[Тарас Шевченко. Повне зібрання творів в десяти томах. — К., 1964. — Т. 9: Живопис, графіка 1851-1857.]

Попередня     Головна     Наступна                 Умовні скорочення





ОПИСИ ТА КОМЕНТАРІ



Принципи впорядкування творів Т. Г. Шевченка, вміщених в цьому томі, описів та коментарів до них збережено ті ж самі, що й до всіх томів мистецької спадщини Тараса Шевченка.

При підготовці тома до друку у визначенні географічних об’єктів і в написанні географічних назв упорядники і автори коментарів користувалися допомогою Академії наук Казахської РСР. Ці написи подано у сучасній транскрипції за українським правописом.

Том упорядкували старші наукові співробітники Інституту мистецтвознавства, фольклору та етнографії АН УРСР кандидат історичних наук Б. С. Бутник-Сіверський, кандидат мистецтвознавства Я. П. Затенацький, шевченкознавець М. І. Мацапура.

При підготовці тома Б. С. Бутник-Сіверський атрибутував твір № 37, М. І. Мацапура — № 13, 73, 85, 86, 98; М. М. Новицький — № 14. Зроблено описи творів Шевченка та написано до них коментарі: І. М. Вериківською — до № 1 — 17, 1 — 4, 7 — 12, 16 — 18, 32, 37, 45, 56, 57, 61, 71 — 100, 103 — 107, 123, 124, 125 — 129, 152, 163, 164, 172; Г. П. Паламарчук — до № 1 — 17, 1, 2, 4 — 6, 8, 11, 13, 14, 15, 17, 30, 33, 38, 39, 58 — 60, 62 — 70, 101, 102, 125 — 129, 133 — 151, 153, 159 — 162, 165, 173 — 177, 178, 181 — 227; Н. П. Прокопенко — до № 1 — 17, 1 — 4, 7 — 12, 17, 19 — 28, 40, 71 — 100, 103 — 107, 125 — 132; В. О. Судак — до № 29, 31, 34, 35, 36, 41 — 44, 46 — 55, 110 — 122, 154 — 158, 166 — 171, 179, 180; К. В. Чумак — до № 5, 18, 108, 109.

Іменний покажчик склали І. М. Вериківська, З. В. Лашкул, Г. П. Паламарчук, Н. П. Прокопенко, В. О. Судак, В. Я. Ткаченко.










Попередня     Головна     Наступна                 Умовні скорочення


Вибрана сторінка

Арістотель:   Призначення держави в людському житті постає в досягненні (за допомогою законів) доброчесного життя, умови й забезпечення людського щастя. Останнє ж можливе лише в умовах громади. Адже тільки в суспільстві люди можуть формуватися, виховуватися як моральні істоти. Арістотель визначає людину як суспільну істоту, яка наділена розумом. Проте необхідне виховання людини можливе лише в справедливій державі, де наявність добрих законів та їх дотримування удосконалюють людину й сприяють розвитку в ній шляхетних задатків.   ( Арістотель )



Якщо помітили помилку набору на цiй сторiнцi, видiлiть мишкою ціле слово та натисніть Ctrl+Enter.