[Тарас Шевченко. Повне зібрання творів в десяти томах. — К., 1964. — Т. 9: Живопис, графіка 1851-1857.]

Попередня     Головна     Наступна                 Умовні скорочення








33. Сад біля Новопетровського укріплення. Тонований папір, акварель (12,4 × 29,8). [Новопетровське укріплення]. [Осінь 1853].

Ліворуч — ближче до переднього плану і в глибині за будинком коменданта — водополивні споруди.

В своїх спогадах про Шевченка А. О. Ускова пише: «К осени 1853 года выписали много деревьев из Астрахани, из Гурьева-городка. Из Ханга-Бабы привезли большие деревья тутовника; в посадке их Шевченко принимал деятельное участие. В этом вновь разведенном саду для меня был поставлен домик для летнего жилья, неподалеку была поставлена беседка, где мы обедали, а немного дальше поставили киргизскую кибитку, в которой Шевченко мог работать. Муж сделал для себя еще землянку, в которой отдыхал после обеда, вот в ней-то Шевченко прятал свои рисунки (ІЛ, відділ рукописів, ф. 77/124).

Дата виконання малюнка встановлюється зіставленням з мал. № 153 — «Місце майбутнього саду біля Новопетровського укріплення», зробленим влітку 1853 p., та з мал. № 39 — «Сад біля Новопетровського укріплення» з авторською датою «1854», на якому зображено значно більше дерев, ніж на цій акварелі.

Цей малюнок разом з іншими був подарований Шевченком родині Ускових, про що розповідає Н. І. Ускова: «Усковым на память о прожитом с ними времени и о самом себе Ш-ко оставил портреты: жены коменданта Агафьи Емельяновны со старшей дочерью на руках, Кати — няни Наташиной в киргизском костюме и пять пейзажей: на двух изображены ближайшие к укреплению аулы, на других двух комендантский сад — в первый год его существования и в год отъезда поэта; пятый пейзаж представляет вид самого Новопетровского укрепления со стороны моря» («Воспоминания Н. И. Усковой о Т. Г. Шевченко», «Киевская старина», 1889, кн. II, стор. 304 — 305).

В літературі відомий під назвою «В окрестностях Новопетровского укрепления» (Г. Д. Владимирский, А. Н. Савинов, Т. Г. Шевченко — художник, Л. — М., 1939, табл. XXI).

Попередні місця збереження: власність Ускових, Н. І. Смоляк, ІТШ, ГКШ.


ДМШ, інв. № г — 271. /24/










Попередня     Головна     Наступна                 Умовні скорочення


Вибрана сторінка

Арістотель:   Призначення держави в людському житті постає в досягненні (за допомогою законів) доброчесного життя, умови й забезпечення людського щастя. Останнє ж можливе лише в умовах громади. Адже тільки в суспільстві люди можуть формуватися, виховуватися як моральні істоти. Арістотель визначає людину як суспільну істоту, яка наділена розумом. Проте необхідне виховання людини можливе лише в справедливій державі, де наявність добрих законів та їх дотримування удосконалюють людину й сприяють розвитку в ній шляхетних задатків.   ( Арістотель )



Якщо помітили помилку набору на цiй сторiнцi, видiлiть мишкою ціле слово та натисніть Ctrl+Enter.