[Тарас Шевченко. Повне зібрання творів в десяти томах. — К., 1964. — Т. 9: Живопис, графіка 1851-1857.]

Попередня     Головна     Наступна                 Умовні скорочення








58. Новопетровське укріплення з моря. Папір, акварель (12,3 × 30,6). [Новопетровське укріплення]. [1856 — 13.V 1857].

На звороті зліва внизу чорнилом напис рукою автора: 1. Новопетровское укрЂпление съ моря.

Малюнок виконано з боку гавані. На піщаній косі біля входу в бухту — маяк. На третьому плані — два маяки та укріплення.

Нумерація та авторська назва на звороті акварелі свідчать про те, що це один із 17 малюнків, надісланих Шевченком Бр. Залеському для «Віленського альбома» (див. № 3, 7, 9, 12, 59 — 60).

В листі від 2.III 1857 р. Залеський запропонував Шевченкові передати його малюнки Я. К. Вільчинському, видавцеві «Віленського альбома», для літографування. Цього листа Шевченко одержав 10 травня і зразу ж відповів: «...для виленского альбома пришлю несколько штук из нашего каратауского вояжа и из здешних окрестностей, а что пришлю, о том напишу». Очевидно, протягом кількох днів Шевченко встиг закінчити частину малюнків, а частину (а саме кара-тауські пейзажі) використав готових, тому що 13 травня він дописує до цього ж листа: «Посылаю тебе 17 штук для в[иленского] а[льбома]. Выбери из них, которые тебе покажутся лучшими и пригоднейшими к делу, и сам назначь им цену, какую найдешь приличною. Поторгуйся, мне теперь более, нежели когда, деньги необходимы... Если бы заплатили по 15 рублей, я был бы более нежели доволен...

Форму и величину 17 штукам можно дать одну, это не повредит эффекту: — такую, например, как 17 № Кочак» (див. т. VI, стор. 137).

Оскільки видавець альбома виїхав в цей час за кордон, Бр. Залеський не зміг запропонувати йому малюнки Шевченка і, не бажаючи продавати поодинці, надіслав їх для продажу С. Сераковському.

В грудні 1857 р. акварелі були куплені за 250 крб. В. В. Тарновським (засновником музею), Г. П. Галаганом і С. О. Галаган (гроші за них Шевченко одержав 3 січня 1858 р.) 1.


1 Див. лист. В. В. Тарновського (сина) до батька від 15.ХІ 1857 р. та лист В. В. Тарновського (батька) до сина від 28.ХІ того ж року (ЧІМ, відділ фондів).


Із збірки Тарновського до Державного музею Т. Г. Шевченка надійшло 7 акварелей з авторськими назвами на звороті і нумерацією їх, зробленими Шевченком одночасно, — це краєвиди Новопетровського укріплення та місцевостей, зарисовки яких виконав Шевченко під час Кара-тауської експедиції, — що дає підставу від-/37/нести їх до числа надісланих Бр. Залеському для «Віленського альбома». В каталог музею В. В. Тарновського ці сім акварелей внесені послідовно, відповідно до авторської нумерації, що дало підставу до цієї ж серії віднести малюнок «Новопетровське укріплення з Хівінського шляху», хоча на ньому авторський номер відсутній (див. № 59 та коментар до нього). Місцезнаходження останніх 10 малюнків не встановлено.

Даний малюнок є першим в цій серії, що має на звороті авторську назву і нумерацію. В літературі невірно зазначалося про наявність літери «ЦІ» на звороті, насправді ж це цифра «І», що частково просвічувала крізь паперову наклейку.

В літературі зустрічається під назвами: «Новопетровський форт з боку моря» (О. Новицький, Тарас Шевченко як маляр, Львів — Москва, 1914, стор. 64, № 380), «Новопетровська фортеця... Вигляд з моря» (Л. Карачевська, Виставка Т. Шевченка, Чернігів, 1930, стор. 19, № 36), «Новопетровська кріпость з моря» (М. Г. Бурачек, Великий народний художник, X., 1939, табл. XLIII), «Новопетровський форт з моря» (Т. Г. Шевченко. До 125-річчя з дня народження. Матеріали для проведення ювілею в бібліотеках, К. — X., 1939, стор. 38).

Попередні місця збереження: ЧМТ — № 258, ЧІМ, ІТШ, ГКШ.

1929 р. малюнок експонувався на виставці творів Т. Шевченка в Чернігові (Каталог, стор. 19, № 36), 1939 р. — на ЮШ (Каталог, № 229), 1951 p. — на виставці образотворчого мистецтва Української РСР в Москві (Каталог, стор. 105).


ДМШ, інв. № г — 496.










Попередня     Головна     Наступна                 Умовні скорочення


Вибрана сторінка

Арістотель:   Призначення держави в людському житті постає в досягненні (за допомогою законів) доброчесного життя, умови й забезпечення людського щастя. Останнє ж можливе лише в умовах громади. Адже тільки в суспільстві люди можуть формуватися, виховуватися як моральні істоти. Арістотель визначає людину як суспільну істоту, яка наділена розумом. Проте необхідне виховання людини можливе лише в справедливій державі, де наявність добрих законів та їх дотримування удосконалюють людину й сприяють розвитку в ній шляхетних задатків.   ( Арістотель )



Якщо помітили помилку набору на цiй сторiнцi, видiлiть мишкою ціле слово та натисніть Ctrl+Enter.