[Спогади про Тараса Шевченка. — К.: Дніпро, 1982. — С. 248-249.]

Попередня     Головна     Наступна            





Ф. О. Піскунов

СПОГАДИ ПОРУЧИКА ФРОЛОВА ПРО СОЛДАТСЬКУ СЛУЖБУ ШЕВЧЕНКА В НОВОПЕТРОВСЬКОМУ УКРІПЛЕННІ



Шевченко служив солдатом в Уральському лінійному батальйоні, що стояв у Новопетровському укріпленні для захисту наших кордонів від нападів диких киргизів, під начальством коменданта, підполковника Антона Петровича Маєвського, який дуже любив його і приймав у себе дома, коли був сам, а це траплялося дуже часто, оскільки Маєвський був старий парубок і провадив життя, як кажуть, батька-командира, нежонатого.

Якось треба було намалювати іконостас для дивізійної церкви Олександра Невського і потрібен був живописець; підполковник Маєвський.: рекомендував для цього генерал-майору, який командував дивізією, Т. Шевченка... З Астрахані привезли якогось маляра, котрий намалював /249/ іконостас дуже погано, ще й за дорогу ціну; відмова Толмачова дуже роздратувала Шевченка...

Вставши рано-вранці, він звичайно йшов у степ за частоколи укріплення, сідав там десь на камені і просиджував по кілька годин, зрідка щось стиха наспівуючи. На запитання солдатів, які проходили повз нього, що він тут робить самотою, він звичайно відповідав: «Думку думаю».

Під час перебування Шевченка у Новопетровському укріпленні, він, незважаючи на заборони, іноді все-таки малював і, між іншим, намалював портрети Фролова і підпоручика Воронцова, якого він дуже любив.

Жив Шевченко в казармах, як і всі рядові, але мав завдяки турботі лікаря укріплення Нікольського, який високо цінував його талант, окрему койку, і на гірничі роботи його не посилали; в строю він завжди стояв у задніх рядах першим з лівого флангу.

Нікольський учився в Шевченка читати по-українському, у нього ж зберігалися Шевченкові гроші, які присилали йому через коменданта різні особи з Росії і які комендант вручав звичайно лікареві Нікольському, котрий і видавав їх поетові в міру потреби. Солдати взагалі любили поета, але унтер-офіцери недолюблювали привілейованого солдата, вважали його поганим рядовим і не цінували, певна річ, як поета і художника.








Ф. О. Піскунов

СПОГАДИ ПОРУЧИКА ФРОЛОВА ПРО СОЛДАТСЬКУ СЛУЖБУ ШЕВЧЕНКА В НОВОПЕТРОВСЬКОМУ УКРІПЛЕННІ


Вперше надруковано в газ. «Киевский телеграф», 1876, 5 травня, № 53. Подається за першодруком.

Фролов Олексій Єгорович — підпоручик 1-го Оренбурзького лінійного батальйону. Служив у Новопетровському укріпленні до 1853 p., зустрічався там з Шевченком.

Шевченко служив солдатом в Уральському лінійному батальйоні... — Штаб 1-го Оренбурзького лінійного батальйону (дві роти якого були розташовані в Новопетровському укріпленні) містився в м. Уральську.

Маевський Антон Петрович — підполковник, комендант Новопетровського укріплення від часу його заснування; там він і помер наприкінці 1852 або на початку 1853 р. Прихильно поставився до Шевченка, одержував на своє ім’я його кореспонденцію, відрядив до геологічної експедиції в гори Каратау, де Шевченко мав можливість малювати і спілкуватися з друзями. Як припускають дослідники, А. Маєвський міг бути учасником польського повстання 1830 р. (див.: Большаков Л. Літа невольничі, с. 295 — 296).

...Маєвський був старий парубок... — Цьому суперечать свідчення інших мемуаристів про те, що Шевченко навчав дітей коменданта Маєвського. Як нині встановлено, комендант мав синів Ігнатія (нар. бл. 1840 р.) та Антона (нар. бл. 1846 p.), які згодом теж стали військовими.

...треба було намалювати іконостас... Маєвський рекомендував для цього... Т. Шевченка... — Те, що цей задум виник ще за комендантства А. Маєвського, підтверджується листом Шевченка до А. Лизогуба від 16 липня 1852 р. (т. 6, С. 74). Новий комендант І. Усков просив для Шевченка такого дозволу в рапорті від 7 січня 1854 р. на ім’я командира Оренбурзького корпусу.

...відмова Толмачова... — Як свідчить лист начальника штабу корпусу М. Фантон де Веррайона від 16 квітня 1854 p., Шевченкові було відмовлено в такому дозволі («Т. Г. Шевченко. Документи та матеріали до біографії», /470/ c. 402 — 403). Генерал-лейтенант Толмачов Панас Омелянович — командир 23-ї піхотної дивізії.

...намалював портрети Фролова і підпоручика Воронцова... — Портрет Фролова нині не відомий, портрет Воронцова зберігається в ДМШ.












Попередня     Головна     Наступна            


Вибрана сторінка

Арістотель:   Призначення держави в людському житті постає в досягненні (за допомогою законів) доброчесного життя, умови й забезпечення людського щастя. Останнє ж можливе лише в умовах громади. Адже тільки в суспільстві люди можуть формуватися, виховуватися як моральні істоти. Арістотель визначає людину як суспільну істоту, яка наділена розумом. Проте необхідне виховання людини можливе лише в справедливій державі, де наявність добрих законів та їх дотримування удосконалюють людину й сприяють розвитку в ній шляхетних задатків.   ( Арістотель )



Якщо помітили помилку набору на цiй сторiнцi, видiлiть мишкою ціле слово та натисніть Ctrl+Enter.

Iзборник. Історія України IX-XVIII ст.