Попередня     Головна     Наступна





ВСТУП



Пройшло 200 років від першого видання найславетнішої пам’ятки давньоруської літератури «Слово о полку Ігоревім» (далі — «Слово»), досягнуто значних успіхів у дослідженні цього шедевру, але до повного розуміння «Слова» ще далеко. І насамперед тому, що дуже багато так званих «темних місць» у «Слові» досі не розгадано. Довгий час «темні місця» в «Слові» досліджували переважно літературознавці та історики. Однак немає сумніву в тому, що тлумачення «темних місць» у «Слові» — справа передусім лінгвістів, причому лінгвістів-етимологів. В. Е. Орел з цього приводу пише: «тлумачення «темних місць» — робота, яка безумовно входить у компетенцію етимології, — виявилося передовіреним представникам інших філологічних (і навіть нефілологічних) спеціальностей!» 1.

Мета нашого дослідження — висвітлити «темні місця» в «Слові», які досі ще не розгадані або пояснені, на наш погляд, неправильно, а також внести відповідні виправлення в текст «Слова» і в переклад. У цій праці розглянуто 41 «темне місце». Оскільки така велика кількість «темних місць» по-новому прочитана й осмислена, виникла потреба в новому перекладі «Слова». Здіснений нами переклад подано в дослідженні як додаток.

Досліджувати «темні місця» в «Слові» ми розпочали після завершення укладання «Етимологічного словника української мови» в 7-ми томах 2 (праці колективної, до якої нами написано понад 2,5 тисячі етимологічних статей) і завершення написання книги «Праслов’янська акцентологія» 3, що припало на літо 1997 року. Слід сказати, що розгадування «темних місць» у «Слові» принесло нам величезне задоволення і насолоду.

«Слово» називають перлиною давньоруської літератури, і ми сподіваємося, що запропоновані нами прочитання «темних місць» у «Слові» дозволять цій перлині засяяти ще яскравіше.



1 Орел В. Э. «Слово о полку Игореве» и его этимологическое изучение // «Слово о полку Игореве»: Комплексные исслед. — М., 1988. — С. 126.

2 Етимологічний словник української мови / За ред. О. С.Мельничука: В 7-ми т. — К., 1982 — 2003. — Т. 1-4.

3 Скляренко В. Г. Праслов’янська акцентологія. — К., 1998.













Попередня     Головна     Наступна



Вибрана сторінка

Арістотель:   Призначення держави в людському житті постає в досягненні (за допомогою законів) доброчесного життя, умови й забезпечення людського щастя. Останнє ж можливе лише в умовах громади. Адже тільки в суспільстві люди можуть формуватися, виховуватися як моральні істоти. Арістотель визначає людину як суспільну істоту, яка наділена розумом. Проте необхідне виховання людини можливе лише в справедливій державі, де наявність добрих законів та їх дотримування удосконалюють людину й сприяють розвитку в ній шляхетних задатків.   ( Арістотель )



Якщо помітили помилку набору на цiй сторiнцi, видiлiть мишкою ціле слово та натисніть Ctrl+Enter.

Iзборник. Історія України IX-XVIII ст.