Попередня       Головна       Наступна





ПРОХАННЯ БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО
ДО КОРОЛЯ ЯНА КАЗИМИРА ТА СЕНАТУ

від листопада 1650 року



Прохання до найяснішої величності його королівської милості і світлого сенату Річі Посполитої від війська Запорозького.

Ваша королівська милість, пан наш милостивий, ставши з волі Божої помазаником Польської Корони, зволив бажати для неї миру і святої справедливості, а нас, військо Запорозьке, наділити королівською ласкою і піклуватися про нього в лоні найяснішої достойності, і ми без сумніву віддаємо наше вірнопідданство і залишаємося вірними слугами. Не посилаємо тепер наших послів тільки через ці прохання, бо ж ми як простаки не можемо домовитися, що було б найкращим для встановлення миру, а тому просимо не думати, що ми цим хочемо образити величність нашої королівської милості і світлий сенат.

Найміцніший мир в усій Річі Посполитій, в державі вашої королівської милості, наступить у тому випадку, якщо підтвердять присягою вічний мир між Річчю Посполитою і військом Запорозьким його милість ксьондз архієпископ гнезненський 1, архієпископ львівський 2, його милість ксьондз єпископ краківський 3, його милість пан краківський, великий гетьман коронний 4, князь його милість Радзивілл, гетьман Великого князівства Литовського 5, його милість пан воєвода брацлавський 6, його милість пан староста ломжинський 7, а заложниками просимо його милість князя Вишневецького, воєводу руського, який не бажає заколоту і здавна добре ставиться до війська Запорозького і до підданих, його милість пана коронного хорунжого 8, який прибув у свої староства і привіз стародавні привілеї, дані нам на Чигирин, щоб тут мати свою резиденцію; його милість пана старосту білоцерківського 9, його милість пана обозного коронного 10, які перебувають у своїх маєтках і зволять зберігати мир. Вони мають прибути без війська і корогв, а також без великих дворів і супроводу, і ми просимо, щоб вони, будучи заложниками, поводилися з нами добре.

Просимо скасувати унію, початок усякого лиха, через яку з давніх часів як у Польській Короні, так і у Великому князівстві Литовському виникла колотнеча, і повернути всі владицтва, катедри, церкви, перетворені або в костели, або в унію, а також всі добра, надані здавна нашими предками владицтвам, катедрам і церквам, щоб панове уніати своїми тонкощами й хитрощами більше розв’язання цього питання не зволікали і щоб наша віра не зазнавала ніякого утиску.

Просимо, щоб у містах його королівської милості, як у Польській Короні, так і у Великому князівстві Литовському, не заборонялося вільно відправляти руське богослужіння, по-стародавньому, за нашим церемоніалом.

Ксьондзи і світські панове римського костелу не повинні поневолювати до свого послуху нікого з духовенства нашої руської віри як у маєтках вашої королівської милості, так і в спадкових маєтках, ані брати від них данини, ані десятини з церковних місць. Просимо, щоб зараз же після скасування унії в Польській Короні і Великому князівстві Литовському уніати грунти й добра владицтв, катедр, церков віддали неуніатам. А тих, хто не виконає того, що записано в конституцію, також щоб суворо карали і щоб це все було затверджено конституцією.

Щоб священики стародавньої руської віри мали такі самі вольності, які мають ксьондзи римського костелу, і не підлягали ніяким світським законам, щоб жовніри у них на постій не зупинялися.

Оскільки його милість ксьондз львівський архієпископ безпідставно привласнив собі право призначати львівського єпископа, якого він раніше не мав, просимо, щоб це право було скасоване сеймовою конституцією і щоб його милість ксьондз архієпископ більше в це не втручався.

Просимо вашу королівську милість, щоб з ласки вашої королівської милості Перегінське 11 повернули львівській катедрі, а Крилос 12 за привілеєм князя Льва 13, засновника, щоб залишився в межах Галицької капітули.

Доносимо також до ушей вашої королівської милості, що руський народ, як духовні, так і світські, зазнають великого гоніння від панів. Уклінно просимо, щоб їм не мстилися.

Якщо ми одержали з ласки вашої королівської милості і Річі Посполитої відокремлену лінію, просимо вашу королівську милість про те, щоб і поза нею нашому духовенству і Русі залишили вольності і стародавні обряди і щоб вони не зазнавали від уніатів утисків, бо ніякі віросповідання і в чужих землях так не переслідуються і не пригноблюються, як на нашій землі а.



 а У копії Міхаловського: Jako w ziemi naszej; y копії РДАДА: w wierze naszej.



Доносимо також до вух вашої королівської милості і всієї Річі Посполитої, що маємо звістку з різних навколишніх земель від наших приятелів, до яких послано чи з відома вашої королівської милості, чи, може, ні, щоб, залишаючись у згоді і з Польською Короною, подавали проти когось допомогу 14.

При цьому уклінно просимо вашу королівську милість, милостивого пана, щоб ваша королівська милість зволив простити нам все, бо ми робимо це все як вірнопіддані для кращої послуги вашій королівській милості і нас, своїх вірнопідданих, зволили обороняти від усяких навал, бо ми, рятуючи наші голови і запобігаючи нашому лихові, мусимо шукати собі приятелів а.


Богдан Хмельницький, [гетьман], з військом Запорозьким



 а У Міхаловського: szukać, zabiegając złemu naszemu.











ПРИМІТКИ


Перекладено з польської мови за виданням: Універсали Богдана Хмельницького. — К., 1998. — 59-61.


 1 Тобто Матвій Лубенський.

 2 Тарновський.

 3 Ян Гембіцький.

 4 Микола Потоцький, який був краківським каштеляном.

 5 Радзивілл Януш (1612 — 1655) — гетьман Великого князівства Литовського; вів активну військову акцію супроти козаків, 1651 р. захопив Київ.

 6 Станіслав Лянцкоронський (? - 1657) — був перед цим кам’янецьким каштеляном, згодом — руський воєвода і польний гетьман (1654).

 7 Єронім Радзійовський (1622 — 1668) — став пізніше коронним підканцлером (з 1651); за підозри в таємних зносинах з козаками був засуджений 1652 р. на вигнання й подавсь у Швецію; ініціатор походу Кароля Густава на Польщу; 1656 р. знову став на бік Польщі.

 8 Олександр Конецпольський (1620 - 1659) — один із керівників польського війська в битві під Пилявцями в 1648 р.

 9 Костянтин Любомирський — сончанський та білоцерківський староста.

 10 Самуїл Калиновський, брав участь в облозі Вінниці.

 11 Перегінське — королівське містечко із замком на Івано-Франківщині.

 12 Крилос — село на місті стародавнього Галича.

 13 Лев Данилович (бл. 1228 — бл. 1301) — галицький князь, ім’ям якого названо Львів.

 14 Тобто коли б Польща з кимось воювала.

















Попередня       Головна       Наступна


Вибрана сторінка

Арістотель:   Призначення держави в людському житті постає в досягненні (за допомогою законів) доброчесного життя, умови й забезпечення людського щастя. Останнє ж можливе лише в умовах громади. Адже тільки в суспільстві люди можуть формуватися, виховуватися як моральні істоти. Арістотель визначає людину як суспільну істоту, яка наділена розумом. Проте необхідне виховання людини можливе лише в справедливій державі, де наявність добрих законів та їх дотримування удосконалюють людину й сприяють розвитку в ній шляхетних задатків.   ( Арістотель )



Якщо помітили помилку набору на цiй сторiнцi, видiлiть мишкою ціле слово та натисніть Ctrl+Enter.

Iзборник. Історія України IX-XVIII ст.