ЯЗИЧІЄ — один з типів штучно витвореної книжної мови в Зх. Україні 19 ст. Назва виникла в полеміці з прихильниками Я. і мала зневажл. відтінок. В основі Я. була старослов’ян. мова з домішками елементів рос. і староукр. мов, західноукр. діалектів. У Я. застосовувалися кирилиця та істор.-етимол. правопис. Підтримувалось «москвофілами», які гадали в такий спосіб досягти т. з. мовної єдності з Росією, а також тими, хто заперечував здатність нар. («мужичої») мови піднятися до рівня літературної. На Я. видавався ряд газет і журналів, частина з яких у кін. 80-х pp. перейшла на рос. мову.
У час акт. формування літ. мови на народній основі використання Я. було анахронізмом, воно гальмувало становлення загальноліт. мовних норм. Укр. дем. інтелігенція (І. Франко та ін.) гостро критикувала Я. як мову мертву, незрозумілу народові.
О. Г. Муромцева.
