ФОНОСТИЛІСТИКА (від грец. φωνή — звук, голос і стилістика) — розділ стилістики, що вивчає експресивні властивості звуків мови, засоби її милозвучності та явища поет, фонетики — звукопис, ритміку вірша, римотворення тощо (див. також Алітерація, Асонанс, Рима). До кола питань Ф. належить і з’ясування своєрідності фонематичного складу та ритмічних особливостей висловлення у різних стилях, аналіз інтонації як одного із засобів вираження змісту мовлення. Розділ Ф., який розглядає естетичну (евфонічну) й емоційну функції звукового складу мови, наз. фонікою.
Літ.: Ващенко В. С. Стиліст. явища в укр. мові, ч. 1. X., 1958; Чередниченко І. Г. Нариси з заг. стилістики сучас. укр. мови. К., 1962; Шиприкевич В. В. Питання фоностилістики. К., 1972; СУЛМ. Стилістика. К., 1973; Качуровський І. Фоніка. Мюнхен, 1984.
В. С. Колошник.
