Попередня     Головна     Наступна





ОРІЄНТАЛІЗМ (від лат. orientalis — східний) різновид запозичення; слово, його окр. значення, вислів тощо, запозичені з мов народів Азії або мов народів, що походять з цього континенту (напр., кримськотатарської, яка поширена в Україні), або утв. за їхніми зразками. О. переважно усвідомлюються мовцями як чужорідний елемент і зберігають ознаки свого походження. В укр. мову О. почасти проникли ще в давньокиїв. добу (напр.: гебраїзми — субота, Мойсей; тюркізми — кощій, Мамай; іранізми — базар, булат; арабізми — бісер, хазяїн; монголізми — корогва тощо). Однак здебільшого це відбувалося у 14 — 19 ст. (арабізми — кава, нашатир; персизми — караван, шах; тюркізми — кобза, гарбуз, зокрема кримськотатар. — чурек; груз. — сакля). У запозиченні з територіально віддалених мов вирішальну роль відігравали мови-посередники: європейські — для книжної лексики (напр.: араб, al-gabr через середньолат. algebra дало укр. алгебра) й тюркські — для всіх ін. сфер.


О. М. Гаркавець.







Попередня     Головна     Наступна


Вибрана сторінка

Арістотель:   Призначення держави в людському житті постає в досягненні (за допомогою законів) доброчесного життя, умови й забезпечення людського щастя. Останнє ж можливе лише в умовах громади. Адже тільки в суспільстві люди можуть формуватися, виховуватися як моральні істоти. Арістотель визначає людину як суспільну істоту, яка наділена розумом. Проте необхідне виховання людини можливе лише в справедливій державі, де наявність добрих законів та їх дотримування удосконалюють людину й сприяють розвитку в ній шляхетних задатків.   ( Арістотель )



Якщо помітили помилку набору на цiй сторiнцi, видiлiть мишкою ціле слово та натисніть Ctrl+Enter.