Попередня     Головна     Наступна





ПІВТОРАК Григорій Петрович (14.VI 1935, с. Коритище, тепер Недригайлівського р-ну Сум. обл.) — укр. мовознавець, доктор філол. наук з 1990, професор з 1992, чл.-кор. НАН України з 1997. Закін. 1959 Полтав. пед. ін-т. З 1964 працює в Ін-ті мовознавства НАН України (молодший, з 1978 — старший, з 1991 — провідний наук, співробітник, з 1998 — зав. відділу загальнославіст. проблематики і східнослов’ян. мов). Праці з проблем етногенезу слов’ян, виникнення писемності у сх. слов’ян, історії і діалектології східнослов’ян. мов, укр.-білорус. мовних зв’язків, культури мови: монографії «Форми інфінітива в українській мові» (1974), «Формування і діалектна диференціація давньоруської мови» (1988), «Українці: звідки ми і наша мова» (1993), «Міфи і правда про трьох братів зі спільної колиски (про походження українців, росіян та білорусів)» (1998). Співавтор «Етимологічного словника української мови» (т. 1 — 3, 1982 — 89) та ін. Працює також у галузі літературознавства і худож. перекладу. Член редколегії і один з авторів енциклопедії «Українська мова».


В. Г. Скляренко.






Попередня     Головна     Наступна


Вибрана сторінка

Арістотель:   Призначення держави в людському житті постає в досягненні (за допомогою законів) доброчесного життя, умови й забезпечення людського щастя. Останнє ж можливе лише в умовах громади. Адже тільки в суспільстві люди можуть формуватися, виховуватися як моральні істоти. Арістотель визначає людину як суспільну істоту, яка наділена розумом. Проте необхідне виховання людини можливе лише в справедливій державі, де наявність добрих законів та їх дотримування удосконалюють людину й сприяють розвитку в ній шляхетних задатків.   ( Арістотель )



Якщо помітили помилку набору на цiй сторiнцi, видiлiть мишкою ціле слово та натисніть Ctrl+Enter.