ІЗ ЗАПИСІВ СТАНІСЛАВА ШПРІНГЕРА
Руська [пісня] о Рижику
Сидить Ридзек при соснині, Сироїчка при дубині.
Послала Сироїчка пусли до пана Ридзка:
«О мой м[и]леньки[й] Рижку, пуймєш мя, Сироїчку.
Чи я тобі не красная, чи я тобі не в[дя]чная?
Я зверху краснесенька, а зе споду білесинька.
Чему мя ти пок[и]даєш, чему о мні не дбаєш?»
«Не хочу я Сироїчки, немилой мі тей дружічки.
Ой вол[ю] я Волняночку, хорош[ую] панночку».
«Ой лихо, Рижиньку, лихо, прийде до тебе лихо.
Ой випаде б[і]лесиньки[й] сніг, сніг, сніг, сніг.
Учинить із тебе сміх, сміх, сміх, сміх».
Юже сніжек випадає, Рижок к землі присідає,
Сироїчку вспоминає.
«Чи не мовила я тоб[і], Рижку, пойми мє, Сироїчку?»
Амінь.
Із записів Станіслава Шпрінгера
Руська [пісня] о Рижику.
— Рукописний збірник (канціонал) Станіслава Шпрінгера, 1681 — 1689 рр.
(Краківська бібліотека музею Чарторийських. — № 3105. — Арк. 79). Текст пісні
записано латинкою.
Публікація: Возняк М. Любовна пісня про рижка й сироїжку в рукописі кінця XVII в. // Первісне громадянство. — К., 1929. Кн. 5. — С. 65 — 66. Див. також: [Нудьга Г.] Пісні та романси... — Т. 1. — С. 106 — 107.
Подається за публікацією М. Возняка, у кириличній транскрипції.
Оскільки текст у записі С. Шпрінгера дещо попсований, наводим» реконструкцію з публікації М. Возняка:
Сидить Рижок при соснині,
Сироїжка при дубині.
Послала Сироїжка
Пусли до пана Рижка:
«Ой мой миленький Рижку,
Пуйми ж мя, Сироїжку!
Чи я тобі не красная?
Чи я тобі не вдячная?
Я зверху краснесенька,
А зосподу білесенька. Чому мя ти покидаєш?
Чому о мні не дбаєш?»
«Не хочу я Сироїжки,
Немилої тей дружічки!
Ой волю я вовняночку,
Хорошую панночку!»
«Ой лихо, Риженьку, лихо,
Прийде до тебе лихо,
Ой випаде білесенький сніг, сніг, сніг, сніг,
Учинить із тебе сміх, сміх, сміх, сміх!»
Уже сніжок випадає,
Рижок к землі присідає,
Сироїжку вспоминає.
«Чи не мовила я тобі, Рижку,
Пойми мя, Сироїжку?»
