‹‹   Попередня     Головна     Наступна






УКРАЇНСЬКА ПОЕЗІЯ
кінець XVI — середина XVII ст.


Упорядники В. П. КОЛОСОВА, В. І. КРЕКОТЕНЬ, М. М. СУЛИМА



Київ
«НАУКОВА ДУМКА» (Пам’ятки давньої української літератури)
1978, 1992






В. І. Крекотень. Українська книжна поезія кінця XVI — початку XVII ст.


В. І. Крекотень. Українська книжна поезія середини XVII ст.


В. П. Колосова. Віршовий полемічний комплекс 80 — 90-х років XVI ст.


М. М. Сулима. Про версифікаційні особливості книжної україномовної поезії середини XVII ст.





КНИГА 1 (кінець XVI — початок XVII ст.)


Анонім

«А. Аз єсмь всему миру свЂт...»



Ян Жоравницький

«Хто йдеш мимо, стань годину...»



Герасим Смотрицький

«Зри сія знáменія княжáте слáвнаго...»

«Всякого чина православный читателю...»

Плютархус



Анонім

ВЂрши прикладні



Андрій Римша

Которого ся месяца што за старых веков дЂєло короткоє описаніє. [Хронологія]

На герб ясневельможного пана, пана Остафея Воловича, пана виленского и прочих

На преславные a старовечные клейноты, или гербы ясневелможного пана, пана Лва СапЂги, подканцлерего Великаго князства Литовского, Слонимского, Мяделского, Марковского и прочих старосты. Епикграма

На гербы ясне вельможного пана, пана Теодора Скумина, воєводы новгородского. Епикграмма




Віршовий полемічний комплекс 80 — 90-х років XVI ст.

Скарга нищих до бога


Із Києво-Михайлівського збірника

Упадок сатаны і ада

Молитва до Христа

УтЂха Сиона земнаго Христос

О ликованию всей твари [І]

О ликованию всей твари [II]

О доброти сына божия

«Пришол єси от ада Адама взвати»

О рождении отчим сына божия

О дЂвст†и чистотЂ

Род духовный

Достойность чистоты

Достойность дЂвства

[Бесіда старця з молодиком]

Красота поста

Господеви похвала

Сладость Христа желати

Христос наш живот и заступник

Усты святых єго явственно залЂцали

«НынЂ слава божия на з[ем]ли сияєт...»

До лЂнивых

Ликоване верных святей троици

Явленіє бога во плоти

Осторожность от єреси

Чадонаказателєм [І]

Чадонаказателєм [II]

Похвала рожеству Христову

Христос-месия

Христос, чловєк небесный земного чловєка обновыл

На идолы

На Ирода

Радость рожества Христова

«Єсли бых был красномовный ангелского гласу...»

О воскресении Христовом

О чести воскресения

О чудах господних

О крестЂ господнєм

О радости сионян

О воинах духовных

СвЂдецство небесноє

На аріане

На чревоугодных

Зрада єретиком

О князю тмЂ

О лжеучителєх («Лжеучителиє науки новоє...»)

О лжепророках

О терпЂнии господнєм

О лжеучителєх («ВЂрою до бога видЂти сказують...»)

Покора Христова

О боголюбцєх

На нововЂрци

Дерзость злоє єреси

Упомин[ани]є

Веселиє правовЂрным



Із Загоровського збірника

Объ отступных отъ церкви

О лжепастырєх

О латынской гордости

ВЂра что єсть

Крещеніє безъ мира у римлян

Молитва со слезами пріятна богу

ПапЂжне непокорство къ Христу

Гордость папЂжская

Церкви своєй Христос помогает

Церков западная блудить

О простотЂ апостола Петра

Дар душевредный

О прелестях римских

О гоненіи на святую церков

На злую єдность

О мудрости мірской

До благочестивых

Како Андрей св. апостол пришел въ Кієв-град къ невЂрным

О крещеніи русском

Племени русскому наказаніє

Непріязнь латинская

О святых тЂлах печерских

До иноков русских





Див. опис та фрагменти віршів:
В. П. Колосова. Віршовий полемічний комплекс 80 — 90-х років XVI ст.




Анонім

Προσφωνημα. ПривЂт преосвященъному архієпископу кир Михайлу, митрополиту кієвъскому и галицкому и всея Росъсіи, в братской школЂ Лвовьской съставленый



Анонім

Λεοπολις

Θεον δίδοντος ούδέν ίσκύεί φθόυος

«Бóгу даю́щу зáвисть нитóже возмóже...»



Леонтій Мамонич

На герб зацного дому єго м[илос]ти пана Лукаша Ивановича Мамонича, старосты дисненьского и скарбного Великого князства Литовского и прочая

На герб єго милости пана Симеона Войны

На герб ясневельможного пана, єго милости, пана Лео Сапєги, каньцлЂра найвышъшого Великого князъства Литовского, Перънавъского, Могилевъского и прочых старосты

Епикграмма



Стефан Зизаній

Herb jaśnie oświeconego welmożnego pana Konstantina Konstantinowicza kxiążęcia Ostrozskiego, woiewody kijewskiego, marszałka ziemię Wołyńskiey, starosty włodzimierskiego, etc.



Лаврентій Зизаній

«Прожъно ты ся кýсиш писмо умЂти...»

Епіграмма на грамматіку

Стихи къ младенцєм, въвъдящіи их на дЂло

Типограф младенцєм



Христофор Філалет

Книжка до минаючих мовить

Xiążka do mijających mowi



Даміан Наливайко

Лямент дому княжат Острозских над зешлым c того свЂта ясне освецоным княжатем Александром Конъстанътиновичем княжатем Острозским, воєводою волыньским

ВЂршы, або стихи, до того, што читал которым краєгранесиє сицево: «Хранися италиян»

На герб ясне освецоного княжати Костентина Костентиновича, княжати Острозскаго

«Кресте, господствуяй днесь во всем мирЂ...»

На герб ясне освецоных их милости княжат Острозских

«Лист той въ ЄгиптЂ авсонски начертанный...»

На герб ясне освецоных их милости княжат Острозъских

Прозьба чительникова о час

До того, кто добраго сумнЂня

До того ж чителника



Авраам Білобородський

«НынЂ веселый нам день настал...»



Анонім

«Якъ лев срóкгій надъ въсЂми звЂря́ты панýєт...»

На Златоустаго и до чителников

О науцЂ

«Конéц съ богом, вся дáющем нам благáя...»



Афанасій Селецький

«Утверди нас, господи, у вЂри стоати...»



Мелетій Смотрицький

Na herb jaśnie oświeconych książąt ich mości Ostroskich epigramma

Епикграмма на герб

Ha старожитныи клейноты их милостей княжат Окгинских и их милостей панов Воловичов

На старожитный клейнот их милостей княжат Соломирицких

На старожитный клейнот их милостей панов Ходкевичов

Лямент у свЂта убогих на жалосноє преставленіє святобливого a въ обои добродЂтели богатого мужа въ бозЂ велебного господина отца Леонтіа Карповича, архімандріта общіа обители при церкви Сошествія святого духа братъства церковного віленського право[славного] греч[еского]

На herb starodawny... Wiśnoiwieckich



Анонім

На старожитный клейнот ясне освецоных и вельможных князят Острозских



Віталій

«Ниже кто Христу любезный бываєт»

«О яко мирножителя узрЂл бых тебе...

«О велія излишества и срама...»

«Коль праведно нарицаетъся сей мир...»

«Велія бо тъщета жизнь погубляти...»

«Прекратъко єст веселящеє...»

«Не зри на настоящую красоту...»

«Начала мирьска тъщеты покрывають...»

«Яже премудр, творит в начинаніи...»

«Любимиче, к богу обратися...»

«Потъщися убо бога бояти...»

«Их же житіє презирається...»

«Веліє буйство старЂйшинъства желати...»

«Отъ суєт ся въздеръжи...»

«Аще хощеши ся сподобити...»

«Не вижд мира, но смЂжи своя очеса...»

«Не дЂти умом, братіє, бывайте...»

«Хотяй смертъных бЂд не познати...»

«Не вЂруй, брате, словесєм врага твоєго...»

«Хощеши ли имЂти крЂпко чаяніє...»

«Аще хощеши в вЂчной сла†жити...»

«Христу работай, иже своя овца знаєт...»

«БЂжи, бЂжи въ землю обЂтованъную...»

«Отверъжи убо сон и нераденіє...»

«О яко лучше єст Христу работати...»

«Бремя господня ига не творить лЂнива...»

«Аще хощеши ся съ Христом веселити»

«ТебЂ же довлЂєт, къ богу приступити...»

«Не пришел єси Вавилон сей населяти...»

«Теци, о блудный сыну, к отцу своєму...»

«Небесных ради благ красоты...»

«Обнажися отъ всякого земленънаго пристрастія...»

«Сей мир скоро ся сконъчеваєт...»

«Възненавижд мира, льстива мъздовъздателя...»

«Остави мира, въ нужди оставляющаго...»

«Не слухай плоти, мира и діявола, зовущих...»

«Хощеши ли, о брате, спасенія...»

«Усердно теръпи вся скорбъная нашествія...»

«БЂжн мира, умолъкни и почивай...»

«БЂжи, христолюбъче, мира окаянънаго...»

«Въ бЂдном мирЂ сем имЂй попеченіє..»

«Аще кто врага своєго презираєт...»

«Таков чловєк быти от многих...»

«Жити єст неудоб зЂло...»

«Не прилагайся несмысленъным скотом...»

«Друг чловєком злым никогда же бывай...»

«Донъдеже поживеши, пришельче, въ своєм тЂлЂ...»

«Удоб всяческая презираєт...»

«Блажен, иже ся выну о смерти поучаєт...»

«Аще кто хощет въвЂки не съгрЂшати...»

«Буйство єст въ устроєніи сем жити...»

«Хотяй христіянській живот свой конъчати...»

«Въ искушеніи непобЂжден будеши...»

«Помышляй велію суєту мира сего...»

«Люби умаленіє...»

«Єлико, брате, будеши смиренънЂйшій...»

«На небесном престолЂ сподобитися...»

«Наказующему тя богу повинися...»

«Лихоимъца нищіи проклинають...»

«Отверъжи убо, брате, лихоиманіє...»

«Хотяй узрЂти бога ясно...»

«БЂжи, яко губительства, мирьских сластій...»

«Понеже тя Христос любовне призываєт...»



Гавриїл Дорофієвич

«Лев єст паном, и срокгость му з очій походить...»

«Герб цных Балабанов межи всЂми єст значный...»

До велможного пана, єго милости пана Александра Балабана, старосты вЂнницкого и прочая

На Златоустаго

Къ честным презвитером

Богу на честь и на заздрость, собЂ самуй шкодливую



Памво Беринда

На Великого Васіліа

На рожество Христово вЂршЂ

На Стефана Первомученика

На обрЂзаніє господнє

Зъ Євангелія на обрЂзаніє господнє, на приклад дЂтєм христіаньским

Зъ ламенту над Василієм Великим

На святыя Θеофанія, альбо богоявленіа

До чительника

На Златоустаго толкованіє посланій блаженнаго Павла апостола

На Павла, божественнаго апостола



Микита Мелешко

На пресвЂтлаго и пречеснаго архиєрея на вся вЂнца увязаніє надписаніє



Анонім

Плач, альбо лямент по зестю з свЂта сего вЂчнои памяти годного Григоріа Желиборского



Андрій із Слуцька (Мужиловський)

«Униты, якъ уж, лестЂ жалом воюють...»



Павло Домжив-Люткович

«Для креста пред тым зáвше вЂрных заби́вано...»



Олександр Митура

ВЂзерунк цнот превелебного в бозЂ єго милости господияа отца Єлисея Плетенецкого, архімандрита кієвского монастыря Печарского и проч.



Кирило Транквіліон-Ставровецький

На герб зацнои фамилЂи высоце урожоного єго мосцЂ пана а пана Іоана Ярмолинского Константиновича

На герб высоце урожоного єго мосцЂ пана а пана Алексанъдра Пузыни епікграма

На герб высоце урожоного єго мосцЂ пана а пана Лавренътія Дривинъского, чашника волынъского

«Богу дáющу зáзрость нЂчтóже успЂєт...»

На герб ясне вельможнои еи милости Ирини Могилянки княжны Вишневецкои Михайловои Корибутовои

На стародавный герб ясне освецоных вельможных княжат Вишневецких Корибутовичов епіграмма

На стародавный клейнот ясне освецоных велможных их мосцЂ княжат Чарториских епіграмма

На стародавный клейнот ясне освецоных велможных их мосцЂ княжат Корецких эпиграмма


Із книжки «Перло многоцЂнноє»

Предмова до чителника

«Боже мой добротливый и непостижимый...»

Епиграма

На старожытный герб ясне освецоных и велможных их милостей княжат Корецких

«Прироженя кгріфа хто хоче познати...»

[На старожытный герб ясне освецоных и велможных их милостей княжат Вишневецких]

Похвала пренасвятЂйшей персонЂ отцевской

Похвала персонЂ сыновской

Похвала до персоны духа пресвятого и животворящаго

Похвала пренасвятЂйшей пречистой божей матери

Похвала аггелом святым

Похвала апостолом святым прекрасная и сладкая, богословским разумом украшенна

Похвала святым мучеником зЂло красная

Похвала святителєм, або богословцум

Похвала дЂвственником правдивым, которыи в чистом панієнствЂ, непокаляном, сыну божому служать день и нощ, на молитвах и богомыслности

Похвала на преславный день рождества господа нашего Ісус Христа

Похвала на пресвЂтлый день въскресенія Христова

ПЂснь похвалная на преславный день възнесенія Христова

ПЂснь похвалная на пресвЂтлый день, на сошест› духа святого

Похвалная пЂснь на преславный день преображенія Христова

Похвала на преславный день богоявленія

Похвала о премудрости троякой, въ вЂцЂ сем явленной

Похвала под метри страстей Христовых

ЛЂкарство души, въ покутЂ бывшой

ЛЂкарство пустынножителєм и честно инокующим на помыслы грЂховніи

ПЂснь вдячная при банькетах панских

Молитва того ж трудолюбца о съвершенію тои презацнои книги, реченнои «Перло многоцЂнноє»

[Післямова типографів]



Ян Казимир Пашкевич

«Полска квитнет лациною...»



Касіян Сакович

На герб силного войска єго королевскои милости запорозского

ВЂршЂ на жалосный погреб зацного рыцера Петра Конашевича-Сагайдачного, гетмана войска єго королевской милости запорозского

«Туть зложил запорозкій гетман свои кости...»



Степан Беринда

Великодный жар въ ХристЂ превелебному єго милости господину отцу кир Єліссею Плетенецкому, архимандриту печерскому кієвскому и проч., пану и добродЂєви моєму милостивому, и всЂм их милостям благородным паном презацного клейноту сего, o вдячноє принятя просячи, покорне офЂрованый



Тарасій Земка

На клейнот пречестнЂйшаго въ ХристЂ господина отца кир Єліссеа Плетенецкого, архимандрита кієвского. Епіграмма

На герб благородных их милостей панов Долматов

На герб зацнои и шляхетнои фамілій панов Долматов

«Княжат росских недармо тот клейнот, Стефане...»

«Яко звЂзда у мудрых цноту прозначаєт...»

Епіграмма на презацный и старожитный герб єго милости пана Григоріа Долмата

На зацный клейнот освец[онои] велмож[нои]єй милости п[ани] Анны Ходкевичовны, княжны Корецкои

Читателю ієромонах Тарасій Л[евонич] Земка здоровя и спасенія зичить

«Успенію акаθіст, чистая, твоєму...»

На старожитный клейнот их милостей панов Балабанов

Епіграмма

На пресвЂтлый герб велможных панов Могилов

«Πετρα скала, Петръ камень, от петры тоєи...»

«Пречистая Ісуса на руку носящи...»

На презацный клейнот пресвЂтлого дому их милостей панов Могилов епікграмма

На пресвЂтлый клейнот пресвЂтлого дому их милостей господаров земли Молдовлахійскои епикграмма

На пресвЂтлый клейнот гербу въ КоронЂ Полской презнаменитого, ясне велможного єго милости пана, пана Томаша Замоиского



Давид Андрієвич

Лямент по святобливе зошлом, велебном господину отцу ІоаннЂ Васильевичу, презвитери. Именем церкви православія восточнаго, братства луцкого, въздвиженія честнаго и животворяшаго креста господня



Спиридон Соболь

На герб велможных их милостей панов Стеткевичов



Памво Беринда, Тарасій Земка та інші

Имнологіа, си єст ПЂснословіє, албо пЂснь през части писмом мовленаа на день въскресеніа господа нашего Іисуса Хріста













КНИГА 2 (середина XVII ст.)



Метафізичні (релігійно-філософські) вірші

Молитовні вірші

«Во невинности моєй, Боже мой, суди ми...»

«СвЂтом из гроба твоєго Въскресенія...»

«Як око там, где мило, быстро поглядаєт...»

«Царю небесный, наш утЂшителю...»

Николаю

Tu animus animae meae.

«ВсЂм вся во правду биваєши, Христе...»

«Призри, о Богомати, з горняго Сіона...»

«Христу-Цареви в руцЂ дана в сей печати...»

«Ісусе-Боже, поспЂшивый сіа докончати...»

«О Христе, царю вЂков, жизни начальниче...»


Різдвяні орації-коляди

«Славний Триумъф з нарожденя Христова...»

«НинЂ чистая ДЂва Ісуса раждаєт...»

ВЂрши на Рождество Христово


Напучувальні вірші

«Не согришай, ото Бог-сердцевидець видит...»

Бесъда человЂка с Богом

«Кто єст цар страстєм, богат в добродЂтель...»


Вірші про смерть

«Нъсть, иже укриется пред тобою, смерти!..»

«Всякому ся родившу потреба умерти...»

«Зри изображеніє видимаго вЂка...»

«ЧеловЂк, яко трава; дніє єго, яко цвЂты...»

«Кто єст, иже поживет и не узрит смерти?..»



Епітафії

Надгробок отцу Афанасію Филиповичу, ігумену Берестейському, в року 1648 зешлому

Всечестному ієромонаху Ігнатію Оксеновичу Старушичу, ігумену монастира Видубицкого, которій преставися року 1651 октоврія 30 дня

«Проходяй, человЂче! ЗдЂ став, да взираеши...»

«Паисій Лигаридій з Божеи ласки...»



Дескриптивні вірші

«Пастырскій уряд значне Каллист одправуєт...»

«Не всегда узрыши на престолЂ сЂдяща...»

Святоє Богоявленіє

Пречистая приснодЂвая Богородица

«Доброгласен тя орган избра, дух пресвятый Давиде...»

«Благо здЂ пречестному знаменію трвати...»

«СвЂтом воскресенія твоєго из гроба...»

Аггели, Успеніє Пресвятыя видЂвше, удивишася...

ВЂрши на Євангеліє для иконописцов

«Ною обнажившуся сын ся Хам ругаєт...»

«Цар Давид гуслы держить, не всує играєт...»

«Злый злЂ страждаєт; образ сей тоє нам являєт...»

Над Тайною Вечерою стихи

«Се — чист отрок, се — дЂвица...»

«Архистратиже Христов Михаиле...»

«Преподобен Роман-пЂвець дЂву прославляєт...»




Геральдичні вірші

На преславный клейнот вельможного єго милости Іо Мирона Бернавского, воєводы Молдовлахіа

На пресвЂтлый клейнот ясне освецоных их милостей княжат Корибутов-Вишневецких

На старожитный герб их милостей панов Проскуров-Сущанских епікграмма

На старожитный герб их милостей панов Статкевичов епікграмма

На стародавный и пресвЂтлый герб ясневелможных их милостей панов Могилов

Пречестноє знаменіє Братства ставропігіон Лвовского успеніє пречистая Богородица присно дЂвы Маріа

На пресвЂтлый клейнот их милостей пп. Могилов

«СвЂт Воскресеніа всЂм вЂрным днесь облиста...»

На преславный клейнот ясне освецоных княжат, их милостей Святополков-Четверти[е]нских

На старожитный герб их милостей панов Проскуров-Сущанских

На старожитный клейнот их мило [стей] панов Сулятицких

На старожитный клейнот дому ясне освецоных князей их милостей Святополков-Четверти[е]нских

На старожитный клейнот их милостей Окгинских

На старожитный клейнот ясневельможных их милостей панов Киселов

[На...клей]нот [...Мо]гило[в] [е]пікграмма

«Валечных богатыров клейнот знаменитый...»

На преславный герб их милостей панов Желиборских

На пресвЂтный клейнот их милостей панов Могилов епікграмма

На старожитный герб их милостей панов Брозовских епіграмма

«СвЂтом из гроба твоєго Въскресенія...»

«Воскрес Христос от мертвых, всЂм живот дарова...»

Зблизка и здалека на герб панов БрыгаллЂров

На старожитный клейнот их милостей панов Желиборских («Желиборских д†косы в купу ся злучили...»)

На старожитний клейнот их милостей панов Желиборских («Пастыря преизбранна высокими цноты...»)

На старожитный и преславный герб их милостей панов Могилов, господаров землЂ Молдовлахійскои

На старожитный клейнот ясневельможных, вельможних, высоце урожоных их милостей панов Трызнов епікграмма

[На старож]итный герб их милостей панов [Горба]цких епиграмма

На старожитный и славный герб их милостей панов Желиборских («Клейнот цных Желиборских вкруг Луны зложеный...»)

На старожитный клейнот ясневелможного дому их милостей панов Балабанов

На старожитный клейнот их милостей панов Желиборских («Врагов церкви отчизны косы подтынают...»)

На старожитный клейнот яснеосвецоных ксіонжонт их милостей на ЧетвертнЂ Святополков-Четвертинских

На старожитный и славный герб их милостей панов Желиборских («Же мужных ЖелЂборских рука врагов косит...»)

На старожитный герб их милостей панов Могилов

На пресвЂтлый, всему свЂту свЂтящій герб месій правдивого Ісуса Христа, Сина Божія

«Обыкоша издавна люде именити...»

«О Лва граде, твоя тя слава именуєт...»

«Братству Лвовскому два и вежу за герб дано...»

«Клейнот домов Шумлянских, вЂдом всему свЂту...»




Панегіричні вірші

Ευφωνια веселобрмячаа

На пресвЂтлый герб ясневелможных их милостей панов Могилов

Εψφωνια веселобрмячаа, которой краєгранесіє: Петр Могила, митрополит Киевский

      Дедикаціа

Гербы и трены при гробЂ и трунЂ того ж яснепревелебного єго милости господина, отца и пастыра кир Сильвестра Косова, архієпископа, митрополита кієвского, галицкого и всея Россіи, екзархи святЂйшого апостол[с]кого Константінополскаго трону, з свЂтом раздЂленного, на подЂленне жалю, през музы коллекгіум Києво-Могилеанского раздЂленые

      На раздЂленіє Косовіанських гербов

      Трены з имены при гроби з гербы



Історичні вірші

«Висипався хміль із міха...»

Піснь о пану Миколаю Потоцькім, гетьмані короннім, а о Хмельницькім р[оку] П[енського] 1648

      Одповідзь пана Потоцького на жолнірські слова так, яко сє нижей ту описує

      Пропорція теї пісні

      Подяковання Богу за звицєнство

«Которые пришли, Хмелницкого абы поймали...»

«Домінік скомкой лежить...»

«Зри убо, коль єст храбра и непобЂжденна...»

«ПобЂду над ляхами нося УкраинЂ...»

«Чтиридесять тисяч Богдан войська споряжаєт...»

Дума козац[ь]кая о войні з ляхами над рікою Стиру[ом] на те нуте: «Ой постил би-м я сім понеділков, ос[ь]мую неділен [ь] ку...» В року 1651

Глаголет Полща о бывшей храбрости и плененіи своєм и о покореній ко благочестивейшему царю и великому князю Алексію Михайловичу

О горды[х] и гнЂвливы[х] ляха[х], како гордостію хотЂша Росією обладати и православіє в єресь низложити

ПЂснь Києвская

«Радосны лузи при густой купинЂ...»

О велицЂй Росіи и о сопротивіи с ляхи и о градЂ КієвЂ

«О Боже мой милостывій!..»

«Не день, не два Виговський гетьман...»

«Побудка зпрудка християньским воєм...»

«Послухайте, що з вас живо»

ПЂснь о БудинЂ, воєнска

ПЂснь о образе Кло[ко]чевском

«Эй, Иване, поповичу-гетмане!..»




Гумористичні вірші

«Серед поля широкого церковка стояла...»






Авторські вірші


Андрій Ско(у)льський

ВЂршЂ з трагодіи «Христос пасхон» Григорія Богослова. Першій в святый Великій Пяток при положенню плащеницЂ до гробу. Другіє — на пресвЂтлый день воскресеніа Господа нашего Ісуса Христа

Трагодіа «Христос пасхон», в Пяток Великій, по вложеню плащенидЂ в гроб

Димигоріа трену утерпЂня муки Христовы

Лямент матки Взбавителевы над Сыном єи

ВЂршЂ на пресвЂтлый день Воскресеніа Христова

      Пролог

      Епілог



Йоаникій Волкович

Розмышлян[н]є о муцЂ Христа, спасителя нашего. При тым веселая радость з триумфалного єго воскресеніа

        Смутныи трены в смутный день страстей Христа, спасителя нашего

        ВЂршЂ на радостный день воскресеніа Христа, спасителя нашего



Софроній Почаський

ΕΥΧΑΡΙΣΤΗΡΙΟΝ, албо Вдячность ясне превелебнЂйшому в ХристЂ єго милости господину отцу кир. Петру МогилЂ, воєводичу земль Молдавских, великому архимандрітови святои великои лавры чудотворнои Печерскои Кієвскои, вЂры православнои в церкви святои въстоинои промоторови побожному и несмертелнои славы годному оборонци

Геликон, то єст Сад умЂєтности первый, осьм кореній вызволеных наук в собЂ маючій, през пречестнЂйшого єго милости господина отца кир Петра Могилу в Россіи ново фундованый

      Корень умЂєтности першій. Грамматіка

      Корень умЂєтности вторый. Реторика

      Корень умЂєтности третій. Діалектика

      Корень умЂєтности четвертый. Аріфметіка

      Корень умЂєтности п’ятый. Музика

      Корень умЂєтности шестый. Геометрія

      Корень умЂєтности седмый. Астрономія

      Корень и верх всЂх наук и умЂєтностій. Θеологія

      Вдячность

      В пресвятой Троици єдиносильному и єдиночестному Богу честь, поклон, слава, вдячность навЂки

Парнасе, альбо Сад умЂєтности вторый

      Вдячность

      Парнасе

      ЛЂторосль наук первая, Клио, то єст Цвиченє в читаню гисторій

      ЛЂторосль наук вторая, Мельпомене, то єст Цвиченє в писаню вЂршов смутных и жалобных

      ЛЂторосль наук третяя, Уранія, то єст Цвиченє в бЂглости звЂздарськой

      ЛЂторосль наук четвертая, Каллиопе, то єст Цвиченє в писаню высоких и поважных речій

      ЛЂторосль наук п’ятая, Полимніа, то єст Цвиченє в быстрой пам’яти многих речій

      ЛЂторосль наук шостая, Θалиа, то єст Цвиченє в писаню вЂршов весолых

      ЛЂторосль наук седмая, Евтерне, то єст Цвиченє в спЂваню

      ЛЂторосль наук осьмая, Терпсихоре, то єст Цвиченє в спЂваню инструментальном

      ЛЂторосль наук дев’ятая, Ерато, альбо Цвиченє в спЂваню умильном

      ЛЂторосль, цвЂт и оздоба всЂх наук и умЂєтностій. Аполло

      Вдячность

      Пречистой и преблагословенной дЂвЂ Маріи, матери въскресшаго спасителя нашего Іисуса Христа, хвала, годность и поклон вдячности навЂки

      Зоилеви невдячному вдячность




М. Н.

Лямент о прыгодЂ нещасной о зелжывости и мордерст†мешча[н] острозких, що ся им власне прыдало на день урочьстаго свята з мертвых востання пана спасителя нашего в понеделок в процесии идучим под приизд єи милости паней воєводинои виленскои, которая-то з обох сторон жалованая пригода в тых ритмох нижей достатечне ся окажет

      До кождого чителника

      Придаток: Замкненя той же матерЂи




Яків Седовський

Αναθυμα τυς τιμυς; добродЂтельми и благочестієм украшенну искуснЂйшему и цЂломудрЂйшому мужу кир Григорію Кірніцькому, в РоссіЂ Лвовськіа земля обивателю

      Преосвященному и превелебнЂйшому єго милости господину отцу Афанасію Валеріану, архієпископу, метрополитЂ филадельфийському и проч.

      Превелебным и прЂсвЂтлым іх милостєм панам обивателєм венецьким славнаго народа гречеськаго братіЂ Братства святого муч[еника] Христова Георгія ода. Мзда добродЂтели похвала




Афанасій Филипович

«Даруй покой Церкви своєй, Христе-Боже...»

«Дай помощ от печали...»

По том о волности Божей тыи вЂрши

Сумма з псалму




Григорій Бутович

Ευωδια, албо Слодковонный дойзрЂлых в молодом вЂку єго милости господина отца Арсенія Желиборского, з ласки Божеи єпископа лвовского, галкц[кого] и Каменца-Подолского, духовных цнот Запах На преславныя клейнот их милостей панов Желиборских

ПревелебнЂйшему его милости господину отцу Арсенію Желиборскому, з ласки Божои єпископу лвовскому, галидкому и Каменца-Подолского, пану и пастыру, мнЂ велпе милостивому

На годныи хвалы єго милости господина отца Арсенія Желиборского, милостію Божією православного єпископа лвовского, галицкого и Каменца-Подолскаго, душевный скуток, здавна єпархіи єго велице пожаданый. Проодон

      Ода першая на собор

      Ода вторая до духовных

      Ода до презацных родичов єго милости отца єпископа




Йоаникій Галятовський

Чуда пресвятои Богородици межи сибЂллями, пророчицями поганскими, которыи пред зачатієм єи, за обявленієм Бозским, знали єи и в книгах своих оную писали и людєм проповЂдали и выславляли

      Чудо первоє

      Чудо второє

      Чудо третєє

      Чудо четвертоє

      Чудо пятоє

      Чудо шестоє

      Чудо семоє

      Чудо осмоє

      Чудо девятоє

      Чудо десятоє

|Вірші про віщування сивілл]




Лазар Баранович

На єго пресвЂтлаго царского величества знаменіє

На два меча книги сея

Епитафіон

На титлу книги сея и на вся во дверєх єя начертанія со дванадесятьми небесными знаменіями изображенныя

На єго царскаго пресвЂтлаго величества знаменіє

ВЂрши на Воскресеніє Христово

Плач о преставленіи великаго государя Алексея Михайловича




Іоанн Армашенко

На єго царского пресвЂтлаго величества мирное знаменіє

К читателю сего лЂтописца от типографов

Его царского пресвЂтлаго величества россійскому роду

На єго царского пресвЂтлого величества знаменіє




Варлаам Ясинський

На автора книги сеи

Нагробок всечестному отцу Михайлу Лежайскому, архимандритЂ Новгородка-СЂверского, преставшемуся року 1699, мЂсяца іюля дня 16

Епітафіон зде мощами почивающему в затворЂ блаженнія памяти преосвященному Іосифу Нелюбовичу-Тукалскому, митрополиту кієвскому, галицкому и всея Руси

«Николае, побЂдЂ тезоименитый...»

О полунощници и утрени

Три вЂнца молитвенные

      ВЂнець з звЂзд дванадесять Христовой десници, предтечи святому, з мольб дванадесяти

      ВЂнець верху апостол святому Петрови от звЂзд дванадесяти молитв к нему в сем слови

      ВЂнець святой Софіи з звЂзд дванадесять з молитв о седми дарах и талантах пяти




Симеон Ставницький

«Всякаго чина православный читателю...»




Антоній Радивиловський

«Христос, иже єст церкви, матки нашей, глава...»

Марія. Ям Рай

Будь слава Маріи

О титлЂ книги «ВЂнца Христова» сія да будут прочтенна слова




Іван Величковський

«Аз благ всЂх глубина, ДЂвая єдина...»

[«Со святым Богом добре жити, люде...»]

«Рыдал би єси, аще вЂдать бы возможно...»

«Полунощ Христа вяжет, котрый грЂхи мажет...»

«Не жити, єже ясти...»

«Не жити, єже пити...»

Пишущему стихи

На хмЂль

Раки

«Анна пита мя я мати панна...»

Марія — Євва

На образ пресвятои Богородици, ветху и некраснЂ начертанну

«Латвый, трудный, пріємый, острый єст-сь з себе...»

На образ юноши красящагося, єму же смерть тайно вослЂдует

На образ старца, держащаго клепсидру

Кто на чуждая рад, то и сам уловлен бываєт

«Тяжкая рана тому єст без мЂры...»

«Голуб желчи не маєт, носком не ображаєт...»

«На лицЂ убруса...»

Не кождій свят и святоша

Шевцу убогому стихи

О сивизнЂ

О распятіи Христовом и о распятіи Петровом

Солнце, время

Трохи, нЂчого, назбит, досить

«Прошу, край хлЂб мой, з ласки моєя...»

«Земля, аки темница человЂку, се бо...»

«Кгды плывуть, неровни суть в смаку рЂкам рЂки...»



Епіграми англійсько-латиномовного поета Джона Овена перекладені Іваном Величковським

На книжку, вЂршами писанную, до чителника

«Смерть, яко тать, ба, єще и горшая татя...»

«Ошукати, плакати, лгати, носить вЂсти...»

На скупого

На слугу, двом услугуючого

«Поп за люди молит, люд за попа мелет...»

До друга

Стан царский

Смерть

На лисого

Уж, Євва

О Богу и свЂтЂ

«Магнас, як магнес. Довод такий на то...»

До чителника («Мних ли єси? Чти сія. Мирскій ли? Чти ова...»)

На скупого отца

До жонатих

До добродЂя

До чителника («Чтивый сія, єсли хвалить все, то-сь глупый; але...»)

«Отколь жена именем тим ся називаєт?..»

НевЂста

Сердце

ТЂло, душа

О жоноцком розумЂ

До Кондрата

Слова старого до молодого

Адамова вимовка

Смерть. Натура

До человЂка, не хотячого умирати

До когось

Мудрий, добрий

День страшнаго суда

ВЂрш власнои праци моєи, не з Овенуса. ЛЂствыца Іаковля

ПиворЂзови

ОфЂрованню книжечки

О согрЂшающих

«Буй и немудрий к небесному текуть...»

«Змишляют поетове, иж Дедал, отданій...»

Зегар цЂлый и полузегарик, нЂбы два пекторалики, составленныє во честь и славу преблагословенноЂ дЂвы Маріи, матерє безлЂтнаго под лЂты, из нея рождшагося всЂх врємен творца, а офЂрованныє ясне в Богу преосвященному єго милости господину отцу В[а]рлааму Ясинскому, правосл[авно]му архієпископу, митрополитЂ кієвскому, галицкому и всея Россіи, року 1690

Автор ко читателю

Зегар цЂлый, содержащ в себЂ часов 24

Полузегарик, содержащ, в себЂ особ часы дневныя, а особно часы нощныя


Минуты

Минуты всЂх общыє

Минуты злых

Минуты добрых

Д†страшныє минуты

Квадрантес, то єст РоздЂленьє годин на чотыры части, которыє могли бы ся до сих Зегарков придати, але мнЂ час не позволил

Млек[о] от овцы пастыр[у] належноє, або Труды поетицкіє во честь преблагословеннои дЂвы Маріи составленныє, або Знаменіє служебничой поволности ясне в Богу преосвященному єго милости господину отцу Варлааму Ясинскому, православному архієпископу, митрополитЂ кієвскому, галицкому и всея Россіи, офЂрованныє

      Предмова до чителника

      Ехо

      Рак лЂтералный

      Рак словный

      Рак прекословный

      Чворогранистый

      Згожаючійся

      Порядный непорядок

      Єдиногласный

      Єдинопадежный

      Азбучный

      Акростихис

      Акростихис вторый

      Акростихіс третый

      Акростихіс четвертый

      Жартовный

      Программа. Анаграмма. Епиграмма

      МногопремЂнителный

      ПресЂкаємый

      Остатняя штучка

      Автор до чителника

      «В року тысяча шестсот девятдесят пятом...»




Повне видання творів:
Іван Величковський. Твори. Київ, 1972.







Димитрій Туптало

Стихи предословныя к господу нашему Ісусу Христу

ВЂнец гла†церковной Ісусу Христу от звЂзд дванадесят, от молитв чрез праздники єго дванадесят

ВЂнец Богородици от звЂзд дванадесят, от молитв чрез праздники єя дванадесят

ВЂнец от дванадесят звЂзд аггелскім силам, от молитв к ним о помощ нам к добрым дЂлом

ВЂнец от дванадесят звЂзд святой ВарварЂ, от молитв к ней о крайнем доброи смерти дарЂ

ВЂнец от дванадесят звЂзд архієрейскій, от дЂл, чрез них же молим єст пастыр миррейскій

ВЂнец звЂзд дванадесят Христовой денницы, Предтечи святому, з молб дванадцяти

ВЂнец от дванадесят звЂзд страстєм Христовым, от молб к страдавшому в вЂнцу терновым

ВЂнец [Христу], исплетенный от звЂзд дванадесяти, во єго вертоградном моленіи просіявших

Ђнец Христу страждущаму] от звЂзд дванадесяти, во страданіи просіявших

ВЂнец от звЂзд дванадесяти, во страданіи от вЂнца терноваго восіявших

ВЂнец от дванадесяти звЂзд, от бремене крестнаго просіявших

ВЂнец от звЂзд дванадесяти, от [распятаго Христа] на дре†крестном всему миру просіявших

«Христос єсть глава, той гла†уды...»

«Камо, сладкій Ісусе, съ крестом грядеши?..»

«Почто глава в терніи изволи ходити?..»

«ВЂм, почто, Ісусе мой, в Єгипет грядеши...»

«ГдЂ, о мати, твоєго подЂла-сь отрока?..»

«Дажд ми сосца, сосца дажд, о благая мати!..»

«Востани, славо моя», — яко рекл Бог до сына...»

«До каменнаго гробу, Христе, не кладися...»

«Двигаєш, о Христе мой, сам крестноє бремя...»

«В особах подорожных, кгды, Тро[й]це святая...»

«В матернєм чревЂ, нЂбы во мрачной темници»

«Аки плод нЂкій красен, лице твоє, Боже...»

«Образом сый человЂк, єдинородній сыне...»

«Не убоюся и в нощи падежа...»

«О зачатіи Божіаго Сына...»

«Сердце ми, Христе, аду єст подобно...»

«Божія Сына родиши без мужа...»

«Пред рождеством неврежденна, ДЂва Богу соблюденна...»

«С орудіи страстными в серци сЂдиши...»

«Увы мнЂ, сыне, увы мнЂ, сладчайшій...»

«ИдЂже творяшеся желЂзо от блата...»

«БОГОСЛОВЕ, умоли Слова воплощенна...»

«ОбЂд в небЂ ты яси, Боже благодати...»

«К Златоусту бренными устнами молюся...»

«Образ дЂвы Марія яже усмотрЂла...»

«Варваро, от варварска храни нас находа...»

«Образ добра воина, до смерти страдавша...»

«В позорах древле копіи ношаху...»

«Даніил преподобный, на столпЂ стоящи...»

«С[вятому] м[ученику] Севестіану

Под трупюю голову

Преподоб[ному] Герасиму

Преподобному Євстратію Печерскому

Святому Игнатію

От Патерика слово XIX о смотреніи

Там же. Рече авва Пімин

От святаго Ніла. Глава LVIII

От Патерика, глава XIII

От того ж, глава XCVII

«Рыдал би єси, аще вЂдать бы возможно...»

«Полунощ Христа вяжет, котрый грЂхи мажет...»

ДЂянія святых апостол

ВЂрши сЂмдесяти и двом апостолом

[Вірші на Апокаліпсис]

О преподобном Лаврентіи Печерском

Преподобному Антонію Печерскому

На образ всЂх преподобніх печерских, вколо с[вятаго] креста написанных на стинЂ в церкви Честнаго креста

Христос зраненый

На Христову главу страстную

Ко МагдалинЂ, плачущой у ног Христовых

«Стоя посредЂ, сЂмо и овамо...»

«Каков Василій, Єфрем молитствуєт..»

О убогом и богатом, молящимся в церкви

Бытія, XV

«Цар Давид гуслы держить, не всує играєт...»

«На крестЂ мой сладчайшій Ісус протяженный...»

«Призри на лице Христа твоєго Ісуса...»

«В столпЂ облачном к людєм глаголавый...»

«Незлобіє Господнє в ярость премЂнися...»

Святому Дамаскину вЂрши

      І. «Вышнею благодатію во сытость упоєн...»

      V. «Іоанн Дамаскин, дЂл душею святою...»

      VIII. «Святый Іоанн Дамаскин, з Богом начиная...»

«Ілія, Сидонскую страну шествующе...»

«Петру, до Іопіи в проповЂдь пришедшу...»

«Павел, єгда Христова закона учаше...»

«Спасеніє Христос на крестЂ содЂявый...»

«ИжЄ в РунЂ инОгда прообразованна...»

«Аще кая писмена испытати требЂ...»

«ИзсохшЕ нам се РуцЂ орОси, о мати...»

О иконЂ чудотворной Ил[л]инской ЧернЂговской

[Стихи на страсти Господни]

«Іисусе мой прелюбезный...»

«Надежду мою...»

«Ты мой Бог, Исусе...»

«Похвалу принесу...»

«Христе, мой Боже...»

«Превзыдох мЂру...»

«Воплю к Богу в бЂдЂ моєй...»

«Мати милосерда!..»

Кієвокалекскія

«Взирай c прилЂжаніем, тлЂнный человЂче...»

«Господи мой, ярость Твою не покажи надо мною...»

«Добраго воя цареви избранна...»

«Зрящи сина, поносной смерти [о]сужденна...»

«Имам аз своего Иисуса моего...»

«Нас дЂля распятаго Марія видящи...»

«О возлюбленны сыне, что сіе сотворил?..»

«О душе каждая вЂрна, ко Богу не лицемЂрна...»

«Ісусу, Єдиному премудРОму Богу...»

«Благочестивий муж Туптало Сава...»





Петро Попович-Гученський

ВЂрши нищенскиє, утЂшниє

ВЂрш нищенский («А що, панове, либой єсте мя познали, дворака...»)

ВЂрш другий нишенский

ВЂрш нищенский, хороший и смЂшний

ВЂрш нищенский («Ос и я c Кобиволок триста мил з-за свЂта...»)

ВЂрши на воскресеніє Христово

ВЂрши нищенскиє a смЂшние

ВЂрш третий







ВІРШІ-ПІСНІ ІЗ СПІВАНИКІВ



Із записів Якуба Михаловського

Дівонько, моя голубонько

Ой не раз, не два ти, псій народе, заплачеш...

Рано встати, миленькая, погадати...



Із записів Станіслава Шпрінгера

Руська [пісня] о Рижику



Із рукописного збірника бібліотеки Музею Чарторийських

Ой, хто ж мене буде в мойом жалю т[і]шити?..

Нєволюнька ж моя з вами..

Сам я не знаю, що ділати маю...

Вспоможи, Боже, моє серденько...

Ох, єго ма...

Ніхто [ме]не не погадає...

Ой, пойду я у ліс, тужачи...

Люби мене, дівчинонько...

Аннусю, серденько...

Било ж мене сперва не любити...

Ходить дівчина по покойові...

Ой, ішов жолнєр од обозунька...

Щасливая дороженька...

Доленько ж моя лихая...

Ой, чого ж ти, дівчино, думаєш...

Зоря заходить, вечор близенько...

Чого ж моє серденько тяженько вздихає?..

Ой, взєла ж мене великая туга...

Ой, коли я тобі да нелюба била...

Постуй, прошу, голубоньку...

Ой я, молодая, где розум поділа...

Ой, што ж я маю, бідная, ділати...

Ой, не кажи ж ти, дівчино, на мене...

Аннусю, серденько, палиш мою душу...

Неволя ж моя вельми тяженька...

Ой мєла ж бо я товаришонька...

Послухайте пильно, прошу...

Казала мні дівчинонька і до себе при[й]ти

При[й]шов до мене любий товариш...

Текуть річеньки, шумять дуброви...

Ой, ішол я мимо твой двор...

Ой, добраноч, та й чи чуєш?..

[В]же мой миленьки, мой хорошеньки...

А що ж за жит[тє], коли не любо...

Красна в пані урода...

Ой хожу ж я над берегом...

На бер[е]женьку стояла...

Да нема ж мого хомута...

Ой любю я хорошую дівоньку...

Ой учинила дівонька, учинила...

Дівче моє молодоє...

Жолнєр їде на Вкраїну...

Котитьс[я] кришталь по сіножаті...

Ой, любив же я Марину...

Ой, улице, ой, студнице...

Сидить козак на конику...

Ой, розв’язався мой черевичек на нозі...

Ой, листоньком дороженька запала, запала...

Дівчинонько, голубонько, біло личко маєш...

Чи я тобі не казала, чи не [гов]орила...

Ой, ходила дівчинонька по береженькові...



Із друкованої брошури кінця XVII ст. «Piękna у wesoła vciecha przy Dobrey myśli...»

Да біда ж моя, да не малая, да нестарая мати...

Тяжкая ж моя бєдунька...

Под липою стояла, з миленьким розм[о]вяла...

О як мі тяженько, о як мі нудненько...



Із записів Кондрацького

Ой королю, королю черевати...

Не ходи, панойку, до млина спати...

Ой, коли я панове, в Оронках бивав...

Приготовавс[ь] зятейко...

Од неділі першого дня

Ой текуть річейки з криниць до єзьора

Рушилисє жовніре з обозу

Ой недалеко од Маначина



Із збірника № 926 бібліотеки Московського синодального училища церковного співу

Злый татарине, пекельный сыне...



Із збірника № 1125 Курніцької бібліотеки

Чом, чом, дівонько, смутне личко маєш?..

Дівойка тяжейко вздихає...

Смутна хвиля в смажнуй долі, з якої причини?..

Пойду в дубровоньку



Із збірника № 316 бібліотеки Московського синодального училища церковного співу (ДІМ)

Скажи минЂ, соловейку, правду...

Пойду ж я, пойду на гору высоку...

Ой бЂда, бЂда мнЂ, чайцЂ-небозЂ...

О роскошная Венера, где нынЂ обцуєш?..

Перепеличенька я невеличен[ь]ка...

Ох, сам я не знаю, чему-с[ь] мнЂ нуднен[ь]ко...

Ходит кума ледом, а кум огородом...

Попадя, попадя я не такая...

Ой, коли любиш, да не забывай же...

От нещаснои долЂ головон[ь]ка в мене болит...

Ой, перестан[ь], перестан[ь] до мене ходити...

[Щ]оденне нию, слезами ся мию...



Із записів Доменіка Рудницького

Дума козацькая

Ой, [у] Шахнового [?] мосту...

Гой, р[і]ка Стиру, що Хмель о віру...

Ах, Україненько, б[і]дна годиненько тепер твоя...

Україненько, матухо моя...

Гой, на горі женці жнуть...

Ходив черчик улечкою...

Сам я не знаю, як на св[і]ті жити...

Бивало лиха много на св[і]ті...

Чом ся ти, молойче, журиш...

Кари мене, Господи мой...

Чорнобрив ляшок дрова рубаєт...»

Летів чорни жук, жук...

Сів собі воробейчик на кух[л]і...



Перекладні поеми


Историчніє вЂрши



Торквато Тассо

ДЂйствія Кгоффреда, или Ієрусалиму свобоженнаго

      ПЂснь первая

      ПЂсн вторая

      ПЂснь третая

      ПЂснь четвертая

      ПЂснь пятая

      ПЂснь шестая

      ПЂснь семая

      ПЂснь осмая

      ПЂснь дев’ятая

      ПЂснь десятая





ПРИМІТКИ (I)
Скорочення



ПРИМІТКИ (II)
Скорочення



Словник (I) (кінець XVI — початок XVII ст.)


Словник (II) (середина XVII ст.)





Принципи відтворення текстів. (Див. відпов. примітки.)

Тексти транслітеруються засобами новітньої східнослов’янської графіки. Давні кириличні літери, відсутні в сучасних східнослов’янських алфавітах, замінюються на відповідні, а саме: «ґ» на «кг», «ıє» на «є», «ξ» на «кс», «ψ» на «пс», «ω» на «о», «оу» та «ук» на «у», «юс малий» на «я», «v» на «и» або «в», але «θ» та «Ђ» (ять) зберігаються з огляду на їхню варіативність у вимові.

Орфографія рукописів та друків, із яких відтворюються публіковані тексти, зберігається з усіма її непослідовностями. Але титла розкриваються; виносні надрядкові літери вносяться в рядок; лігатури розкладаються на складові літери; «ъ» в кінці слів, коли він означає м’якість попереднього приголосного («смертъ», «честъ»), замінюється на «ь» («смерть», «честь»), якщо ж він означає твердість попереднього приголосного — опускається; паєрки (надрядкові позначки, що вказують на м’якість чи твердість вимови попередніх приголосних) опускаються, коли паєрок позначає твердість, і замінюється на «ь», коли він означає м’якість. Літеру «ъ» зберігаємо в тих випадках, коли вона відповідає апострофу або зберігає своє давнє звучання — переважно в прийменниках і префіксах. Вживання великих і малих літер та розділових знаків по можливості наближається до сучасних норм. Кириличні літери, що позначають числа, замінюються на відповідні арабські цифри.









АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНСЬКОЇ РСР

ІНСТИТУТ ЛІТЕРАТУРИ ім. Т. Г. ШЕВЧЕНКА

Пам’ятки давньої української літератури


УКРАЇНСЬКА ПОЕЗІЯ

Кінець XVI — початок XVII ст.


Упорядники В. П. КОЛОСОВА, В. І. КРЕКОТЕНЬ


Київ

«НАУКОВА ДУМКА»

1978

АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ЛІТЕРАТУРИ ім. Т. Г. ШЕВЧЕНКА

Пам’ятки давньої української літератури


УКРАЇНСЬКА ПОЕЗІЯ

Середина XVII ст.


Упорядники В. І. КРЕКОТЕНЬ, М. М. СУЛИМА


Київ

«НАУКОВА ДУМКА»

1992














Інші електронні публікації староукраїнської поезії у мережі (15.XII.2003):


1) На нашому сайті староукраїнська поезія в антологіях Українська література XIV-XVI ст., Українська література XVII ст., Українські інтермедії XVII — XVIII ст., Українські гуманісти епохи Відродження, Хрестоматія давньої української літератури О.Білецького, Іван Величковський. Твори, а також фрагменти в деяких монографіях з історії української літератури. Ці видання пропонують різні транслітерації та відтворення старої графіки засобами сучасного алфавіту, що оговорюється окремо. Див. примітки та посилання в кінці кожного тексту.


2) Перша (і на сьогодні єдина) спроба скласти інтернет-каталог старобілоруської та староукраїнської поезії, які розглядаються разом, здійснена на сайті История Беларуси IX — XVIII веков. Первоисточники. Заслуговують на увагу видання творів ігумена Дубенського монастиря на Волині Віталія та тексти публікації А.Добротворського Із Загоровського збірника, а також вірші з маловідомого Вестеросського манускрипту, які подаються у транслітерації автора сайту, дещо відмінній від Принципів нашої публікації.


3) Певна кількість староукраїнських текстів разом з паралельним перекладом на сербську мову на сайті Електронна бібліотека українсько-сербських культурних зв’язків. Проект Растко-Київ-Львів. Видання Антологија украјинске поезије. Герасим Смотрицький, Даміан Наливайко, вірші з комплексу 80-90-х років XVI ст., Лазар Баранович, Іван Величковський та ін.









Див. також:

Українська література XIV-XVI ст.

Українська література XVII ст.

Українські інтермедії XVII — XVIII ст.

Українські гуманісти епохи Відродження

Хрестоматія давньої української літератури О.Білецького

Іван Величковський. Твори. Київ, 1972.


Лаврентій Зизаній. Граматика словенська. (Вільно, 1596).

Мелетій Смотрицький. Грамматіки славенския правилноє синтаґма. (Єв’є, 1619).

Памво Беринда. Лексикон словенороський (Київ, 1627).

Іван Ужевич. Граматика слов’янська (Париж, 1643).














© Сканування та обробка: Максим, «Ізборник» (http://litopys.kiev.ua)
18.V.2003 (Останні правки 11.VI.2003)







Попередня     Головна     Наступна


Вибрана сторінка

Арістотель:   Призначення держави в людському житті постає в досягненні (за допомогою законів) доброчесного життя, умови й забезпечення людського щастя. Останнє ж можливе лише в умовах громади. Адже тільки в суспільстві люди можуть формуватися, виховуватися як моральні істоти. Арістотель визначає людину як суспільну істоту, яка наділена розумом. Проте необхідне виховання людини можливе лише в справедливій державі, де наявність добрих законів та їх дотримування удосконалюють людину й сприяють розвитку в ній шляхетних задатків.   ( Арістотель )



Якщо помітили помилку набору на цiй сторiнцi, видiлiть мишкою ціле слово та натисніть Ctrl+Enter.

Iзборник. Історія України IX-XVIII ст.