[Українська Літературна Енциклопедія. — К., 1988. — Т. 1: А-Г. — С. 5-6; 531-532.]

Попередня     Головна     Наступна





ВІД РЕДАКЦІЙНОЇ КОЛЕГІЇ



П’ятитомна Українська Літературна Енциклопедія (УЛЕ) є першою в історії українського народу фундаментальною енциклопедичною працею з питань художньої літератури. Видання підготовлено Інститутом літератури імені Т. Г. Шевченка АН УРСР і Головною редакцією Української Радянської Енциклопедії імені М. П. Бажана. У процесі підготовки УЛЕ редакційна колегія враховувала досвід створення радянських універсальних і галузевих енциклопедій. Водночас за своїм змістом і характером Українська Літературна Енциклопедія — оригінальне видання, вона є національною літературною енциклопедією універсального типу і включає національну літературу в світовий контекст. Керуючись принципами марксистсько-ленінської методології і настановами КПРС з ідеологічних питань, спираючись на досягнення радянського літературознавства, редколегія УЛЕ вбачає свою мету в тому, щоб дати читачеві всебічне і науково-об’єктивне уявлення про історичний рух української художньої літератури, про діяльність її представників і дослідників — від найдавніших часів і до наших днів. При цьому велика увага приділяється взаєминам української літератури з літературами російського та всіх інших народів СРСР, визначенню її місця в світовому літературному процесі.

Українське мистецтво слова пожовтневого періоду розглядається як невід’ємна складова частина всієї радянської багатонаціональної літератури, що створюється десятками мов народів країни у різноманітних національних формах, але разом з тим є літературою, єдиною за ідейним спрямуванням та естетичними принципами.

В енциклопедії охарактеризовано творчість найширшого кола українських письменників як дожовтневої, так і радянської доби. Вміщуються статті про літераторів, які жили й працювали на українських землях, писали українською або іншими мовами.

УЛЕ подає статті про критиків та вчених-літературознавців, котрі мають вагомий творчий доробок, про періодичні видання, альманахи і збірники, а також видавництва, що випускали в минулому чи випускають тепер художню літературу.

Широко висвітлюються питання теорії літератури з урахуванням насамперед творчої практики українського письменства. Включено також статті з окремих проблем естетики, мистецтвознавства, фольклору, мовознавства та інших наукових дисциплін, близьких до літературознавства.

Література українською мовою розвивається й за межами України: в країнах соціалістичної співдружності (Чехословацька Соціалістична Республіка, Соціалістична Республіка Румунія, Польська Народна Республіка, Соціалістична Федеративна Республіка Югославія), в капіталістичних країнах, зокрема тих, де, починаючи з кінця 19 століття, осіла українська трудова еміграція (США, Канада та ін.). Ця література, передусім прогресивна, теж відображена в енциклопедії.

Література народів СРСР представлена в УЛЕ оглядовими статтями, статтями-персоналіями про відомих письменників, а також про перекладачів і дослідників, які зробили істотний внесок у вивчення й популяризацію українського художнього слова. Значне місце в п’ятитомнику відведено зарубіжній літературі. Вміщуються узагальнюючі статті про літератури народів світу. Подано й персональні статті про видатних зарубіжних майстрів слова, в першу чергу тих, чиї твори перекладалися на Україні, про перекладачів, критиків і дослідників — популяризаторів українського письменства.

Статті УЛЕ розміщено за алфавітом. Їх науково-редакційне опрацювання здійснювалося на основі загальних принципів підготовки енциклопедичних видань.

У статтях-персоналіях дається справжнє прізвище (Грабовський П. А.) чи псевдонім письменника, під яким він увійшов у літературу (Черемшина Марко, Ле Іван). Для персоналій літераторів інших країн, писемність яких основана на латинській чи слов’янській графіці, прізвище наводиться не лише українською, а й відповідною національною мовою. Псевдоніми письменників, дати їх життя (для вітчизняних дожовтневих письменників — за старим і новим стилем), місце народження і смерті подаються в дефінітивній частині статті. Якщо назва місця народження чи смерті змінилася, наводяться стара й нова назви. У статтях про радянських письменників зазначається державна і національна приналежність (напр.: «український радянський письменник»). Якщо той чи той письменник пише кількома мовами, це констатується у статті. Якщо літератор за національністю українець, але живе за рубежем і пише українською мовою, це також зазначається (напр.: «український письменник, живе в Канаді»).

Статті про радянських письменників містять відомості про членство в КПРС, про присвоєння їм загальнодержавних почесних звань (Герой Радянського Союзу, Герой Соціалістичної Праці), а для українських радянських письменників — також почесних звань УРСР. Вказуються наукові звання (академік, член-кореспондент АН СРСР; академік, член-кореспондент АН УРСР) та наукові ступені (доктор, кандидат наук). Подаються відомості про присудження письменникам Ленінських премій, Державних премій СРСР, Державних премій УРСР імені Т. Г. Шевченка, міжнародних премій, а для письменників України — також республіканських літературних премій.

В оглядових і теоретичних статтях, персоналіях назви творів подаються в перекладі українською мовою, за винятком випадків, коли ті чи інші твори українських письменників дожовтневого періоду були написані російською мовою (в такому разі вони наводяться мовою оригіналу). Поряд з назвами творів, у дужках, зазначається дата їх першої публікації або написання (якщо вони ненадруковані). Більшість статей супроводжується бібліографією.

В УЛЕ застосована система посилань: виділене курсивом слово (наприклад, назва видання) означає, що під цим терміном подається окрема стаття. Вживається прийнята для енциклопедичних видань система скорочень. Список основних скорочень додається.

Проект тематичного словника УЛЕ широко обговорювався науковою та літературною громадськістю республіки, країни. Численні відгуки і пропозиції враховані під час роботи над енциклопедією. Редакційна колегія висловлює щиру подяку вченим, письменникам і критикам України, а також науковцям братніх республік, фахівцям із зарубіжних країн, які взяли участь у підготовці УЛЕ. Редколегія сподівається на дальшу активну співпрацю всіх, хто зацікавлений у створенні Української Літературної Енциклопедії.










ОСНОВНІ СКОРОЧЕННЯ, ВЖИВАНІ В УКРАЇНСЬКІЙ ЛІТЕРАТУРНІЙ ЕНЦИКЛОПЕДІЇ


а. о. — автономна область (з назвою)

абх. — абхазький

австр. — австрійський

австрал. — австралійський

авт. — автономний

адж. — аджарський

адиг. — адигейський

адм. — адміністративний

AEC — атомна електростанція

Аз. РСР — Азербайджанська РСР

азерб. — азербайджанський

акад. — академік (з прізвищем)

алб. — албанський

алж. — алжирський

алт. — алтайський

альм. — альманах

AM — Академія мистецтв

амер. — американський

англ. — англійський

АНДР — Алжірська Народно-Демократична Республіка

АПН СРСР — Академія педагогічних наук СРСР

АПН — Агентство преси Новини

аргент. — аргентінський

АРМУ — Асоціація революційного мистецтва України

арх. — архангельський

археол. — археологічний

архіт. — архітектурний

ассір. — ассірійський

афг. — афганський

афр. — африканський

балк. — балкарський

балт. — балтійський

башк. — башкирський

бельг. — бельгійський

бенг. — бенгальський

бібліогр. — бібліографічний

біогр. — біографічний

бірм. — бірманський

б-ка — бібліотека

БКП — Болгарська комуністична партія

бл. — близько (з цифрою)

Бл. Сх. — Близький Схід

болг. — болгарський

браз. — бразильський

брит. — британський

буд-во — будівництво

бурж. — буржуазний

в т. ч. — в тому числі

ВДІК — Всесоюзний державний інститут кінематографії

венес. — венесуельський

в’єтн. — в’єтнамський

вид. — видання, видано

вид-во — видавництво

визв. — визвольний

вип. — випуск

відп. — відповідальний

візант. — візантійський

вінн. — вінницький

вірм. — вірменський

вірш. — віршований

внутр. — внутрішній

ВОАПП — Всесоюзне об’єднання асоціацій пролетарських письменників

ворошиловгр. — ворошиловградський

ВПШ — Вища партійна школа

ВУАН — Всеукраїнська академія наук

ВУАПП — Всеукраїнська асоціація пролет. письменників

ВУСПП — Всеукраїнська спілка пролетарських письменників

ВУФКУ — Всеукраїнське фотокіноуправління

ВУЦВК — Всеукраїнський Центральний Виконавчий Комітет

газ. — газета (з назвою)

галіс. — галісійський

гватем. — гватемальський

гвін. — гвінейський

г-во — господарство

герм. — германський

Герой Соц. Праці — Герой Соціалістичної Праці

гол. — головний

голл. — голландський

гол. чин. — головним чином.

громад. — громадський

громадян. — громадянський

груз. — грузинський

губ. — губернія (з назвою), губернський

даг. — дагестанський

дат. — датський

д-ва — держава

демокр. — демократичний

деп. — департамент

держ. — державний

див. — дивіться

дит. — дитячий

ДМТМК УРСР — Державний музей театрального, музичного та кіномистецтва УРСР

дніпроп. — дніпропетровський

докум. — документальний

домінік. — домініканський

драм. — драматичний

екон. — економічний

ест. — естонський

етн. — етнічний

етногр. — етнографічний

євр. — єврейський

європ. — європейський

єгип. — єгипетський

житом. — житомирський

жін. — жіночий

журн. — журнал (з назвою)

зав. — завідуючий

заг. — загальний

закарп. — закарпатський

засл. — заслужений (у назві почесних звань)

застар. — застарілий

заст. — заступник

зб. — збірник, збірка (з назвою)

зовн. — зовнішній

Зх. — захід, Захід, Західний (у власних географічних назвах)

зх. — західний

івано-франк. — івано-франківський

ідеол. — ідеологічний

ІКП — Італійська комуністична партія

іл. — ілюстрація

ім. — Імені

ІМФЕ АН УРСР — Інститут мистецтвознавства, фольклору та етнографії ім. М. Т. Рильського АН УРСР

ін. — інший

інд. — індійський

індонез. — індонезійський

іноз. — Іноземний

Ін-т — Інститут

інформ. — інформаційний

ірл. — ірландський

ісл. — ісландський

ісп. — Іспанський

італ. — італійський

йорд. — йорданський

кабард. — кабардинський

каб.-балк. — кабардино-балкарський

Каз. РСР — Казахська РСР

казах. — казахський

калм. — калмицький

канд. — кандидат

каракалп. — каракалпацький

карач. — карачаївський

катол. — католицький

кирг. — киргизький

кит. — китайський

кін. — кінець

кіровогр. — кіровоградський

кн. — книга (з назвою)

КНДР — Корейська Народно-Демократична Республіка

КНР — Китайська Народна Республіка

кол. — колишній

колг. — колгоспний

кор. — корейський

коресп. — кореспондент

КПВ — Комуністична партія В’єтнаму

КПЗУ — Комуністична партія Західної України

КПІ — Комуністична партія Іспанії

КПК — Комуністична партія Китаю

КПЧ — Комуністична партія Чехословаччини

КПЯ — Комуністична партія Японії

краєзн. — краєзнавчий

к-т — комітет

лат. — латинський

Латв. РСР — Латвійська РСР

латис. — латиський

ленінгр. — ленінградський

лит. — литовський

лінгв. — лінгвістичний

літ. — літературний

Літ. — література (в бібліографії)

ЛНДР — Лаоська Народно-Демократична Республіка

л-ра — література (в тексті)

м. — місто (з назвою)

м. — море (з назвою)

мал. — малюнок

мар. — марійський

м-во — міністерство

мекс. — мексіканський

мемор. — меморіальний

микол. — миколаївський

мист. — мистецький

мист-во — мистецтво

міжнар. — міжнародний

місц. — місцевий

міфол. — міфологічний

млн. — мільйон (з цифрою)

млрд. — мільярд (з цифрою)

МНР — Монгольська Народна Республіка

МНРП — Монгольська народнореволюційна партія

молд. — молдавський

монг. — монгольський

моск. — московський

мусульм. — мусульманський

н. е. — наша ера

надр. — надрукований, надруковано

наз. — називається

напр. — наприклад

нар. — народився

нар. — народний

Наркомос — Народний комісаріат освіти

нац. — національний

н.-д. — науково-дослідний

НДІ — науково-дослідний інститут

НДР — Німецька Демократична Республіка

НДРЙ — Народно-Демократична Республіка Йємен

невід. — невідомий, невідомо

негр. — негритянський

нідерл. — нідерландський

нікараг. — нікарагуанський

нім. — німецький

норв. — норвезький

НРА — Народна Республіка Ангола

НРБ — Народна Республіка Болгарія

НСРА — Народна Соціалістична Республіка Албанія

НТШ — Наукове товариство імені Шевченка

о. — острів (з назвою)

обл. — область (з назвою), обласний

одн. — однина

однойм. — однойменний

оз. — озеро (з назвою)

опубл. — опублікований, опубліковано, опублікував

орг. — організаційний

орг-ція — організація

ориг. — оригінальний

осв. — освітній

осет. — осетинський

осн. — основний

пакист. — пакистанський

парагв. — парагвайський

партиз. — партизанський

Пд. — південь. Південь, Південний (у власних назвах)

пд. — південний

пед. — педагогічний

передм. — передмова

перекл. — переклад, перекладений

петерб. — петербурзький

петрогр. — петроградський

п-ів — півострів (з назвою)

Пн. — північ, Північ, Північний (у власних назвах)

пн. — північний

ПНР — Польська Народна Республіка

побл. — поблизу

пов. — повіт (з назвою)

пол. — половина

полігр. — поліграфічний

політ. — політичний

пом. — помічник

пор. — порівняйте

ПОРП — Польська об’єднана робітнича партія

португ. — португальський

пост. — поставлено, постановка

поч. — початок, початковий

пошир. — поширений

правосл. — православний

прибл. — приблизно

прізв. — прізвище

пров. — провінція (з назвою)

пролет. — пролетарський

пром. — промисловий

проф. — професор (з прізвищем)

профес. — професійний

псевд. — псевдонім

психол. — психологічний

ПТВ — Партія трудящих В’єтнаму

p., pp. — рік, роки

рад. — радянський

РАТАУ — Радіотелеграфне агентство Радянської України

РЕВ — Рада Економічної Взаємодопомоги

ред. — редакція, редактор

реж. — режисер

респ. — республіканський

РКП — Румунська комуністична партія

р. н. — рік народження

р-н — район (з назвою)

РНК — Рада Народних Комісарів

рос. — російський

р. см. — рік смерті

РСДРП — Російська соціал-демократична робітнича партія

рум. — румунський

рус. — руський

с — село (з назвою)

с — сторінка (з цифрою)

с. г. — сільське господарство

с. ст. — старий стиль

с.-д. — соціал-демократичний

сатир. — сатиричний

св. — святий

сел. — селянський

сентим. — сентиментальний

серед. — середина, середній

СЄПН — Соціалістична єдина партія Німеччини

сканд. — скандінавський

скороч. — скорочений

СКЮ — Союз комуністів Югославії

смт — селище міського типу (з назвою)

СП — Спілка письменників

спец. — спеціальний

співавт. — співавторство. співавтор

СПУ — Спілка письменників України

СРВ — Соціалістична Республіка В’єтнам

СРР — Соціалістична Республіка Румунія

ст. — стаття (з назвою)

ст. — століття (з числом)

ст. — станція (з назвою)

ставр. — ставропольський

старод. — стародавній

ств. — створений

студ. — студентський

сусп. — суспільний

СФРЮ — Соціалістична Федеративна Республіка Югославія

Сх. — схід, Схід, Східний (у власних назвах)

сx. — східний

с-ще — селище (з назвою)

т. — том, томи

т. з. — так званий

т. ч. — таким чином

табл. — таблиця

тадж. — таджицький

ТАPC — Телеграфне Агентство Радянського Союзу

Тат. АРСР — Татарська АРСР

татар. — татарський

Тв. — твори (в бібліографії)

т-во — товариство

теор. — теоретичний

тепер. — теперішній

тер. — територія

терноп. — тернопільський

технол. — технологічний

тис. — тисяча, тисячоліття (з числом)

торг. — торговий, торговельний

ТПК — Трудова партія Кореї

тув. — тувинський

тур. — турецький

туркм. — туркменський

УАН — Українська Академія Наук

удм. — удмуртський

узб. — узбецький

укр. — український

ун-т — університет

упоряд. — упорядник

уругв. — уругвайський

УСРП — Угорська соціалістична робітнича партія

утв. — утворений

уч-ще — училище

філол. — філологічний

філос. — філософський

фін. — фінський

фінл. — фінляндський

ФКП — Французька комуністична партія

флам. — фламандський

фольклор. — фольклорний

фольклорист. — фольклористичний

франц. — французький

ФРН — Федеративна Республіка Німеччини

ф-т — факультет

х. — хутір (з назвою)

хмельн. — Хмельницький

хорв. — хорватський

христ. — християнський

ЦВК — Центральний Виконавчий Комітет

ЦДАМЛМ УРСР — Центральний державний архів-музей літератури і мистецтва УРСР

ЦДІА УРСР — Центральний державний Історичний архів УРСР

центр. — центральний

церк. — церковний

ЦНБ АН УРСР — Центральна наукова бібліотека ім В. І. Вернадського АН УРСР

чернів. — чернівецький

черніг. — чернігівський

чеч. — чеченський

чехосл. — чехословацький

чіл. — чілійський

чл.-кор. — член-кореспондент (з прізвищем)

ЧССР — Чехословацька Соціалістична Республіка

Чув. АРСР — Чуваська АРСР

чувас. — чуваський

швейц. — швейцарський

шотл. — шотландський

шт. — штат (з назвою)

югосл. — югославський

ЮНЕСКО — Комісія ООН з питань освіти, науки і культури


У прикметниках і дієприкметниках допускається відсікання закінчень із суфіксами -альний, -ічний, -ичний, -ний, -ський, -овий, -ований, -ійний та ін. (напр., «центр.», «траг.», «юрид.», «коміч.». «полтав.», «наук.», «стиліз.», «революц.»).





Попередня     Головна     Наступна


Вибрана сторінка

Арістотель:   Призначення держави в людському житті постає в досягненні (за допомогою законів) доброчесного життя, умови й забезпечення людського щастя. Останнє ж можливе лише в умовах громади. Адже тільки в суспільстві люди можуть формуватися, виховуватися як моральні істоти. Арістотель визначає людину як суспільну істоту, яка наділена розумом. Проте необхідне виховання людини можливе лише в справедливій державі, де наявність добрих законів та їх дотримування удосконалюють людину й сприяють розвитку в ній шляхетних задатків.   ( Арістотель )



Якщо помітили помилку набору на цiй сторiнцi, видiлiть мишкою ціле слово та натисніть Ctrl+Enter.

Iзборник. Історія України IX-XVIII ст.