ПЕРЕДНЄ СЛОВО ДО «КОСМОГРАФІЇ» 49
Передмова до читальника
49 «Космографія» С. Величка — остання літературна праця літописця, яку ми знаємо. Подаємо з неї «Передмову до читальника», де є цікаві біографічні дані Величка, а також переказується зміст збірника, частина «Війни домової» С. Твардовського в перекладі С. Савицького. Перекладено за виданням: Летопись событий Самоила Величка.— К., 1864.— Т. IV.— Приложения.— С. II—V; 1—84.
50 Мається на увазі Флорентійський собор 1439 р., на якому було постановлено унію римо-католицької церкви з церквою провославною.
51 Ці слова свідчать про те, що переклад С. Савицького, можливо, дав С. Величку стимул перекласти цілу книгу С. Твардовського. До речі, в ній не три, а чотири частини. Отже, й сам переклад бул джерелом для написання Літопису С. Величком. Цікаво й те, що переклад С. Савицького значною мірою заповнює прогалину в першому томі Літопису, через що і вміщуємо його тут.
Знаю, що не захочеш тому перечити, ласкавий читальнику, що сліпі на тілесні очі ті люди, котрі не знають книжкового писання; так само сліпі й ті, котрі знають письмена, але у читанні не вправляються, тому не можуть ані про що знати; таж-бо той, хто письменний і дбає про книжкове читання, може легко пізнати великі божі справи, які є в підсонні, і його божественні явленні невимовні благодійства не тільки людському роду, але й усьому живому, від чого й на путь спасіння легше може потрапити. Я ж, хоч і радий був би читати сам, але, маючи зачинені двері очей, щоб бачити писання, змушений був не без жалю надокучати людям, щоб мені читали книги; слухаючи ж, що міг, натрапив на рукописну книгу, оцю «Космографію», яку вислухавши (хоч і сподіваюся, що вона є десь у світі надрукована і має в собі досконалий і без жодних помилок опис усієї земної кулі), однак через те, що тієї друкованої слухати не удостоївся, то й рукописну, недосконалу, яка має в собі багато помилок, наслухав, як ворон, котрий сидить на норі.
Звідомився ж я про таке, про що й впродовж цілого віку довгочасного життя, мандруючи по всіляких якнайдальших землях та країнах, довідатися й дізнатися б не зміг. Тому вирішив за благо, хоч і мав неповне задовольнення від поданого там, задовольнити цією книгою й тебе, ласкавий читальнику, і звідомити тобі про речі невідомі, які є в цілому підсонні. Ти ж, читаючи із старатливістю, можеш довідатися про численні й різні на всій земній кулі, які є під сонцем, людські племена й монархії, про їхнє життя та звичаї, також про великі й міцні міста і про всілякі прегарні в них будинки. Більше того, можеш, окрім того, довідатися про земні гори, моря, і водні острови, і знамениті річки, про багатоплідні дерева, про пахуче зело, про всілякі мінерали, коштовне каміння і про інші всілякі речі, які творяться на землі чи у воді,— без тієї книги про ті речі і стани не зміг би аж ніяк довідатися.
Через це я зволив наказати отрокам, що при мені вчаться письму, для тієї потреби переписати все те з рукопису. Молю ж тебе не гніватися на мене за численні у ній пропуски й помилки: одні з них узято й переписано готові із книги першої, а другі вчинені наново лінивими й несправними моїми переписувальниками. І хоч я й велів коригувати при мені, але сам не маю змоги бачити писання, як казав раніше; отож вони, уникаючи за ті свої в писанні помилки достойної кари, заховалися від неї брехнею й неправдивою коректурою, легко мене в тій мірі, незрячого, одуривши.
Вкладено в цю «Космографію» й інші потрібні для знаття людського речі, а саме: про Фліоренський собор 50, про різниці римської віри з православними греками та Руссю; про заснування та про взяття турками Цариграда; про царів турецьких; про деяких пап, які спричинилися до римського блуду, тощо — все це легко побачиш у реєстрі, що прикладений до цієї книги і йде далі, з нього зручно вимітиш, що тобі буде найпотрібніше. Прикладено тут і тракт до Ієрусалиму і про тамтешні святі палестинські місця; також приклав я частину першу війни Хмельницького з поляками, перекладену з віршової польської книги Твардовського під назвою «Війна домова» добророзумним мужем Стефаном Савицьким, писарем полковим лубенським на історичний сенс; а інші дві частини згаданої книги на історичну мову переклав я, хоч і не такий у мене вийшов, як у Савицького, а в інший спосіб учинений переклад,— можеш, ласкавий читальнику, про те звідомитися з моєї особливої літописної книги, коли дістанеться до рук твоїх, а може, й пан Савицький теж докінчив свою працю перетлумачення згаданої книги Твардовського.
А ще приклав тут насамкінець історію, повну помилок (видно, з дитинячим недомислям переписану, але виправити не мав ані часу, ані сили), про Казанське царство і про заволодіння ним московськими князями 52.
52 Очевидно, йдеться про роботу невідомого автора «Історія про Казанське царство». Казань було взято російським військом після довгої облоги 1 жовтня (за ст. ст.) 1552 р.
Це все із старанням (щоб міг ближнім та дальнім усім розповісти) читай, допитливий читальнику, і про мене, грішного, молися, я ж тобі навзаєм ретельно зичу божого благословення в усіх бажаннях твоїх, у читанні книжковому охоти, успіхів та вічного спасіння.
Істинний Малої Росії син з хазарського племені, а зі слуг Запорозького війська найменший слуга Самуйло Василієв ВЕЛИЧКО
