[Андерсон Б. Уявлені спільноти. Міркування щодо походження й поширення націоналізму. — К., 2001. — 272 с.]

‹‹   Попередня     Головна     Наступна




Бенедикт АНДЕРСОН

УЯВЛЕНІ СПІЛЬНОТИ
Міркування щодо походження й поширення націоналізму



КРИТИКА
Київ 2001






ЗМІСТ



Передмова до другого видання


1 Вступ


2 Культурні корені


3 Витоки національної свідомості


4 Креольські першовідкривачі


5 Старі мови, нові моделі


6 Офіційний націоналізм та імперіалізм


7 Остання хвиля


8 Патріотизм і расизм


9 Ангел Історії


10 Перепис, карта, музей


11 Пам’ять і забуття


Бібліографія


Покажчик





Мамі й Тант’єт з любов’ю і вдячністю




Класична, перекладена багатьма мовами праця американського вченого дає напрочуд оригінальну й водночас переконливу інтерпретацію непростих процесів зародження й формування новочасної національної свідомості в ранньомодерних суспільствах.

Переклад з англійської Віктора Морозова

Друге, перероблене видання

Перекладено за виданням:
Benedict Anderson. Imagined Communities. Reflections on the Origin and Spread of Nationalism. Revised Edition. VERSO. London • New York


ISBN 966-7679-16-0











Див. також:
Політологія посткомунізму. (Політичний аналіз посткомуністичних суспільств), Київ, 1995.
Георгій Касьянов. Теорії нації та націоналізму, Київ, 1999.
Ентоні Д. Сміт.Національна ідентичність, Київ, 1994.
Ентоні Сміт. Націоналізм, Київ, 2004.
Ентоні Сміт. Нації та націоналізм у глобальну епоху, Київ, 2006.
Ентоні Сміт. Культурні основи націй, Київ, 2009.
Роман Шпорлюк. Імперія та нації, Київ, 2000.
Ернест Ґелнер. Нації та націоналізм. Націоналізм, Київ, 2003.

На інших сайтах
Бенедикт Андерсон. Західний націоналізм і східний націоналізм: чи є між ними різниця?










Попередня     Головна     Наступна


Вибрана сторінка

Арістотель:   Призначення держави в людському житті постає в досягненні (за допомогою законів) доброчесного життя, умови й забезпечення людського щастя. Останнє ж можливе лише в умовах громади. Адже тільки в суспільстві люди можуть формуватися, виховуватися як моральні істоти. Арістотель визначає людину як суспільну істоту, яка наділена розумом. Проте необхідне виховання людини можливе лише в справедливій державі, де наявність добрих законів та їх дотримування удосконалюють людину й сприяють розвитку в ній шляхетних задатків.   ( Арістотель )



Якщо помітили помилку набору на цiй сторiнцi, видiлiть мишкою ціле слово та натисніть Ctrl+Enter.

Iзборник. Історія України IX-XVIII ст.