[Андерсон Б. Уявлені спільноти. Міркування щодо походження й поширення націоналізму. — К., 2001. — 272 с.]

‹‹   Попередня     Головна     Наступна




Бенедикт АНДЕРСОН

УЯВЛЕНІ СПІЛЬНОТИ
Міркування щодо походження й поширення націоналізму



КРИТИКА
Київ 2001






ЗМІСТ



Передмова до другого видання


1 Вступ


2 Культурні корені


3 Витоки національної свідомості


4 Креольські першовідкривачі


5 Старі мови, нові моделі


6 Офіційний націоналізм та імперіалізм


7 Остання хвиля


8 Патріотизм і расизм


9 Ангел Історії


10 Перепис, карта, музей


11 Пам’ять і забуття


Бібліографія


Покажчик





Мамі й Тант’єт з любов’ю і вдячністю




Класична, перекладена багатьма мовами праця американського вченого дає напрочуд оригінальну й водночас переконливу інтерпретацію непростих процесів зародження й формування новочасної національної свідомості в ранньомодерних суспільствах.

Переклад з англійської Віктора Морозова

Друге, перероблене видання

Перекладено за виданням:
Benedict Anderson. Imagined Communities. Reflections on the Origin and Spread of Nationalism. Revised Edition. VERSO. London • New York


ISBN 966-7679-16-0











Див. також:
Політологія посткомунізму. (Політичний аналіз посткомуністичних суспільств), Київ, 1995.
Георгій Касьянов. Теорії нації та націоналізму, Київ, 1999.
Ентоні Д. Сміт.Національна ідентичність, Київ, 1994.
Ентоні Сміт. Націоналізм, Київ, 2004.
Ентоні Сміт. Нації та націоналізм у глобальну епоху, Київ, 2006.
Ентоні Сміт. Культурні основи націй, Київ, 2009.
Роман Шпорлюк. Імперія та нації, Київ, 2000.
Ернест Ґелнер. Нації та націоналізм. Націоналізм, Київ, 2003.

На інших сайтах
Бенедикт Андерсон. Західний націоналізм і східний націоналізм: чи є між ними різниця?










Попередня     Головна     Наступна


Вибрана сторінка

Арістотель:   Арістотелівське вживання слова «природа» щодо суспільства має подвійне значення. Люди інстинктивно суспільні, тому що вони потребують одне одного. Людська природа проявляється характерніше в розвитку тих сил, котрі притаманні тільки людині. Держава — це те єдине середовище, в якому вони можуть розвиватися; це означає «природно» в державі, яка в дечому протилежна інстинктивній природі. Як жолудю притаманно проростати в дуб, так само й людській природі властиво розвивати свої найвищі сили в державі.   ( Арістотель )



Якщо помітили помилку набору на цiй сторiнцi, видiлiть мишкою ціле слово та натисніть Ctrl+Enter.