Попередня     Головна     Наступна





ІМЕННИЙ ПОКАЖЧИК



Авраам — за біблійною легендою родоначальник єврейського народу. — 53.

Адріан I — папа римський (772 — 795). — 48.

Антон — див. Жданович Антон.

Арцішевський Криштоф (1592 — 1656) — польський офіцер, начальник артилерії. — 90, 195.

Аттіла (пом. 453) — гуннський цар, завойовник. — 93.

Байбуза — шляхтич, який убив Данила Нечая. — 138.

Балабан — полковник польської армії. — 155.

Барбен Клод — французький друкар XVII ст. — 185.

Барлінський (Бартлінський) Тібурц — посланець польського короля Яна Казіміра до московського царя Олексія Михайловича в 1650 р. — 132.

Баторій Стефан — див, Cтефан Баторій.

Берг — підполковник польської армії. — 171.

Богун Іван (пом. 1664) — вінницький, потім брацлавський полковник, один з найвидатніших керівників визвольної війни українського народу 1648 — 1654 рр., сподвижник Богдана Хмельницького. — 138, 160.

Боплан Гійом (нар. в кінці XVI ст., пом. після 1650) — французький інженер, перебував на службі (1630 — 1648) у польського уряду, склав цінні карти і опис України. — 16, 43, 46.

Брежі, де — французький посол у Польщі в середині XVII ст. — 7, 18, 184, 188.

Бутлер — ротмістр польської армії. — 100.

Валь — капітан польської армії. — 171.

Василій Великий (329 — 378) — архієпіскоп кесарійський, визначний діяч православ’я. — 48.

Вейгер Людвік — поморський воєвода. — 90.

Виговський Іван (пом. 1664) — писар Війська Запорозького, потім гетьман; зрадник українського народу, прихильник шляхетської Польщі. — 156, 174, 176.

Вишневецький Дмитро Юрій (нар. близько 1628, пом. 1682) — польський магнат. — 92.

Вишневецький- Корибут Ієремія Михайло (1612 — 1651) — польський магнат, руський воєвода, прийняв католицтво (1631) і став гонителем православ’я, був душителем селянських повстань в період визвольної війни українського народу. — 87, 92, 95, 97, 99, 115, 130, 132, 142, 143, 145, 147, 150, 164, 171, 195.

Вітовський (Вітуський) Станіслав — сандомирський каштелян, литовський посол до Москви в 1651 р. — 102.

Вітуський — див. Вітовський Станіслав.

Владислав IV (нар. 1595, обраний королем 8.XI 1632, пом.

20. V 1648) — польський король. — 9, 18, 27, 30, 75, 76, 81, 106, 110, 132, 163, 194.

Воловим — полковник польської армії. — 116.

Володимир-Святославич — київський великий князь (978 — 1015). — 46.

Волошин — див. Підкова Іван.

Вольф — краківський губернатор. — 104.

Гансковський — див. Госєвський Вікентій.

Гдешинський Марко — сотник (ротмістр) польської армії, таборовський староста. — 10.

Гepеї (Гіреї, Гераї) — династія кримських ханів (XV — XVIII ст.) — хан Менглі-Герей визнав себе (1475) васалом турецького султана. — 68.

Гіза — капітан польської армії. — 105.

Гладкий — ватажок козаків, які обороняли білоруське місто Пропойськ. — 116.

Гладкий Матвій (Максим) — миргородський полковник; посол під час переговорів з поляками під Берестечком. — 155.

Глєбович Юрій Карл — смоленський воєвода, потім жмудський староста. — 169.

Глух Йосип — уманський полковник. — 138.

Гозєвський — див. Госєвський Вікентій.

Голота Ілля — козацький полковник. — 118.

Гонзєвський — див. Госєвський Вікентій.

Гонсєвський — див. Госєвський Вікентій.

Горкуша (Оркюса, Гаркуша), Гарасим — козацький полковник. — 169.

Гоpш — польський правитель міста Орші. — 116.

Госєвський (Гансковський, Гозєвський, Гонзєвський, Гонсєвський) Вікентій (пом. 1662) — литовський стольник і маршалок; був призначений польським комісаром для укладення Білоцерківського договору (1651). — 117, 118, 124, 167, 176.

Григорій I Великий — римський папа (590 — 604). — 48.

Григорій Назіанський або Богослов (328 — 390) — єпіскоп константинопольський, захисник православ’я. — 48,

Грудзінський Андрій — рогозинський староста. — 148.

Губальд — генерал-майор (полковник) польської армії. — 104, 153.

Гуня Дмитро — козацький гетьман (1638). — 191.

Гуcтав II Адольф — шведський король (1611 — 1632). — 74.

Денгоф (Д’енгоф, Енгоф) — сокальський староста. — 104, 148.

Денгоф Ян — полковник польської армії. — 148.

Джеджелій (Джалалій, Джелелій) філон — кропив’янський полковник. — 152, 159.

Дю-Плессі (ДюплессІ) — французький полковник на службі у Польщі. — 148.

Жанна д’Арк (1412 — 1431) — селянка, героїня французького народу. — 192.

Жданович Антон (Антон) — київський полковник. — 169, 198.

Жечицький — шляхтич. — 146.

Жолкевич — див. Жолкєвський Станіслав.

Жолкєвський (Жолкевич) Станіслав (1547 — 1620) — краківський каштелян, великий коронний гетьман. — 26, 27, 183.

Жуpдан — ротмістр польської армії. — 146.

Замойський Ян (1541 — 1605) — великий коронний канцлер. — 90, 147.

Заславський Домінік Владислав (пом. 1656) — коронний конюший, потім сандомирський воєвода, наприкінці життя краківський воєвода. — 115, 147, 194, 196.

Ізмаїл — особа, яку араби вважають своїм предком. — 53.

Іоанн Златоуст (347 — 407) — визначний діяч і проповідник православної церкви, константинопольський архієпіскоп. — 48.

Іслам- Гірей — кримський хан (1644 — 1654). — 110.

Ісус Христос — легендарний засновник християнської релігії. — 49.

Казановський Мартин (пом. 1651) — галицький каштелян, потім подольський воєвода. — 146.

Калиновський Мартин (пом. 1652) — польний коронний гетьман, чернігівський воєвода. — 12, 13, 136 — 140, 142, 147, 178, 186, 189, 194. Кальвін Жан (1509 — 1564) — визначний діяч Реформації. — 46.

Канівський (Канович) — козацький полковник. — 140, 171.

Канович — див. Канівський.

Карл (Карл-Фердінанд) (пом. 1655) — брат польського короля

Яна Казіміра, вроцлавський біскуп. — 148.

Карл I Стюарт (1600 — 1649) — англійський король (з 1625). — 196.

Карл VII (1403 — 1461) — французький король (з 1422). — 30, 192.

Кисіль Адам (нар. близько 1600, пом. 1653) — магнат руського походження, сенатор Речі Посполитої, брацлавський, потім київський воєвода. — 9, 10, 83, 84. 126, 194, 196.

Коморовський Петро — ротмістр польської армії. — 124.

Конде (Людовик Бурбон) (1621 — 1686) — один з видатних полководців Франції XVII ст. — 189.

Конєцпольський Олександр (1620 — 1659) — великий коронний хорунжий. — 76, 92, 97, 99, 132, 142, 146, 148.

Конєцпольський Станіслав (1591 — 1646) — великий коронний гетьман. — 28, 43, 153, 157.

Кононович Сава (Саваконович) — гетьман реєстровців (1637). — 28, 186, 191.

Корецький Самуїл Кароль (пом. 1651) — князь, магнат. — 104.

Косаковський Казімір Микола — брацлавський підсудок, польський комісар при заключенні Білоцерківського договору (1651). — 176.

Кравченко (Кравчинський) — посланець Богдана Хмельницького до М. Потоцького (1650). — 129.

Кравчинський — див. Кравченко.

Кривоніс Максим (пом. 1648) — козацький полковник, керівник повсталого селянства, найближчий соратник Богдана Хмельницького. — 7, 86, 195, 197.

Криса Михайло — переяславський полковник, призначений послом для переговорів з поляками під Берестечком; перейшов на бік поляків. — 155, 156.

Кричевський Станіслав Михайло (пом. 1649) — чигиринський, потім перяславський полковник; загинув у польському полоні від ран. — 118, 119, 124, 125.

Кромвель Олівер (1599 — 1658) — видатний діяч англійської буржуазної революції XVII ст.; у 1653 р. встановив свою одноосібну диктатуру-протекторат. — 7, 21.

Крустад — французький капітан. — 72.

Кунаков Г. — гонець російського уряду в Польщу. — 194.

Лейнклав (Левенклау) Іван (1533 — 1593) — німецький історик, довгий час служив у посольстві німецького імператора в Константинополі; найвизначніший його твір — вісімнадцятитомна «Мусульманська історія». — 53.

Лешно — див. Лещинський Владислав.

Лещинський Андрій (пом. 1658) — хелмнський біскуп, великий коронний канцлер, гнєзнєнський архібіскуп. — 197.

Лещинський Владислав — граф, брестський підкоморій, власник міста Берестечка. — 142, 146, 197.

Лігеза — див. Лігенза.

Лігенза (Лігеза) — перемишльський мечник. — 146.

Любомирський Юрій Себастіан (1616 — 1667) — краківський староста, великий коронний маршалок. — 104, 142, 146.

Людовик XIV (1638 — 1715) — французький король (з 1643). — 17.

Лютеp Мартин (1483 — 1546) — видатний діяч Реформації, засновник протестантизму (лютеранства) в Німеччині. — 46.

Лянцкоронський Станіслав (пом. 1657) — кам’янецький каштелян, брацлавський, потім руський воєвода, польний коронний гетьман. — 92, 115, 142, 145, 146.

Mагомет (нар. близько 570, пом. 632) — спотворене європейцями ім’я араба Мухаммеда, який вважається засновником ісламу (магометанства). — 66.

Магомет II (нар. 1430) — турецький султан (1451 — 1481). — 58.

Мажен — французький мандрівник. — 54.

Мазаріні Джуліо (1602 — 1661) — кардинал, перший міністр Франції з 1643 р. — 188, 195.

Макарій — антіохійський патріарх, мандрував по Росії і Україні в XVII ст. — 194.

Mapіон Жан — французький офіцер на службі в польській армії. — 28.

Маховський — капітан польської армії, посланець М. Потоцького до Богдана Хмельницького. — 174, 176.

Медель — великий ловчий, полковник польської армії. — 148.

Миколай (IV ст.) — архієпіскоп мірлікійський (міста Міра в Лікії). — 50.

Мінор — полковник польської армії. — 115.

Мірський — генерал-майор литовської армії. — 116, 166.

Міхненко (пом. 1649) — один з керівників козацько-селянського повстання в Мозирі. — 117, 186.

Мустафа-ага — знатний татарин, польський полонений під Берестечком. — 154.

Мухавецький — єзуїт. — 100.

Мухаммед-Алі (1769 — 1849) — правитель Єгипту з 1805 р. — 194.

Наливайко Северин — козацький отаман, потім гетьман (1594 — 1597); керівник великого селянсько-козацького повстання проти польських та українських магнатів і шляхти; схоплений шляхтою, після жорстоких катувань Наливайко був страчений у Варшаві H квітня 1597 р. — 26, 27, 191.

Напєрський Костка Олександр Лев, за іншими даними, Бзовський Шимон (пом. 1651) — керівник селянського повстання (1651) в Польщі, який за багатьма звістками діяв у контакті з Богданом Хмельницьким. — 198.

Hебаба Мартин (пом. 1651) — чернігівський полковник. — 166, 167.

Невярович (Невяровський) Павло — ротмістр польської гусарської корогви, — 124.

Нечай Данило (пом. 1651) — брацлавський полковник, видатний сподвижник Богдана Хмельницького, улюблений герой українських народних пісень і Істроричних дум. — 136, 138, 186, 197.

Hіколе — французький підполковник — 72.

Hольд — полковник німецького найманого війська у Литві. — 124. 172.

Олександр Казімірович (1460 — 1506) — великий литовський князь з 1492 р., польський король з 1501 р. — 190.

Олексій Михайлович (1629 — 1672) — російський цар з 1645 р. — 15, 194.

Опалінський Криштоф (1609 — 1655) — познанський воєвода. — 146.

Оркюcа — див. Горкуша Гарасим.

Осінський Самуїл — обозний Великого князівства Литовського. — 87, 195.

Оссолінський Адам Юрій (пом. 1651) — люблінський староста. — 146.

Оссолінський Бодеун (Балдуїн) (пом. 1649) — стебницький староста. — 103.

Осолінський Юрій (1595 — 1650) — великий коронний канцлер, видатний польський політичний діяч другої чверті XVII ст., в 40-х роках XVII ст. підтримував план війни європейських християнських держав проти Туреччини і намагався примирити Польщу з українським козацтвом. — 103, 110, 197.

Острозький — див. Заславський Домінік Владислав.

Острозький — див. Остророг Микола.

Острозькі — князі, великі магнати. — 196.

Остророг Микола (пом. 1656) — коронний підчаший, один з регіментарів польського війська в 1648 — 1649 рр. — 92, 115, 147, 196, 197.

Отвіновський — королівський тлумач. — 150.

Павлюк (Павлюкус) — справжні ім’я та прізвище — Павло Михайлович Бут; керівник селянсько-козацьких повстань 30-х років XVII ст.; страчений польською шляхтою в лютому 1638 р. у Варшаві. — 8, 28, 191.

Павлюкус — див. Павлюк.

Пац — полковник польської армії. — 116.

Переяславець (Переяславський) Іван — військовий писар, посол під час переговорів з поляками під Берестечком. — 155.

Переяславський — див. Переяславець.

Підкова (Серпяга, Волошин) Іван — козацький гетьман з 1577 р.; страчений в 1578 р. у Львові за наказом польського короля Стефана Баторія. — 8, 26, 190.

Пободайло (Подобайло) Степан — чернігівський полковник. — 118, 125.

Поддубський — див. Подубич.

Подлєк — офіцер литовського війська. — 119.

Подобайло — див. Пободайло.

Подубич (Поддубський) — керівник білоруських повстанців у місті Бобруйському; страчений за наказом Я. Радзівілла в серпні 1649 р. — 118.

Потій Іпатій (Адам) (1541 — 1613) — володимирський єпіскоп з 1593 р., київський уніатський митрополит. — 193.

Потоцькі — польські магнати. — 11.

Потоцький Криштоф — литовський віце-маршалок. — 167.

Потоцький Микола (пом. 1651) — краківський каштелян, великий коронний гетьман. — 7, 8, 12, 13, 28, 77, 129, 130, 139, 142, 166, 167, 170, 179, 183, 186, 191, 194.

Потоцький Петро — кам’янецький староста, брацлавський воєвода. — 170, 198.

Потоцький Станіслав — подільський, пізніше краківський воєвода і великий коронний гетьман. — 142, 147.

Потоцький Стефан — син Миколи Потоцького; загинув 15 квітня 1648 р. під Жовтими Водами. — 77, 79, 187.

Птолемей Клавдій (близько 100 — 178) — знаменитий древньогрецький вчений, географ, астроном і фізик. — 55.

Пшиємський Криштоф — полковник польської армії. — 91.

Пшиємський Сігізмунд — генерал польської армії, начальник артилерії і комісар війська. — 147, 150, 171.

П’ясочин — шляхтич. — 154.

Радзівілли — польські магнати. — 11.

Радзівілл Богуслав (1620 — 1669) — великий литовський конюший 116, 145, 171.

Радзівілл Януш (1612 — 1655) — литовський польний гетьман, потім великий литовський гетьман, комісар під час укладання Білоцерківського договору в 1651 р. — 14, 116, 117, 118, 124, 125, 163, 166, 167, 169, 171, 172, 178, 179.

Pакочі Юрій II (1615 — 1660) — семиградський князь з 1648 р. до 1658 р. — 168, 198.

Розражевський Яцько — полковник посполитого рушення

Калішського і Познанського воєводств. — 148.

Ружицький (Рузуський) — шляхтич. — 104, 186.

Рузуський — див. Ружицький.

Саваконович — див. Кононович Сава.

Сальманазар (Сальманассар) IV — ассірійський цар (727 — 722 до н. е.). — 54.

Cапєга (Сапіга) Лев (Леон) Казімір (1609 — 1656) — литовський підканцлер. — 77, 79, 103, 142, 146, 196.

Сапіга — див. Cапєга.

Саргон II — ассірійський цар (722 — 705 до н. е.). — 193.

Свідерський Стефан — керівник конфедерації 1661 р. проти польського короля Яна Казіміра. — 189.

Селім I (1467 — 1520) — турецький султан з 1512. — 61, 68.

Серпяга — див. Підкова Іван.

Сефер-казі — візир кримського хана. — 110.

Сігізмунд I Старий (1467 — 1548) — польський король з 1506 р. — 23,190.

Сігізмунд II Август (1520 — 1572) — польський король з 1548 р. — 190.

Сігізмунд III Ваза (1566 — 1632) — польський король з 1587 р. — 26, 90, 196.

Сірко — козацький старшина. — 188.

Собєський Марко (Марек) — красноставський староста. — 146, 197.

Собєський Яків (Якуб) (1596 — 1646) — краківський каштелян. — 146, 197.

Собєський Ян — див. Ян III Собєський.

Cокол — шляхтич. — 154.

Солтенко — козацький старшина. — 188.

Сосновський — польський правитель міста Слуцька. — 116.

Cтадницький — саноцький підстароста. — 146.

Стемпковський Гаврило — брацлавський каштелян, польський посол до Москви в 1651 р. — 142 р.

Стефан Баторій (1533 — 1586) — семиградський воєвода, польський король з 1576 р. — 24, 29, 190.

Сулейман-ага (Сюлімаз) — посол кримського хана до польського уряду для складання Зборівського договору. — 110.

Сюлімаз — див. Сулейман-ага.

Тамерлан — див. Тімур.

Tеодор (Федір) — одне з імен Богдана Хмельницького, грецьке слово, що в точному перекладі означає Богдан. — 30.

Терлецький Кирило (пом. 1607) — луцький і острозький єпіскоп, один з ініціаторів Брестської церковної унії 1596 р. — 193.

Тишкевич Криштоф — житомирський староста, чернігівський воєвода, великий литовський підчаший. — 148.

Тишкевич Януш — київський воєвода. — 87.

Тізенгаузен — полковник німецького найманого війська у Литві. — 124.

Тімур (по-таджицькому Тімурленг, що означає Тімур-кривий, європейське Тамерлан) (1336 — 1405) — середньоазіатський полководець і завойовник. — 55, 93.

Томиленко — козацький ватажок, сподвижник Павлюка в селянсько-козацькому повстанні 1637 р. — 191.

Тугай-бей (пом. 1648) — татарський перекопський мурза. — 77.

Tьєполо М. — венеціанський посол у Польщі. — 194.

Улан — міфічний предок татарської династії. — 63.

Улани — міфічна татарська династія. — 68.

Фехтман — полковник німецького найманого війська в Литві. — 124.

Фірлєй Андрій — белзький каштелян, перший регіментар польського війська в 1648 — 1649 рр., потім сандомирський воєвода. — 91, 92, 94, 95, 99.

Францкевич (Фронцкевич) — польський гусарський полковник. — 124.

Фронцкевич — див. Францкевич.

Хмельницький Зіновій Богдан (близько 1595 — 1657) — гетьман України, видатний державний діяч і полководець. — 7, 9, 10, 12, 13, 15, 17, 18, 30, 75 — 79, 81, 84, 86 — 87, 89, 91, 92, 94 — 96, 101, 102, 106, 109, 110 — 114, 118, 119, 127 — 136, 138 — 140, 142, 143, 151, 152, 156, 157, 159, 163, 167 — 171, 173 — 179, 181, 183, 188, 189, 194, 197.

Xмельницький Тимофій (пом. 1653) — старший син Богдана Хмельницького. — 129.

Ходоркович — офіцер литовського війська. — 119.

Чаплінський — див. Чапліцький Данило.

Чапліцький (неправ. Чаплінський) Данило — чигиринський підстароста. — 76.

Чарнецький Стефан (1599 — 1665) — сандомирський хорунжий, пізніше коронний обозний, київський воєвода, коронний гетьман. — 77, 142.

Челебей Магмет — сполячений татарин, капітан польської армії. — 154.

Чінгіс-хан (власне ім’я Темучін) (близько 1115 — 1227) — монгольський хан-завойовник. — 194.

Чорний — білоцерківський підстароста. — 12.

Шембeрг Яцек — польський комісар для управління козаками. — 77, 79, 186.

Шлік — чехословацькі графи, власники металургійних заводів у XVI ст. — 197.

Штpayc — капітан польської армії. — 171.

Щавінський Ян (Якуб) Шимон (1577 — 1673) — брестський воєвода. — 142, 197.

Юськевич — офіцер литовського війська. — 119.

Ян Казімір (1609 — 1672) — польський король (1648 — 1668). — 7, 10, 11, 13, 15, 92, 110.

Ян III Собєський (1624 — 1696) — польський король з 1674 р. — 140, 146, 197.









* * *


Бантиш-Каменський Д. М. (1788 — 1850) — історик Росії і України. — 6.

Безольді (Безольд) Христофор (1577 — 1638) — німецький історик. — 6.

Бєльський Мартин (пом. 18.XII 1575) — польський хроніст. — 190).

Бішенг — німецький історик XVII ст. — 6.

Величко Самійло (нар. 1670 — пом. не раніш 1728) — український літописець. — 197,

Голобуцький В. О. — український історик. — 13.

Грондський Самуїл (XVII ст.). — польський Історик. — 12.

Грушевський M. C. (1866 — 1934) — український історик. — 13.

Дядиченко В. А. — український історик. — 13.

Касименко О. К. — український історик. — 13.

Крип’якевич І. П. — український історик. — 13, 189.

Ларус П’єр — видавець французького енциклопедичного словника XIX ст. — 22.

Михаловський Якуб (XVII ст.) — люблінський войський, бечський каштелян, збирач історичних документів; зібрані ним матеріали, цінні для історії України, видані в 1864 р. у Кракові під назвою «Księga pamietnicza». — 12, 13.

Павло Алеппський — антіохійський архідиякон, автор опису подорожі по Росії і по Україні в XVII ст. — 194.

Пacтоpій Іоахім (1610 — 1682) — польський історик. — 12, 13.

П’ясецький Павло (1578 — 1649) — біскуп, королівський секретар, польський історик. — 189.

Ракушка-Романовський Р. (Самовидець) — український літописець кінця XVII — початку XVIII ст. — 194.

Рігельман О. І. — історик України. — 7.

Самовидець — див. Ракушка-Романовський Р.

Симоновський Петро (1717 — 1809) — український історик кінця XVIII ст. — 6, 7, 23.

Cтецюк К. І. — український історик. — 13.

Твардовський Самуїл (пом. 1660) — польський письменник. — 10.

Тевено Мелькіседек (1620 — 1690) — французький мандрівник і письменник. — 5.

Шевальє П’єр (XVII ст.) — французький мандрівник і історик. — 5 — 17, 19, 184, 185 — 189, 197.

Шевченко Ф. П. — український історик. — 13.















Попередня     Головна     Наступна


Вибрана сторінка

Арістотель:   Призначення держави в людському житті постає в досягненні (за допомогою законів) доброчесного життя, умови й забезпечення людського щастя. Останнє ж можливе лише в умовах громади. Адже тільки в суспільстві люди можуть формуватися, виховуватися як моральні істоти. Арістотель визначає людину як суспільну істоту, яка наділена розумом. Проте необхідне виховання людини можливе лише в справедливій державі, де наявність добрих законів та їх дотримування удосконалюють людину й сприяють розвитку в ній шляхетних задатків.   ( Арістотель )



Якщо помітили помилку набору на цiй сторiнцi, видiлiть мишкою ціле слово та натисніть Ctrl+Enter.

Iзборник. Історія України IX-XVIII ст.