[Філософська думка в Україні: Біобібліографічний словник. — К., 2002. — С. 140.]

Попередня     Головна     Наступна





НАЛИВАЙКО Дем’ян (Даміан) (р. н. н. — 1627) — культурно-освітний діяч, письменник, перекладач. Брат Северина Наливайка. Освіту здобув в Острозькій академії, де згодом викладав. Очолював друкарню в Дермані. Брав активну участь у Берестейському соборі (1596). Помер в Острозі.

Н. належить збірка афоризмів і моральних сентенцій (вибраних з Біблії та патристичних творів) "Лекції словенскіе", твір "ЛЂкарство на оспалый умыслъ чоловЂчий" (переклад староукр. мовою листа Йоана Золотоустого до ченця Феодора), низка передмов і віршів.

Н. репрезентує ту течію ренесансного гуманізму в укр. культурі кін. XVI — поч. XVII ст., що постала на ґрунті органічного поєднання елементів візантійсько-руської й західної інтелектуальних традицій і визначалася більшою акцентуацією духовного оновлення людини через пізнання нею своєї внутрішньої божественної сутності та самовдосконалення; усвідомленням, з одного боку, необхідності гармонійного розвитку людини, а з іншого — переважною увагою до розвитку її інтуїтивного, духовного, розуму, з властивою останньому здатністю до інтелектуального бачення; націленістю на захист віри предків та пошуки шляхів самоствердження укр. народу. Н. також дав поштовх розвитку в Україні афористичного типу філос. знання.



Твори Н.: ЛЂкарство на оспалый умыслъ чоловЂчий. — Острог, 1607; Лекциі словенскіє Златоустого от бесед евангельских от ієрея Наливайка вибраніє. — Острог, 1627.



Про нього див.: Копержинский К. Д. Лекции словенские Златоустого от бесед евангельских от иерея Наливайка выбраніе // Сб. статей в честь акад. А. И. Соболевского. — Л., 1928; Исаевич Я. Д. Преемники первопечатника. — М., 1981; Мицько И. З. Острозька слов’яно-греко-латинська академія. — К., 1990; Нічик В. М., Литвинов В. Д., Стратій Я. М. Гуманістичні і реформаційні ідеї на Україні. — К., 1991; Криса Б. Пересотворення світу. Укр. поезія XVI — XVII ст. — Львів, 1997.



Я. Стратій
















Попередня     Головна     Наступна


Вибрана сторінка

Арістотель:   Призначення держави в людському житті постає в досягненні (за допомогою законів) доброчесного життя, умови й забезпечення людського щастя. Останнє ж можливе лише в умовах громади. Адже тільки в суспільстві люди можуть формуватися, виховуватися як моральні істоти. Арістотель визначає людину як суспільну істоту, яка наділена розумом. Проте необхідне виховання людини можливе лише в справедливій державі, де наявність добрих законів та їх дотримування удосконалюють людину й сприяють розвитку в ній шляхетних задатків.   ( Арістотель )



Якщо помітили помилку набору на цiй сторiнцi, видiлiть мишкою ціле слово та натисніть Ctrl+Enter.

Iзборник. Історія України IX-XVIII ст.