ТОМ II

Розділ III. Упадок Київа.

Загальні уваги — ріжні стадії в процесї упадку Київа; упадок Поднїпровя; відокремленнє і розклад земель.

Заповіт Мономаха і його виконаннє; роздїл між Мономаховичами через справу київського стола; переходи Переяслава з рук до рук; участь Ольговичів і їх походи; смерть Ярополка; страти Мономаховичів: Полоцьк і Новгород.

Вячеслав у Київі і похід Всеволода Ольговича. Полїтика Всеволода; компроміс із Мстиславичами; галицькі походи; Всеволод віддає Київ Ігорю; заграничні звязки; відносини київської громади до Всеволода.

Смерть Всеволода. Ігор і Кияне. Похід Ізяслава Мстиславича; Ізяслав у Київі; претензії Вячеслава. Виступ Юрия; союзи князїв і участь заграничних держав, участь земель. Початок боротьби, рух у Київі, Кияне забивають Ігоря; лїтературне обробленнє сього епізоду. Справа Ростислава Юриєвича; перший похід Юрия; переговори під Переяславом. Юрий у Київі вперше. Волинська війна. Ізяслав вертає до Київа; другий похід Юрия; Юрий у Київі вдруге; похід Ізяслава 1151 р.; Ізяслав у Київі в третє. Компроміс з Вячеславом; війна 1151 р., оборона Київа і битва на Перелетовім полї; капітуляція Юрия і дальші даремні заходи його. Галицькі походи Ізяслава, його смерть.

Ростислав у Київі і погром Мстиславичів. Ізяслав Давидович і Юрий; половецька справа; смерть Юрия. Ізяслав Давидович вдруге в Київі; Іван Берладник і справа галицького стола. Ростислав вдруге в Київі. Останнїй похід Ізяслава Давидовича і його смерть. Відокремленнє земель Переяславської, Туровської і Волинської.

Полїтичні відносини в 1160-х роках, половецька справа. Новий полїтичний центр на півночи; полїтика Андрія Юриєвича. Смерть Ростислава; Мстислав Ізяславич і інтриґи князїв; охоронні експедиції; конфлїкт між князями. Похід на Київ і погром 1169 р. Ростиславичі і Андрій, їх конфлїкт і другий похід Андрія на Київ, 1173 р.; Ярослав Ізяславич; смерть Андрія й упадок суздальського впливу. Боротьба за Київ Ростиславичів і Ольговичів; пляни Сьвятослава Всеволодича; компроміс Рюрика і Сьвятослава Всеволодича. Відносини уставлені компромісом 1180 р.

Полїтична ситуація в 1180-х рр.; половецька справа; боротьба з Половцями в 1180-х і 1190-х рр.

Смерть Сьвятослава, Рюрик у Київі; інтриґа Всеволода Суздальського; конфлїкт Рюрика з Романом волинським і Ольговичами. Роман в Галичинї; пляни Ольговичів; зміни в полїтичній ситуації. Похід Романа на Київ; другий погром Київа, смерть Романа.

Смерть Романа і боротьба за його спадщину; усьпіхи Ольговичів, боротьба за Київ, компроміс з Рюриком.

Смерть Всеволода суздальського і иньші зміни в полїтицї; війна 1212 р. і ситуація по нїй. Мстислав Удатний і боротьба за Галичину. Перший прихід Монґолів, битва на Калцї. Полїтична ситуація в 1230-х рр.; боротьба за Київ і Галич; кампанїя 1234/5 р.; зміни князїв у Київі. Другий прихід Монґолів; облога Київа, похід на захід, ситуація в 1240-х рр.; останнї київські князї.

Попередня ТОМ II Наступна

[М. Грушевський. Історія України-Руси. Том II. Розділ III.]

Вибрана сторінка

Арістотель: Призначення держави в людському житті постає в досягненні (за допомогою законів) доброчесного життя, умови й забезпечення людського щастя. Останнє ж можливе лише в умовах громади. Адже тільки в суспільстві люди можуть формуватися, виховуватися як моральні істоти. Арістотель визначає людину як суспільну істоту, яка наділена розумом. Проте необхідне виховання людини можливе лише в справедливій державі, де наявність добрих законів та їх дотримування удосконалюють людину й сприяють розвитку в ній шляхетних задатків. ( Арістотель )

Якщо помітили помилку набору на цiй сторiнцi, видiлiть мишкою ціле слово та натисніть Ctrl+Enter.