ТОМ II

Розділ VI. Волинь і Побуже.

Питаннє про етноґрафічний підклад; найдавнїйші звістки про полїтичне житє; давнї полїтичні центри. Сполученнє західно-руських земель за Володимира Вел.; їх доля в XI в.; відокремлення Галичини і волинська війна 1097-1100 р.; Волинь в XII в.; подїл Волини на волости і дальші переміни в нїм.

Територія Волини — границї східнї і північні, русько-польське пограниче; Берестейська земля й її границї; границї Белзької землї; полуднева границя Волини; переміни в її території. Головнїйші городи: Бужськ, Белз і Волинь, Володимир, його церковні памятки, Любомль, Камень, Червень, Холм, Угровськ, Луцьк, Острог, Погорина, Берестейсько-дорогичинська земля, Берестє, Дорогичин, Мельник, Більськ, Камінець, Кобринь.

Полїтика волинських князїв XI-XII в.; відносини до Польщі; тенденції Мстиславичів. Віче на Волини в XI в., династична полїтика громади, відносини її до Мстиславичів; Берестейські коромоли, дорогичинське повстаннє і коромола Берестян 1289 р. Боярство, його впливи і полїтика; служебні князї. Культурне житє, останки поетичних творів на волинські теми.

Попередня ТОМ II Наступна

[М. Грушевський. Історія України-Руси. Том II. Розділ VI.]

Вибрана сторінка

Арістотель: Призначення держави в людському житті постає в досягненні (за допомогою законів) доброчесного життя, умови й забезпечення людського щастя. Останнє ж можливе лише в умовах громади. Адже тільки в суспільстві люди можуть формуватися, виховуватися як моральні істоти. Арістотель визначає людину як суспільну істоту, яка наділена розумом. Проте необхідне виховання людини можливе лише в справедливій державі, де наявність добрих законів та їх дотримування удосконалюють людину й сприяють розвитку в ній шляхетних задатків. ( Арістотель )

Якщо помітили помилку набору на цiй сторiнцi, видiлiть мишкою ціле слово та натисніть Ctrl+Enter.