[М. Грушевський. Історія України-Руси. Том VI. Розділ VI.]

Попередня     ТОМ VI     Наступна





ТОМ VI

Розділ VI. Боротьба за і против унїї по її проголошенню, в житю і письменстві.





Проголошеннє унїї й лїтературна боротьба за і против неї: Перед унїєю, аґітація в Вильнї, неясна ситуація у Львові, Катехизис Зизанія і викликані ним писання, Казаньє о антихристЂ, суд над Зизанієм.


Проголошеннє унїї й лїтературна боротьба за і против неї: Берестейський собор і контроверсія про його правосильність, „Описаньє" Скарґи, Ектезіс, Апокрізіс, його арґументація історично-полїтична і теольоґічна, неправовірність. Вишенський, його біоґрафія, перші полємічні писання, „Писаніє кь утекшимь епископомь", критика єрархії, лист до Острозького і Порада, її церковний радикалїзм і безрадність, „ОтвЂтъ Феодула" і „Зачапка".


Проголошеннє унїї й лїтературна боротьба за і против неї: Потїй — його лист до Острозького і відповідь Клирика, Антіррізіс, иньші писання Потїя, посланнє Місаіла, писання православні, Пересторога.


Боротьба полїтична: Значіннє лїтературної полєміки, неможливість порозуміння, дїяльність правительства на користь унїї, заходи православних на соймах — сойм 1597 р., православні позивають владиків на соймовий суд, нїби уступка правительства; союз православних з протестантами-конфедерація 1599 р., прояви малодушности — адреса 1598, невдача суду, нові атаки на православних.


Боротьба полїтична: Моральна побіда православних на соймі 1601 р. і перші здобутки на соймі 1603 р., сойм 1605 р., рішення виленського трибуналу. Рокошовий рух і участь в нїм православних, їх постуляти, уступки правительства, волинські постуляти, конституція 1607 р.


Погром православних: Нещирість правительства, номінація луцького владики, сойм 1609 р., постанова про юрисдикцію трибуналу й її пофальшованнє, безрадність православних. Погром виленського духовенства. Справа львівського владицтва: капітуляція Ґедеона перед брацтвом, Ісайя Балабан і протест против нього, вибір Тисаровського і його обіцянка унїї, заходи православних і заява православности. Владицтво перемиське.


Погром православних: Брак єрархії, натиск на православне духовенство від дїдичів, безвиглядність, дезерція православної шляхти — адреса 1603 р., денаціоналїзація маґнатства, упадок протестантства. Депресія серед православних — Тренос, його попередниця — Антіґрафе, трівога викликана Треносом, упадок православної церкви в представленню Смотрицького, ренеґатство аристократії. Перші прояви нового чинника-козачини. Афера Грековича і Неофита.











Попередня     ТОМ VI     Наступна

[М. Грушевський. Історія України-Руси. Том VI. Розділ VI.]


Вибрана сторінка

Арістотель:   Призначення держави в людському житті постає в досягненні (за допомогою законів) доброчесного життя, умови й забезпечення людського щастя. Останнє ж можливе лише в умовах громади. Адже тільки в суспільстві люди можуть формуватися, виховуватися як моральні істоти. Арістотель визначає людину як суспільну істоту, яка наділена розумом. Проте необхідне виховання людини можливе лише в справедливій державі, де наявність добрих законів та їх дотримування удосконалюють людину й сприяють розвитку в ній шляхетних задатків.   ( Арістотель )



Якщо помітили помилку набору на цiй сторiнцi, видiлiть мишкою ціле слово та натисніть Ctrl+Enter.