[М. Грушевський. Історія України-Руси. Том VII. Розділ III.]

Попередня     ТОМ VII     Наступна





ТОМ VII

Розділ III. Зріст і орґанїзація козачини в передостаннїх десятилїтях XVI віку.





Розвій і консолїдація козачини в серединї XVI в. і реформа Жиґимонта-Авґуста:Безплодні заходи правительства коло стримання козаків, циркуляр 1560 р., плян набору козаків в правительственну службу і значіннє сих реформ для орґанїзації козачини.


Розвій і консолїдація козачини в серединї XVI в. і реформа Жиґимонта-Авґуста:Неорґанізованість козачини в першій пол. XIV в., процес виріжнення й відокремлення, брак орґанїзованих форм — питаннє про козацькі орґанїзації в першій пол. XIV в., козацькі ватажки, зародки орґанїзації — ватага як основна клїтина, звязи ватаг з степом, початки освоювання степу, „городцї", козацький промисел в часах Зборовского, консолїдація степової козачини — оповіданнє Папроцкого про запорозьких гетьманів, центральне значіннє Сїчи, міжнародні зносини низової козачини.


Розвій і консолїдація козачини в серединї XVI в. і реформа Жиґимонта-Авґуста: Обіцянка реформи в 1568 р., грамота 1572 р. про уряд старшого і судї козацького, вербунок Язловецького, його розміри, початки козацького імунїтету.


Розвій і консолїдація козачини в серединї XVI в. і реформа Жиґимонта-Авґуста:Безплодність реформи що до приборкання козаків, Богдан Ружинський і його похід на Аслан-городок, походи на Волощину, похід Свєрчовского, Підкова і Шах, иньші зачіпки з Татарами й Турками в 1570-х роках, татарський похід і турецький ультіматум.


Баториєва реформа і пізнїйші ординації (1578-1590):Домагання ханські що до козачини, скептицизм Батория, його розпорядження, угода з козаками, орґанїзація дана королївським козакам, склад козацького полку по реєстру 1581 р., „козацькі вільности", порівняннє реформи Батория з реформою Жиґимонта-Авґуста, пізнїйші традиції про Баториєву реформу, значіннє сих реформ в еволюції козачини.


Баториєва реформа і пізнїйші ординації (1578-1590):Пляни Батория, репресії на своєволю, участь козаків в московській війнї, зріст козацького своєвільного елєменту з її покінченнєм (1582), козацькі своєвільства і зачіпки з Турками в 1580-х р., репресії, вербованнє козачини 1583 р.


Баториєва реформа і пізнїйші ординації (1578-1590):Козацькі походи 1585 р., утопленнє Ґлембоцкого, смерть Батория, походи на Турків 1586 р., козацькі своєвільства на Українї, вербунок 1587 р.


Баториєва реформа і пізнїйші ординації (1578-1590): Козацька справа на соймі 1590 р., реформа козачини, способи її переведення, надання для козацьких ватажків, нова козацька зверхність, ординація 1591 р., її нереальність, справа леж і контрибуцій.











Попередня     ТОМ VII     Наступна

[М. Грушевський. Історія України-Руси. Том VII. Розділ III.]


Вибрана сторінка

Арістотель:   Призначення держави в людському житті постає в досягненні (за допомогою законів) доброчесного життя, умови й забезпечення людського щастя. Останнє ж можливе лише в умовах громади. Адже тільки в суспільстві люди можуть формуватися, виховуватися як моральні істоти. Арістотель визначає людину як суспільну істоту, яка наділена розумом. Проте необхідне виховання людини можливе лише в справедливій державі, де наявність добрих законів та їх дотримування удосконалюють людину й сприяють розвитку в ній шляхетних задатків.   ( Арістотель )



Якщо помітили помилку набору на цiй сторiнцi, видiлiть мишкою ціле слово та натисніть Ctrl+Enter.