[М. Грушевський. Історія України-Руси. Том VII. Розділ V.]

Попередня     ТОМ VII     Наступна





ТОМ VII

Розділ V. Східня Україна і козачина на порозї XVII в. Соціальне значіннє козацтва.





Зріст східно-української кольонїзації і зріст козачини, сформованнє козацької верстви й соціально-полїтичне значіннє козацтва:Значіннє війн 1590-х років і матеріалів про них для вияснення еволюції й значіння козачини. Невиробленість козацької проґрами в 1590-х рр.


Зріст східно-української кольонїзації і зріст козачини, сформованнє козацької верстви й соціально-полїтичне значіннє козацтва:Грізний зріст козачини, його причини: зріст кольонїзації східньої України, еміґрація з зах. і півн. України, різкі кольонїзаційнї зміни за півстолїтє.


Зріст східно-української кольонїзації і зріст козачини, сформованнє козацької верстви й соціально-полїтичне значіннє козацтва: Завдання і цїли еміґрації, панський похід по слїдам еміґрантів, стріча еміґрації з підданством, тутешнї форми його, дражливість еміґрації до панських претенсій.


Зріст східно-української кольонїзації і зріст козачини, сформованнє козацької верстви й соціально-полїтичне значіннє козацтва:Козацтво як вихід для соціальних змагань еміґрації, вплив правительственних реформ на сформованнє козацького імунїтету, правительственні заходи коло розщеплення козачини, її одноцїльність, козацький присуд як принціп, соціальна вартість козацького титулу, східно-українські маси переходять в ряди козачини, зміна характера козачини під вливом господарської людности.


Зріст східно-української кольонїзації і зріст козачини, сформованнє козацької верстви й соціально-полїтичне значіннє козацтва:Оцїнка соціального значіння козачини в шляхетських кругах; прикрости шляхтї від козачини, стація, приставства, лежі, „непослушність" людности, статистика „непослушних", заходи шляхти против непослушности, ухвали соймові 1601-1609 рр., виключеннє козацького імунїтету з маєтностей панських і духовних, спори з сього приводу на комісіях.


Козацький устрій і побут кінця XVI і початків XVII в.:Орґанїзація низова, Сїч, число козацького війська, його орґанїзація, його подїл, старшина козацька, козацька канцелярія, термінольоґія, власть гетьманська, рада, її практика, шляхта в козацькім війську.


Козацький устрій і побут кінця XVI і початків XVII в.:Оповідання сучасників про козацьке військо і козацький побут: Лясоти, Папроцкого, Ґамберіні, Якуба Собєского, Старовольского, Бопляна — загальна характеристика, морські походи, вибори гетьмана і гетьманська власть, репутація козацької відваги; козацький аскетизм, теорія про впливи західнїх монашо-рицарських брацтв на орґанїзацію Сїчи.


Козацькі рухи 1590-х років на тлї козацької еволюції й дальший її розвій: Рух на волость, оповідання Вишневецького і Жолкєвского про козацькі пляни перевороту, їх перебільшування і реальні підстави, питаннє про проґраму рухів 1590-х років — невитриманнє проґрами навіть чисто козацької; причини рухів: поясненнє Пясєцкого і нестійність його, стихійність і хаотичність рухів, розвій добичництва, безуспішність репресій, вплив кампанїї на пізнїйшу козацьку тактику, відродженнє й успіхи козачини в перших десятилїтях XVII в., осела козачина на волости й початки роздїлу козачини низової й городової, зріст козацької сили й козацької проґрами.











Попередня     ТОМ VII     Наступна

[М. Грушевський. Історія України-Руси. Том VII. Розділ V.]


Вибрана сторінка

Арістотель:   Призначення держави в людському житті постає в досягненні (за допомогою законів) доброчесного життя, умови й забезпечення людського щастя. Останнє ж можливе лише в умовах громади. Адже тільки в суспільстві люди можуть формуватися, виховуватися як моральні істоти. Арістотель визначає людину як суспільну істоту, яка наділена розумом. Проте необхідне виховання людини можливе лише в справедливій державі, де наявність добрих законів та їх дотримування удосконалюють людину й сприяють розвитку в ній шляхетних задатків.   ( Арістотель )



Якщо помітили помилку набору на цiй сторiнцi, видiлiть мишкою ціле слово та натисніть Ctrl+Enter.