ТОМ VII

Розділ VI. Полїтичні обставини перших десятилїть XVII в. і їx вплив на зріст і розвій козачини.

Ливонська війна і московська смута: Неохота козаків, мотиви що змусили їх до участи в ливонській війнї 1602 р., тяжкі обставини війни, зміни гетьманів, козаки на Білоруси, претенсії козаків з приводу своєї служби, справа жовнїрських леж на Українї. Козацькі походи на море і на Молдаву. Зріст козачини.

Ливонська війна і московська смута: Московська смута: участь козаків в походї царевича, мобілїзація козачини, московські смути 1605-8 р. і участь в них козачини. Зачіпки з Турками і Татарами; погром Варни 1606 р., походи молдавські. Своєвільства на Українї, „бунти" корсунські, конституції на українську своєволю 1607 року, постанови 1609 р., їх безплодність.

Ливонська війна і московська смута: Польсько-московська війна 1608-13 р. і вербованнє козачини, козаки під Смоленськом, козаки в Сїверщинї, неохота шляхти і нові вербунки козачини 1611 р.; козацькі операції в Сїверщинї.

Ливонська війна і московська смута: Козацьке панованнє на Українї; своєвільства авантурників з московської війни, постанови сойму 1611 р., ухвали 1613 р. на козачину. Козацькі зачіпки з Туреччиною.

Козацькі походи на море в рр. 1613-7 і комісії польські: Походи на море 1613 р., похід на Волощину 1614 р., ультиматум Жолкєвского, збори до війни і переговори, нещасливий похід на море 1614 р.; погром Синопу. Плян турецького походу і панїка в Польщі. Кримські усобицї і татарські напади. Похід Ахмет-баші на Днїпро. Комісія на козаків 1614 р., постанови комісії, тактика козаків.

Козацькі походи на море в рр. 1613-7 і комісії польські: Козацький похід на Царгород 1615 р., невдалий похід Алї-баші на козаків, погром Кафи 1616 р. і похід на Трапезунт. Переговори Жолкєвского з козаками під Паволочю, похід Іскандер-баші на Україну і польсько-турецька умова під Бушею-Яругою.

Козацькі походи на море в рр. 1613-7 і комісії польські: Похід Жолкєвского на козаків 1617 р., зміна на гетьманстві (Д. Барабаш), козацька непокірність, похід комісарів, Сагайдачний знов гетьманом, переговори над Ольшанкою, ухвали комісії, потреба в козаках і здержливість Поляків.

Козацькі походи на море в рр. 1613-7 і комісії польські: Полїтика козацька, тактика статочнїйших. Сагайдачний як репрезентант її. Біоґрафічні звістки про Сагайдачного, його характеристики, традиція про нього.

Московська кампанія 1618 р. і комісія 1619 р.: Вербованнє козаків на московську війну. Походи на море 1617/8 р.; похід Іскандер-баші. Сагайдачний під Москвою; трактат в Дєулїнї. Угода з Турками, обіцянки приборкати козаків.

Московська кампанія 1618 р. і комісія 1619 р.: Переговори з козаками. Похід Жолкєвского на козаків, деклярація комісарів, оповіданнє сучасника про переговори і раду козацьку, спірні питання, ухвали комісії, оптимизм Жолкєвского, ілюзоричність ухвал комісії. Вербованнє козаків в цїсарське військо і похід на Перекоп.

Попередня ТОМ VI Наступна

[М. Грушевський. Історія України-Руси. Том VII. Розділ VI.]

Вибрана сторінка

Арістотель: Призначення держави в людському житті постає в досягненні (за допомогою законів) доброчесного життя, умови й забезпечення людського щастя. Останнє ж можливе лише в умовах громади. Адже тільки в суспільстві люди можуть формуватися, виховуватися як моральні істоти. Арістотель визначає людину як суспільну істоту, яка наділена розумом. Проте необхідне виховання людини можливе лише в справедливій державі, де наявність добрих законів та їх дотримування удосконалюють людину й сприяють розвитку в ній шляхетних задатків. ( Арістотель )

Якщо помітили помилку набору на цiй сторiнцi, видiлiть мишкою ціле слово та натисніть Ctrl+Enter.