[М. Грушевський. Історія України-Руси. Том VIII. Розділ IV.]

Попередня     ТОМ VIII     Наступна





ТОМ VIII

Розділ IV. Козацькі справи 1632-1637 р.





Козаччина відходить від церковної справи, чисто козацькі інтереси, мобілїзація на московську війну, зміни на гетьманстві, козаки в Сїверщинї, мобілїзація козацтва для визволення Смоленська, оповідання про козаків під Смоленськом, відомости з московського театру війни 1634 р.


Небезпека турецької війни, похід Абази-паші, трактат на Поляновцї, сойм 1634 р., замиреннє з Турками, невдоволеннє в козацтві, заходи против козацької своєволї, соймові постанови 1635 р.


Кодак, конфлїкт з козаками, походи на море, перспективи шведської війни, похід козаків до Прусії, козацькі чайки на Балтийськім морі, замиреннє з Шведами.


Зруйнованнє Кодака, минувшина Сулими, участь реєстрового війська, комісарські підкупства, зрада реєстрових, засуд і смерть Сулими і тов., відповідь на домагання льояльного війська.


Справа відновлення Кодака, кримські усобицї — Інаєт і Кантемір, правительство дозволяє козакам підтримати Інаєта, козацьке посольство до Москви, роздражненнє між козацтвом, корсунській конфлїкт з Даниловичом.


Перед повстаннєм 1637 р. — козацькі ради 1636 р., реляції Кисїля, поміч від митрополита, аґітація Павлюка против льоялїстїв, старший Томиленко, похід на Запороже і море, посольство на сойм.


Війна Інаєта з Кантеміром, участь козаків в усобицї, заходи уряду, реляції Кисїля з весни 1637 р., рада над Расавкою, ревізія реєстру, похід на море, кінець Інаєта і Кантеміра, обвинувачення Павлюка на старшину за кримську полїтику.


Повстаннє Павлюка: забраннє армати, становище Томиленка, деклярацїя Павлюка 17 червня, його домагання, проєкт морського походу, небезпека турецького походу, Конєцпольский кличе козаків до помочи.


Старшина скидає Томиленка — Павлюк приймає війну, його унїверсали з серпня, арештованнє старшини, смерть Кононовича, Павлюкові виправдування, його запевнення льояльности, гнїв Конєцпольского, похід польського війська на Вкраїну.











Попередня     ТОМ VIII     Наступна

[М. Грушевський. Історія України-Руси. Том VIII. Розділ IV.]


Вибрана сторінка

Арістотель:   Призначення держави в людському житті постає в досягненні (за допомогою законів) доброчесного життя, умови й забезпечення людського щастя. Останнє ж можливе лише в умовах громади. Адже тільки в суспільстві люди можуть формуватися, виховуватися як моральні істоти. Арістотель визначає людину як суспільну істоту, яка наділена розумом. Проте необхідне виховання людини можливе лише в справедливій державі, де наявність добрих законів та їх дотримування удосконалюють людину й сприяють розвитку в ній шляхетних задатків.   ( Арістотель )



Якщо помітили помилку набору на цiй сторiнцi, видiлiть мишкою ціле слово та натисніть Ctrl+Enter.

Iзборник. Історія України IX-XVIII ст.