[М. Грушевський. Історія України-Руси. Том VIII. Розділ V.]

Попередня     ТОМ VIII     Наступна





ТОМ VIII

Розділ V. Війни 1637-8 рр.





Народне повстаннє, унїверсали Скидана, мобілїзація, марш польського війська, заходи Павлюка коло татарської помочи, ваганнє серед козаччини на волости — рада, в Корсунї, 19 падол., рада в Переяславі, вісти про наближеннє Павлюка, конфедерація в польськім війську, успіхи повстання.


Відновленнє польського наступу. Павлюк на волости, унїверсал до заднїпрянцїв, стріча з Лащом, наступ на польське військо під Кумейками, битва, утеча Павлюка і Скидана. Гуня проводить відступом, стріча під Боровицею, капітуляція і видача Павлюка, домагання Конєцпольского, скасованнє виборної старшини, деклярація продиктована війську, підпись Хмельницького.


Між зимовою і лїтньою війною — завзяттє Потоцкого на знищеннє своєвольцїв на Заднїпровю, його мотиви. Кизимівцї, "повстаннє" в Лубенщинї, крівавий терор Потоцкого в Нїжинї, екзекуції в Київі, жовнїрські лежі. Ревізія реєстру в Терехтемирові, в лютім 1638, реляція Кисїля, козацькі страти в кампанїї. Рада в Переяславі, місія Мєлєцкого на Запороже.


Посольство реєстровцїв до короля і сойму, даремні зусилля коло привернення ласки, скараннє Павлюка і товаришів. Нова соймова ординація для козацького війська, авторство Кисїля. Відновленнє Кодака.


Оповідання Окольского про весняний рух, лист Гунї до хана. Експедиція Мєлєцкого на Запороже, відправа запорожцїв, трівога на Українї і репресії Потоцкого. Війна 1638 р., похід з Запорожа на волость, Острянин в Голтві, невдалий приступ Потоцкого, нагінка Острянина за Поляками, битва під Лубнями, погром Путивльця.


Острянин в Роменщинї, табор під Лукомлем, стратеґічний плян Острянина, повстаннє на Правобережу, новий наступ Острянина на Лубнї, погром Секирявого, битва під Жовнином, Острянин кидає військо, вибір Гунї, переговори.


Облога на Старцї і капітуляція, перенесеннє табору на Старець, вигоди позиції, прихід Скиданівцїв і відновленнє боротьби, переговори, польська бльокада, листи Гунї, надїї обложених на Филоненка, його нещастє, останнї переговори, капітуляція козацького війська.


Останні рухи: вісти з Чигринщини, з Роменщини. Загальна рада в Київі 9 н. с. вересня, посольство до короля, комісія на Масловім Ставу, іменованнє нової старшини, її добір, козацька покора.











Попередня     ТОМ VIII     Наступна

[М. Грушевський. Історія України-Руси. Том VIII. Розділ V.]


Вибрана сторінка

Арістотель:   Призначення держави в людському житті постає в досягненні (за допомогою законів) доброчесного життя, умови й забезпечення людського щастя. Останнє ж можливе лише в умовах громади. Адже тільки в суспільстві люди можуть формуватися, виховуватися як моральні істоти. Арістотель визначає людину як суспільну істоту, яка наділена розумом. Проте необхідне виховання людини можливе лише в справедливій державі, де наявність добрих законів та їх дотримування удосконалюють людину й сприяють розвитку в ній шляхетних задатків.   ( Арістотель )



Якщо помітили помилку набору на цiй сторiнцi, видiлiть мишкою ціле слово та натисніть Ctrl+Enter.

Iзборник. Історія України IX-XVIII ст.