Попередня     Головна     Наступна




Лаврентій Зизаній


ЕПІГРАМА НА ГРАМАТИКУ


Граматика письма всіх научає, чтирма частьми латве уразумляє.

Орфографією і просодією, синтаксисом і етиймологією.

А предреченноє єї опатство подає певноє іскуство.

Которії прагнуть бути досконали, в письмі і в словах аби не партали,

Але ізвісно все познавали і, чого ся учать, аби добре знали.

Ключем-бо єсть, отворяючи всім ум, к познанію в преправний разум.

По которой, власне, як по всході, пойде,

Каждий, єсли хочеть, всіх наук дойде.






СТІХИ K МЛАДЕНЦЄМ, ВВОДЯЩІЇ ЇХ НА ДІЛО


Уже всяк тщатися в граматиці да начинає,

буйстива же древняго дебелості же да забиває.

Ібо готово художество от седми первішеє

буди же тщаніє ваше первого усерднійшеє.






ТИПОГРАФ МЛАДЕНЦЄМ


Нe просто книжку називайте тую граматіку,

але наставницу добру словенскому язику.

Научає добре писати і добре читати,

досконалим і певним биті, а ні в чом не партати.

Тую ви, о спудеї, малим коштом собі набивайте,

а великого ся розуму і росторопності з неї научайте.




ЛАВРЕНТІЙ ЗИЗАНІЙ ТУСТАНОВСЬКИЙ

Добірка віршів дається за: Українська поезія XVI ст. -- С. 260





[Див. ці тексти в іншій транскрипції за виданням Українська література XIV-XVI ст.]

Див. також: Лаврентій Зизаній. Граматика словенська. (Вільно, 1596).







Попередня     Головна     Наступна


Вибрана сторінка

Арістотель:   Призначення держави в людському житті постає в досягненні (за допомогою законів) доброчесного життя, умови й забезпечення людського щастя. Останнє ж можливе лише в умовах громади. Адже тільки в суспільстві люди можуть формуватися, виховуватися як моральні істоти. Арістотель визначає людину як суспільну істоту, яка наділена розумом. Проте необхідне виховання людини можливе лише в справедливій державі, де наявність добрих законів та їх дотримування удосконалюють людину й сприяють розвитку в ній шляхетних задатків.   ( Арістотель )



Якщо помітили помилку набору на цiй сторiнцi, видiлiть мишкою ціле слово та натисніть Ctrl+Enter.

Iзборник. Історія України IX-XVIII ст.