Граматика письма всіх научає, чтирма частьми латве уразумляє.
Орфографією і просодією, синтаксисом і етиймологією.
А предреченноє єї опатство подає певноє іскуство.
Которії прагнуть бути досконали, в письмі і в словах аби не партали,
Але ізвісно все познавали і, чого ся учать, аби добре знали.
Ключем-бо єсть, отворяючи всім ум, к познанію в преправний разум.
По которой, власне, як по всході, пойде,
Каждий, єсли хочеть, всіх наук дойде.
Уже всяк тщатися в граматиці да начинає,
буйстива же древняго дебелості же да забиває.
Ібо готово художество от седми первішеє
буди же тщаніє ваше первого усерднійшеє.
Нe просто книжку називайте тую граматіку,
але наставницу добру словенскому язику.
Научає добре писати і добре читати,
досконалим і певним биті, а ні в чом не партати.
Тую ви, о спудеї, малим коштом собі набивайте,
а великого ся розуму і росторопності з неї научайте.
ЛАВРЕНТІЙ ЗИЗАНІЙ ТУСТАНОВСЬКИЙ
Добірка віршів дається за: Українська поезія XVI ст. -- С. 260
[Див. ці тексти в іншій транскрипції за виданням Українська література XIV-XVI ст.]
Див. також: Лаврентій Зизаній. Граматика словенська. (Вільно, 1596).