Головна




Лаврентій ЗИЗАНІЙ


Епіграмма на грамматіку

Стіхи к младенцєм, вводящіи их на дЂло

Типограф младенцєм



[Див. оригінал: Лаврентій Зизаній. Граматика словенська. (Вільно, 1596).]

[Див. в іншій транскрипції: Українські гуманісти епохи Відродження.]

Див. також Українська поезія. Кінець XVI — середина XVII ст.




ЕПІГРАММА НА ГРАММАТІКУ


Грамматіка писма всЂх научаєт,

чтырма частми латве уразумляєт.

Орфографією и просодією,

синтаксисом и етимологією.

А предреченноє єи опатство 1

подаєт певноє искуство.

Которіи прагнуть быти досконали,

в писмЂ и в словах абы не партали,

Але извЂстно все познавали

и, чого ся учать, аби добре знали.

Ключем бо єст, отворяючи всЂм ум,

к познанію в преправый розум.

По которой, власне, як по всходЂ, пойдет,

каждый, єсли хочет, всЂх наук дойдет.





СТІХИ К МЛАДЕНЦЄМ, ВВОДЯЩІИ ИХ НА ДЂЛО


Уже всяк тщатися в грамматіцЂ

да начинаєт, буйства же древняго дебелости же да забываєт.

Ибо готово художество от седми первЂшеє 1

буди же тщаніє ваше первого усерднЂйшеє.





ТИПОГРАФ МЛАДЕНЦЄМ



Не просто книжку называйте тую грамматіку,

але наставницу добру словенскому языку.

Научаєт добре писати и добре читати,

досконалым и певным быти а нЂ в чом не партати.

Тую вы, о спудеи, малым коштом собЂ набывайте,

а великого ся розуму и росторопности з неи научайте.





1 Так у паперовому виданні. — Прим. litopys.kiev.ua





Лаврентій ЗИЗАНІЙ (про автора)


Лазрентій Зизаній Тустановський (? — після 1634) — рідний брат Стефана Зизанія. Освіту, певно, отримав у Острозі. Блискуче знав церковнослов'янську, грецьку і латинську мови. До 1592 р. учителював у Львівській братській школі, пізніше — у Брестській та Віленській братських школах. З 1597 р. протягом трьох літ вчителював у родині князя Богдана Соломирецького у білоруському містечку Баркулабові. Згодом, повернувшись до Галичини, вчив дітей князя Олександра Острозького в Ярославі (з 1600 до кінця 1602 р.). У 1612 р. став священиком у Корці на Волині в маєтку князя Іоакима Корецького. У 20-х роках перебуває у Києві. В 1626 — 1627 рр. бере участь у місії від київського митрополита Йова Борецького до Москви. Тут обговорюється рукопис його «Катехізису», а згодом друкується (М., 1627). На київському соборі 1628 р. Лаврентій Зизаній бере участь у засудженні «Апології» Мелетія Смотрицького. Згодом повертається до Корця. Автор букваря («Наука ку читаню и розумЂню писма словенскаго...», Вільно, 1596); граматики («Грамматіка словенска...», Вільно, 1596); один із перекладачів і редакторів «...Андреа архієпископа Кесаріа Каппадокійскіа тлъкованія на Апокаліпсіс... Іоанна Богослова...», К., 1625.




Епіграмма на грамматіку. — Вперше надруковано у кн. Грамматіка словенска.., арк. 2.

Передрук тексту здійснено у вид.: Перетц В. Н. Историко-литературные исследования..., т. 1, ч. 1, с. 8; Возняк М. Граматика Лаврентія Зизанія з 1596 р. Львів, 1911, с. 17; Українська поезія. Кінець XIV — початок XVII ст., с. 149.

Подається за першодруком.




Стіхи к младенцєм, вводящіи их на дЂло. — Вперше надруковано у кн.: Грамматіка словенска.., арк. 4.

Текст передруковано у вид.: Перетц В. Н. Историко-литературные исследования.., т. I, ч. 1. с. 11; Возняк М. Граматика Лаврентія Зизанія з 1596 р., с. 20; Українська поезія. Кінець XIV — початок XVII ст., с. 149.

Подається за першодруком.


Типограф младенцєм. — Вперше надруковано у кн.: Грамматіка словенска..., арк. 4, зв. Відомі публікації: Перетц В. Н. Историко-литературные исследования..., т. I, ч. 1, с. 11; Возняк М. Граматика Лаврентія Зизанія з 1596 р., с. 21; Українська поезія. Кінець XIV — початок XVII ст., с. 149.

Подається за першодруком.




   






Головна


Вибрана сторінка

Арістотель:   Призначення держави в людському житті постає в досягненні (за допомогою законів) доброчесного життя, умови й забезпечення людського щастя. Останнє ж можливе лише в умовах громади. Адже тільки в суспільстві люди можуть формуватися, виховуватися як моральні істоти. Арістотель визначає людину як суспільну істоту, яка наділена розумом. Проте необхідне виховання людини можливе лише в справедливій державі, де наявність добрих законів та їх дотримування удосконалюють людину й сприяють розвитку в ній шляхетних задатків.   ( Арістотель )



Якщо помітили помилку набору на цiй сторiнцi, видiлiть мишкою ціле слово та натисніть Ctrl+Enter.