[Жаклін Рюс. Поступ сучасних ідей: Панорама новітньої науки. — К., 1998. — 669 с.]
Попередня
Головна
Наступна
Київ — 1998
ПЕРЕДМОВА. МІЖ ДОГМАМИ І ПОРОЖНЕЧЕЮ — СУЧАСНА ДУМКА
Інвентарний опис . . . . . . . . . . . . . . . 5
Крах світогляду . . . . . . . . . . . . . . . 6
До нового мислення та етики . . . . . . . . . . . . . . . 6
Структура цієї книжки . . . . . . . . . . . . . . . 7
ФІЛОСОФСЬКИЙ ВСТУП: НІЦШЕ, ПРОРОК XX СТОРІЧЧЯ
1. Крах цінностей: Ніцше — клініцист європейського нігілізму . . . . . . . . . . . . . . . 11
2. Пастки, наставлені метафізикою і діалектикою . . . . . . . . . . . . . . . 14
3. Трагічна радість . . . . . . . . . . . . . . . 17
Частина перша. ФІЛОСОФСЬКИЙ КРАЄВИД 1930 — 1960-х РОКІВ
ВСТУП . . . . . . . . . . . . . . . 20
Розділ перший. АТМОСФЕРА І КЛІМАТ
1. Соціальна та культурна спадщина . . . . . . . . . . . . . . . 22
2. Політична спадщина: від морасизму до комунізму і сталінізму . . . . . . . . . . . . . . . 28
3. Гуманістична і класична філософська спадщина . . . . . . . . . . . . . . . 31
4. Висновки . . . . . . . . . . . . . . . 34
Розділ другий. НЕОПОЗИТИВІЗМ ТА ФЕНОМЕНОЛОГІЯ, ДВА ГОЛОВНІ НАПРЯМКИ ПЕРІОДУ 1930 — 1960-х років
1. Віденський гурток і феноменологія: два головні напрямки, що зберігали своє провідне становище аж до кінця п’ятдесятих років . . . . . . . . . . . . . . . 35
2. Віденський гурток і логічний позитивізм . . . . . . . . . . . . . . . 38
Походження і впливи: Фреґе, Расел, Вітґенштайн . . . . . . . . . . . . . . . 38
Віденський гурток: невдала спроба здійснити позитивізм . . . . . . . . . . . . . . . 46
3. Гусерль і феноменологія . . . . . . . . . . . . . . . 56
Побудувати новий фундамент рефлексії . . . . . . . . . . . . . . . 56
Небезпеки, що загрожують сучасній філософській думці та культурі . . . . . . . . . . . . . . . 56
Справжня наука духу . . . . . . . . . . . . . . . 58
Подолання опору суб’єкта та об’єкта: інтенціональність . . . . . . . . . . . . . . . 59
Криза європейських наук . . . . . . . . . . . . . . . 60
4. Висновки . . . . . . . . . . . . . . . 62
Розділ третій. ГАЙДЕҐЕР: БЛУКАННЯ ЗАХІДНОЇ КУЛЬТУРИ ДАЛЕКО ВІД БУТТЯ
1. Провідна думка: сучасність ставиться під сумнів . . . . . . . . . . . . . . . 64
2. Буття і час: пошуки сенсу буття . . . . . . . . . . . . . . . 64
3. «Гайдеґер Перший» і «Гайдеґер Другий» . . . . . . . . . . . . . . . 66
4. Буття і метафізика . . . . . . . . . . . . . . . 66
5. Новітні часи й техніка . . . . . . . . . . . . . . . 68
6. Висновки: зривання покриву з нашої сучасної долі . . . . . . . . . . . . . . . . 70
1. Дерево екзистенціалізму . . . . . . . . . . . . . . . 72
2. Жан-Поль Сартр (1905-1980 pp.) . . . . . . . . . . . . . . . 74
Усе — дія . . . . . . . . . . . . . . . 74
Приречені на свободу . . . . . . . . . . . . . . . 75
Критика діалектичного розуму (1960 р.) . . . . . . . . . . . . . . . 76
Особистість . . . . . . . . . . . . . . . 78
3. Сімона де Бовуар (1908-1986 pp.) . . . . . . . . . . . . . . . 81
4. Мерло-Понті (1908-1961 pp.) . . . . . . . . . . . . . . . 83
Повернення до власне речей . . . . . . . . . . . . . . . 83
Тіло і плоть . . . . . . . . . . . . . . . 85
Обрій історії . . . . . . . . . . . . . . . 86
5. Ясперс (1883 — 1969 pp.) . . . . . . . . . . . . . . . 89
Філософія — роздуми про свободу . . . . . . . . . . . . . . . 89
Нічний досвід і пограничні ситуації . . . . . . . . . . . . . . . 90
6. Висновки . . . . . . . . . . . . . . . 92
1. Математика й логіка . . . . . . . . . . . . . . . 95
Математика . . . . . . . . . . . . . . . 95
Логіка . . . . . . . . . . . . . . . 99
Стосунки між математикою і логікою . . . . . . . . . . . . . . . 104
Висновки: кінець абсолютних істин . . . . . . . . . . . . . . . 106
2. Фізика . . . . . . . . . . . . . . . 108
Висновки . . . . . . . . . . . . . . . 120
3. Біологія . . . . . . . . . . . . . . . 121
Бурхливий розвиток генетики з 1900-го по 1953 рік . . . . . . . . . . . . . . . 121
Загальна концепція трансформізму . . . . . . . . . . . . . . . 122
4. Епістемологія в першій половині XX сторіччя . . . . . . . . . . . . . . . 125
5. Висновки . . . . . . . . . . . . . . . 131
Розділ шостий. НАУКИ ПРО ЛЮДИНУ: КІЛЬКА ДОСЯГНЕНЬ ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ XX СТОРІЧЧЯ
1. Від духовних наук до наук про людину . . . . . . . . . . . . . . . 132
2. Фройд і теорія підсвідомого . . . . . . . . . . . . . . . 133
3. Адлер і Юнґ: два дисиденти . . . . . . . . . . . . . . . 137
Адлер (1870 — 1937 pp.) . . . . . . . . . . . . . . . 137
Юнґ (1875 — 1961 pp.) . . . . . . . . . . . . . . . 139
4. Соціологія: від німецької соціології до Реймона Арона . . . . . . . . . . . . . . . 143
5. Соціальна психологія і Морено . . . . . . . . . . . . . . . 149
6. Висновки щодо наук про людину . . . . . . . . . . . . . . . 151
Розділ сьомий. РІЗНОВИДИ МАРКСИЗМУ . . . . . . . . . . . . . . . 152
1. «Відкриті» варіанти: від Дердя Лукача до Анрі Лефевра . . . . . . . . . . . . . . . 153
2. На околицях марксизму: Франкфуртська школа . . . . . . . . . . . . . . . 156
3. Альтюсер . . . . . . . . . . . . . . . 160
4. Висновки . . . . . . . . . . . . . . . 164
Розділ восьмий. ДОРОГИ ДО СУЧАСНОСТІ: КОЛИ З’ЯВИЛОСЯ НАШЕ СЬОГОДНІ
1. Криза європейського гуманізму: гріхи проти духу (Гусерль) . . . . . . . . . . . . . . . 165
2. Під сумнівом унітарпі або моністські погляди на історію: Попер, Реймон Арон, Мерло-Понті . . . . . . . . . . . . . . . 169
3. Від критики ідеологій до аналізу бюрократичних режимів і сталінізму: Касторіадіс і Лефор . . . . . . . . . . . . . . . 175
4. Ключовий твір XX сторіччя: «Шлях до рабства» (Гаєк) . . . . . . . . . . . . . . . 180
5. Початок ери невизначеності . . . . . . . . . . . . . . . 183
6. Висновки . . . . . . . . . . . . . . . 184
Частина друга. РОЗРИВИ І ПЕРЕТВОРЕННЯ
ВСТУП . . . . . . . . . . . . . . . 186
Розділ перший. СИМПТОМИ . . . . . . . . . . . . . . . 188
1. Атмосфера: «Речі» . . . . . . . . . . . . . . . 188
2. Структуралізм, провісник зламів . . . . . . . . . . . . . . . 190
3. Постіндустріалніш структури і занепад метаоповідей . . . . . . . . . . . . . . . 195
4. Занепад і смерть марксизму-ленінізму та інших синтетичних доктрин . . . . . . . . . . . . . . . 202
5. Філософія в новітньому світі: занепад? . . . . . . . . . . . . . . . 206
6. Ера порожнечі: Нарцис . . . . . . . . . . . . . . . 209
7. Щастя й ефермерпе: видимість і видовище . . . . . . . . . . . . . . . 212
8. Криза культури . . . . . . . . . . . . . . . 215
9. Криза освіти . . . . . . . . . . . . . . . 221
10. Наука і невпорядкованість . . . . . . . . . . . . . . . 224
11. Підсумки: запепад Заходу . . . . . . . . . . . . . . . 225
Розділ другий. ХВОРОБА НАШОГО ЧАСУ, НІГІЛІЗМ І КРИЗА ОСНОВ
1. Діагноз Ніцше: прихід нігілізму . . . . . . . . . . . . . . . 227
2. Кілька сучасних образів нігілізму . . . . . . . . . . . . . . . 232
3. Потрясіння метафізики, від Гайдеґера до Дерида: криза метафізичних основ . . . . . . . . . . . . . . . 236
4. Криза основ релігії: священне начало відступає в тінь? . . . . . . . . . . . . . . . 245
5. Деконструкція полів думки Заходу . . . . . . . . . . . . . . . 248
6. Криза основ наукового знання . . . . . . . . . . . . . . . 250
7. Висновки: невизначеність реального . . . . . . . . . . . . . . . 255
Частина третя. ЧАС АВАНТЮРНИХ ПРИГОД
ВСТУП . . . . . . . . . . . . . . . 258
Розділ перший. ЕПІСТЕМОЛОГІЯ МАТЕМАТИЧНИХ, ФІЗИЧНИХ І БІОЛОГІЧНИХ НАУК
1. Нове сучасне відкриття науки . . . . . . . . . . . . . . . 260
2. Кілька головних характеристик сучасної науки і сучасної епістемології . . . . . . . . . . . . . . . 262
Наука, побудована на припущеннях, — замаскована реальність Складний підхід: від простого до неоднозначного, від впорядкованості до невпорядкованості . . . . . . . . . . . . . . . 266
Від індивідуального суб’єкта до наукової спільноти . . . . . . . . . . . . . . . 268
Висновки: невизначеність і поступ наук . . . . . . . . . . . . . . . 272
3. Епістемологія математики . . . . . . . . . . . . . . . 272
Чи існують математичні об’єкти? Платонізм чи конструктивізм? . . . . . . . . . . . . . . . 273
Формалізація та аксіоматизація: проблеми визначеності та єдності математики й логіки . . . . . . . . . . . . . . . 281
Невпорядкованість і математика . . . . . . . . . . . . . . . 290
Математика й експериментальні науки . . . . . . . . . . . . . . . 295
Підсумки: творчий розвиток чи застій у математиці? . . . . . . . . . . . . . . . 297
Висновки . . . . . . . . . . . . . . . 300
4. Епістемологія фізичних наук . . . . . . . . . . . . . . . 301
Питання методу: чи існує метод? . . . . . . . . . . . . . . . 301
Питання методу: від простого до складного . . . . . . . . . . . . . . . 303
Нові уявлення про науку та її історію: схема Куна . . . . . . . . . . . . . . . 311
Війна з реальним: питання впорядкованості й детермінізму . . . . . . . . . . . . . . . 316
Впорядкованість і невпорядкованість . . . . . . . . . . . . . . . 318
Від детермінізму до індетермінізму . . . . . . . . . . . . . . . 322
Реабілітований час . . . . . . . . . . . . . . . 329
Кілька головних ідей та напрямків наукового пошуку у фізиці . . . . . . . . . . . . . . . 334
Підсумки. Агонія платонізму? . . . . . . . . . . . . . . . 340
5. Епістемологія біології . . . . . . . . . . . . . . . 343
Що таке живий організм? Самоорганізація . . . . . . . . . . . . . . . 343
Кілька сучасних аспектів філософії живого . . . . . . . . . . . . . . . 349
Випадковість і необхідність, хаос і впорядкованість у біології . . . . . . . . . . . . . . . 360
Від прикладної біології до проблем біоетики та соціобіології . . . . . . . . . . . . . . . 362
Висновки . . . . . . . . . . . . . . . 369
6. Висновки: кінець ери усталених істин . . . . . . . . . . . . . . . 369
Розділ другий. ЛЮДИНА І НАУКИ ПРО ЛЮДИНУ . . . . . . . . . . . . . . . 371
1. Психоаналіз і психологія . . . . . . . . . . . . . . . 372
Підсвідоме і розвиток аналітичної теорії . . . . . . . . . . . . . . . 373
Французькі дослідження і висновки: Лакан . . . . . . . . . . . . . . . 377
Нові підходи в психології . . . . . . . . . . . . . . . 381
Коґнітивні науки і нейронауки . . . . . . . . . . . . . . . 386
Психологія — наука про комунікацію? . . . . . . . . . . . . . . . 390
Висновки . . . . . . . . . . . . . . . 393
2. Нова історія . . . . . . . . . . . . . . . 394
Від події до тривалих протяжностей . . . . . . . . . . . . . . . 395
«Повернення події»? . . . . . . . . . . . . . . . 398
Нові підходи: кількісні оцінки в історії . . . . . . . . . . . . . . . 402
Експлікативні схеми: занепад давніх парадигм . . . . . . . . . . . . . . . 403
Сучасні дебати: — ілюзія чи реґуляторна ідея? . . . . . . . . . . . . . . . 407
Висновки . . . . . . . . . . . . . . . 408
3. Сучасна соціологія . . . . . . . . . . . . . . . 408
Нові принципи й парадигми: суспільство і природа; порядок і невпорядкованість . . . . . . . . . . . . . . . 409
Нові методи: індивідуалізм, «якісний» підхід . . . . . . . . . . . . . . . 412
Кілька зон дослідження: віддання переваги, влада, стратегії . . . . . . . . . . . . . . . 415
Рентгенографія сучасних суспільств . . . . . . . . . . . . . . . 419
Висновки . . . . . . . . . . . . . . . 424
4. Антропологія і етнологія: сучасні перспективи . . . . . . . . . . . . . . . 424
Структурна антропологія і «структуралістський» пошук . . . . . . . . . . . . . . . 425
Реабілітація примітивних суспільств і примітивного мислення . . . . . . . . . . . . . . . 427
Що таке міф? . . . . . . . . . . . . . . . 432
Етнологія розвинених суспільств . . . . . . . . . . . . . . . 436
Висновки . . . . . . . . . . . . . . . 439
5. Висновки до розділу наук про людину . . . . . . . . . . . . . . . 439
Розділ третій. КІЛЬКА МОВНИХ НАПРЯМІВ І ПРОБЛЕМ
1. Мова, аналітична філософія і лінґвістика . . . . . . . . . . . . . . . 440
2. Аналітична філософія . . . . . . . . . . . . . . . 444
Визначення . . . . . . . . . . . . . . . 444
Народження аналітичної філософії . . . . . . . . . . . . . . . 446
«Другий Вітґенштайн» . . . . . . . . . . . . . . . 451
Оксфордська школа . . . . . . . . . . . . . . . 454
Американська аналітична й постаналітична філософія: Джон Р. Сірл та Вілард Вен Ормен Квайн . . . . . . . . . . . . . . . 460
3. Лінгвістика . . . . . . . . . . . . . . . 467
Фердінан де Сосюр, батько-засновник . . . . . . . . . . . . . . . 468
Структурна лінґвістика: Празька школа, Копенгагенська та ін. . . . . . . . . . . . . . . . 471
Наум Хомський: критика таксономічного структуралізму . . . . . . . . . . . . . . . 480
Від Бенвеніста до Ажежа . . . . . . . . . . . . . . . 484
4. Висновки . . . . . . . . . . . . . . . 488
Розділ четвертий. ЛЮДИНА І ФІЛОСОФІЯ
1. Французькі ніцшеанці: Фуко, Делез . . . . . . . . . . . . . . . 490
Мішель Фуко . . . . . . . . . . . . . . . 490
Жиль Делез . . . . . . . . . . . . . . . 501
2. Комунікативна раціональність (Габермас) . . . . . . . . . . . . . . . 508
3. Філософія дії і спільноти: Рорті і прагматизм . . . . . . . . . . . . . . . 514
4. Герменевтика: Ґадамер і Рикер . . . . . . . . . . . . . . . 517
Ґадамер . . . . . . . . . . . . . . . 518
Рикер . . . . . . . . . . . . . . . 520
5. Повернення до духу вчення Карла Маркса? . . . . . . . . . . . . . . . 526
6. Висновки . . . . . . . . . . . . . . . 526
Розділ п’ятий. ЕТИКА І ПОЛІТИКА
1. Етика . . . . . . . . . . . . . . . 528
Етичне життя: кінець аксіологічних орієнтирів . . . . . . . . . . . . . . . 529
Мудрість радості й щастя: Жиль Делез і Робер Мізраї . . . . . . . . . . . . . . . 531
Трагічна мудрість: Марсель Конш і Клеман Росе . . . . . . . . . . . . . . . 536
Світло античності: П’єр Адо і Мішель Фуко . . . . . . . . . . . . . . . 541
Трансцендентна мудрість: Левінас і Атлан . . . . . . . . . . . . . . . 547
Етика для технологічної доби . . . . . . . . . . . . . . . 553
Мораль і комунікація: К. О. Апель і Ю. Габермас . . . . . . . . . . . . . . . 555
Висновки . . . . . . . . . . . . . . . 559
2. Політична філософія . . . . . . . . . . . . . . . 559
Відкриття філософією першопрохідців сучасної політичної думки: від Реймона Арона до Ганни Арендт . . . . . . . . . . . . . . . 559
Що таке демократія? . . . . . . . . . . . . . . . 563
Що таке справедливість? Що таке прозорий суспільний лад? Що таке право? . . . . . . . . . . . . . . . 568
Висновки . . . . . . . . . . . . . . . 576
3. Висновки . . . . . . . . . . . . . . . 576
Розділ шостий. СУЧАСНА ЕСТЕТИКА
1. Криза ідеалу прекрасного . . . . . . . . . . . . . . . 577
2. Криза смислу: сміттєві ящики смислу . . . . . . . . . . . . . . . 580
3. Криза творчості . . . . . . . . . . . . . . . 583
4. Забутий естетикою «жах перед прекрасним» . . . . . . . . . . . . . . . 585
5. Кілька галузей дослідження: музика, живопис, література, кіно . . . . . . . . . . . . . . . 587
6. Висновки . . . . . . . . . . . . . . . 594
Розділ сьомий. СУЧАСНА РЕЛІГІЙНА ДУМКА
1. Еволюція і відступ релігійного феномену . . . . . . . . . . . . . . . 596
2. «Реванш Бога» . . . . . . . . . . . . . . . 599
3. Християнська релігійна думка: Рене Жирар . . . . . . . . . . . . . . . 603
4. Християнська думка: Мішель Анрі і містицизм метра Екгарта . . . . . . . . . . . . . . . 609
5. Християнська думка: праці Ж.-Л. Маріона і Ж.-Л. Кретьєна . . . . . . . . . . . . . . . 612
6. Оновлення релігійної юдейської думки: від Розенцвайґа до Левінаса . . . . . . . . . . . . . . . 616
7. Вивчення ісламської містики: від Масиньйона до Корбена й Жамбе . . . . . . . . . . . . . . . 619
8. Висновки . . . . . . . . . . . . . . . 624
ПІДСУМКИ: ПОСТУП СУЧАСНИХ ІДЕЙ
1. Крах цінностей XIX сторіччя . . . . . . . . . . . . . . . 625
2. Народження сучасного світу . . . . . . . . . . . . . . . 626
3. Відкриття нових перспектив . . . . . . . . . . . . . . . 628
ВИСНОВКИ . . . . . . . . . . . . . . . 628
ГЛОСАРІЙ . . . . . . . . . . . . . . . 630
БІБЛІОГРАФІЯ . . . . . . . . . . . . . . . 642
АЛФАВІТНИЙ ПОКАЖЧИК . . . . . . . . . . . . . . . 654
Рюс, Жаклін. Поступ сучасних ідей: Панорама новітньої науки / Пер. з фр. В. Шовкун. — К: Основи, 1998. — 669 с. — ISBN 966-500-071-3
У книжці «Поступ сучасних ідей» Жаклін Рюс подає широку панораму найновітніших течій сьогоднішньої світової науки, приділяючи головну увагу крахові усталених істин та виникненню нових обріїв у філософії, математиці, фізиці, біології, науках про людину, лінґвістиці, етиці, естетиці, політології й теології. Свій огляд та висновки авторка ілюструє численними уривками з праць учених, які справили найбільший вплив у тих галузях сучасної думки, що тут розглядаються.
Jacqueline Russ. LA MARCHE DES IDÉES CONTEMPORAINES. Un panorama de la modernité.