Попередня     Головна     Наступна





МОВОЗНАВЧІ ТРАКТАТИ МАКСИМА ГРЕКА



На Україні в XVI ст. були розповсюджені філологічні твори Максима Грека, особливо його ономастикон із тлумаченням антропоніміє (переважно грецького походження) (Німчук 1980а, 59 — 60, 118 — 126). їх використовували українські лексикографи XVI — XVII ст. Звичайно, на українських землях освічені люди знали й граматичні розвідки Максима Грека. Граматична спадщина видатного філолога дуже мало досліджена, а це затруднює й вивчення її у загальносхіднослов’янському плані. Можливо, Максим Грек зробив певний вплив на класифікацію (кінець кінцем штучну) словенороських голосних з погляду їх часокількісних характеристик. В одній статті, яку приписують Максимові Греку, говориться, що «и.ω.Ђ.ю.ы.у. долги су(т)» (Ягич 1895, 599). Частину з цих голосних до довгих відносять Л. Зизаній (и, Ђ, ω) (Зизаній, 3) та М. Смотрицький (и, Ђ, ω) (Смотрицкій, 12).

Сліди впливу трактатів Максима Грека деякі дослідники знаходять у поглядах реформатора польської орфографії письменника Станіслава Оржеховського (Оріховський), який походив із українського роду і жив у Перемишлі. Цілком імовірно, що праці Максима Грека йому були відомі через українське православне посередництво (Zwoliński, 329 — 331).















Попередня     Головна     Наступна


Вибрана сторінка

Арістотель:   Призначення держави в людському житті постає в досягненні (за допомогою законів) доброчесного життя, умови й забезпечення людського щастя. Останнє ж можливе лише в умовах громади. Адже тільки в суспільстві люди можуть формуватися, виховуватися як моральні істоти. Арістотель визначає людину як суспільну істоту, яка наділена розумом. Проте необхідне виховання людини можливе лише в справедливій державі, де наявність добрих законів та їх дотримування удосконалюють людину й сприяють розвитку в ній шляхетних задатків.   ( Арістотель )



Якщо помітили помилку набору на цiй сторiнцi, видiлiть мишкою ціле слово та натисніть Ctrl+Enter.