Головна             Інші тексти Юрія Дрогобича





Юрій ДРОГОБИЧ


ВСТУП ДО КНИГИ «ПРОГНОСТИЧНА ОЦІНКА 1483 РОКУ»


Більшість тепер виставля напоказ свої праці, святотче,

Дбаючи щонайпильніш про честолюбство та зиск.

Я ж мої книги у світ випускаю з єдиним бажанням:

Роду людському аби тільки б корисні були.

Ні, не порожні вони й не для реготу писані мною;

Труд цей Мінервин 1, бігме, родом з надхмарних країв.

Знаю, для тебе немає тепер таємниць вже на світі:

Нині ти, бачу, спізнав навіть і силу зірок.

Обшири неба для наших очей незбагненно великі;

Розумом легко, проте, можемо їх осягнуть.

Наслідки ми за причинами і навпаки визначаєм:

Так відкривається шлях, що до ефіру веде.

Все у підмісячнім світі живе за законами неба;

Нами керують також (хто заперечить!) зірки.

Правлять без примусу, а як настрашать коли випадково,

Розум підкаже, проте, як ту біду відвернуть.

Зірці своїй завдяки досягнув ти найбільшої цноти

І називають тому богом тебе недарма.

Певно, любов'ю Венери 2 й Юпітера стиснуте Сонце

Правити світом тебе настановило колись.

З ласки господньої все ти вже маєш, от тільки хай Зірка

Роки подовжить тобі, — Рим цього зичить також.

Будь же прихильним до книги цієї: вона допоможе пізнати

Те, що невдовзі гряде 4, — знати яке вже пора.

Отже, в які саме дні тобі доля ласкава всміхнеться,

А у які навпаки — лиха незнаного жди.

Дні, коли Марс 5 запанує, і мир коли буде, побачиш;

І в якім краї чекать треба чуму навісну.

Місяця й Сонця затемнення бачиш, — то вмер десь володар.

Це все та інші дива хочемо тут показать.








Інші тексти Юрія Дрогобича:

Лист магістра Георгіуса зі Львова з Русі до магістра Миколи Чепіля з Познані (від 6 лютого 1478 року)


Iudiciumanni 1478 recurrentis

Прогностичне судження про 1478 рік


Iudicium pronosticon anni 1483 currentis

Прогностичний погляд на 1483 рік

Другий переклад В.Литвинова вступу до книги «Прогностична оцінка 1483 року».


Суждение о затмениях (російський переклад)




Юрій ДРОГОБИЧ

(бл. 1450 — 1494)

(Юрій Котермак, Георгій з Русі, Юрій зі Львова)

Народився у Дрогобичі. Вчився у Краківському та Болонському університетах — найбільших у той час гуманістичних центрах Європи. Одержав ступінь доктора філософії та медицини у Болонському університеті, де протягом 1478 — 1482 рр. викладав математику й астрономію. У 1481 — 1482 рр. займав посаду ректора університету медиків та вільних мистецтв. Повернувшись до Кракова, працював професором медицини й астрономії в 1487 — 1494 рр.


Вступ до книги «Прогностична оцінка 1483 року».

Вперше надруковано у вид.: „Iudicium pronosticon Anni MCCCCLXXXIII currentis Magistri Georgii Drohobicz de Russia almi studii Bononiensis artium et medicinae doctoris. Impressum Romae". У вірші, незважаючи на присвяту папі римському Сіксту IV (1471 — 1484), нема місця для християнського бога. На думку автора, у світі панують античні боги і особливо зірки. Це вияв суто ренесансного світогляду. Адже саме в епоху Відродження зріс інтерес до античної міфології та астрології, яка довгий час виконувала функцію астрономії. Людина таким чином ставилась у більшу залежність від природних сил, ніж від божого промислу.

Подається за першодруком у перекладі з латинської мови В. Д. Литвинова.

1 Мінерва — у давньоримській міфології богиня мудрості.

2 Венера. — Мова йде про планету Венеру, названу на честь богині кохання і вроди у давньоримській міфології.

3 Юпітер — верховний бог, батько всіх богів у давньоримській міфології. Тут йдеться про названу на його честь планету сонячної системи.

4 ...вона допоможе пізнати те, що невдовзі гряде... — У рік написання вірша папа Сікст IV був, очеридно, тяжко хворий, внаслідок чого й помер у наступному 1484 р.

5 Марс — бог війні; у давньоримській міфології.








Див. також:

ДРОГОБИЧ (Котермак) Юрій. Філософська думка в Україні. Біобібліографічний словник








Головна


Вибрана сторінка

Арістотель:   Призначення держави в людському житті постає в досягненні (за допомогою законів) доброчесного життя, умови й забезпечення людського щастя. Останнє ж можливе лише в умовах громади. Адже тільки в суспільстві люди можуть формуватися, виховуватися як моральні істоти. Арістотель визначає людину як суспільну істоту, яка наділена розумом. Проте необхідне виховання людини можливе лише в справедливій державі, де наявність добрих законів та їх дотримування удосконалюють людину й сприяють розвитку в ній шляхетних задатків.   ( Арістотель )



Якщо помітили помилку набору на цiй сторiнцi, видiлiть мишкою ціле слово та натисніть Ctrl+Enter.

Iзборник. Історія України IX-XVIII ст.