Попередня     Головна     Наступна




ЛЕВИЦЬКИЙ


ПІСНЯ СВІЦЬКА


А хто ж ся на світі без долі уродить,

Тому нігди людська ценсура не шкодить,

Людем-бо і щастя на світі дарует,

А мені і тоє життя одіймуєт.


Воліл би-м не знати, що в себі світ може.

За що мя караєш, ах, мой модний боже!

Ей, трудно ся мені на тоє подняти,

Всім моїм ворогам писки згамовати,


Трудно з ворогами, да ніщо чинити,

Прийдеться як камінь в воду утопити.

Встають і близькі сусіди судять,

По дорогах мя неслушні гудять.


Отця на мя і матку завше направляють,

На невинность мою би на мні не дбають.

І що ж я учинив тим ворогам важко?

Скарай їх, о боже, на душі їх тяжко.


Розкажи ж, о боже, землі мя пожерти,

Альбо позволь мені всі вороги стерти.

Ци навіки кажеш той біди терпіти,

Що вороги чинять, аж тяжко глядіти.


Ей, бодай вороги тії скаменіли,

Котрії на моє життя ся скупили!

Бодай зуби, очі собі вибрехали,

І як камінь в воду, бодай так пропали.




ЛЕВИЦЬКИИ

Пісня свіцька («А хто ж ся на світі без долі уродить...»). — Вперше надруковано у вид.: Возняк М. Матеріали до історії української пісні і вірші, т. I, с. 234 — 235, за текстом рукописного збірника XVIII ст. Якщо змінити початкові слова «Стають» на «Встають» (рядок 11) і «А що ж» на «І що ж» (рядок 15), то вичитується акровірш «Левіцкі». Про автора даних немає. На думку М. Возняка, Левицький є автором духовного акровірша «Архістратиг умних сил воєвода» (див.: Возняк М. З культурного життя України XVII — XVIII вв. — ЗНТШ, 1912, т. 108, с. 98 — 99). «Пісня свіцька» Левицького є наслідуванням «Пісні о світі» Олександра Падальського.

Подається за першодруком.





Попередня     Головна     Наступна


Вибрана сторінка

Арістотель:   Призначення держави в людському житті постає в досягненні (за допомогою законів) доброчесного життя, умови й забезпечення людського щастя. Останнє ж можливе лише в умовах громади. Адже тільки в суспільстві люди можуть формуватися, виховуватися як моральні істоти. Арістотель визначає людину як суспільну істоту, яка наділена розумом. Проте необхідне виховання людини можливе лише в справедливій державі, де наявність добрих законів та їх дотримування удосконалюють людину й сприяють розвитку в ній шляхетних задатків.   ( Арістотель )



Якщо помітили помилку набору на цiй сторiнцi, видiлiть мишкою ціле слово та натисніть Ctrl+Enter.