* * *
Гей ти, горда дівонько, на що ти дуфаєш:
Ци на вроду, ци на багатство, ци стан пенкний маєш?
Не вважай на брови, бо не собольові,
Ні на стан статний, бо не бардзо ґречний,
Ні врода хороша.
Розважаєш ти, миленький, гордость мою дармо,
Бо я ходжу смутная, трачу літа марно,
Бо щастя не маю, долю проклинаю:
Кого вірне люблю, того не видаю.
Тужу безпрестанно.
І хоч би я не рада сердечне тужити,
Же не найду іншого, з ким би-м мала жити,
Я тебе кохаю, всегда споминаю,
Ані вдень, ні вночі я спання не маю
Через твою вроду.
Годі мене зводити, і так час немалий,
Більше не буду терпіти через те слави.
Коли мене любиш, не пускай нікому,
Бо я присягаю лиш тобі самому,
Мой милий, сердечно.
О, зрадливоє кохання, що мя ізрадило:
За того мушу пойти, що серцю немило.
Та я із нелюбом літа свої згублю,
Як того обачу, що я його люблю,
То ревне заплачу.
Розступися, земле, нехай пойду в тебе,
Бо я плачу безпрестанно, мой милий, без тебе.
Доле нещасная, що єсь учинила?
Хоч я сяду їсти — вечеря немила.
Мушу перестати.
І то жаль мні не помалу, друже мой миленький,
Зриш предивне оченьками, як сокол сивенький.
Завше поглядаю я на твою вроду,
Же сам єсь хороший і пієнкного роду.
Тугу мні заводиш.
І так з жалю тяжкого і з туги немалой
Не знаю, що чинити головоньці своєй.
Прийди ко мні вскорі, утіш мя, смутненьку.
Розвесели тугу у моїм серденьку,
Додай ми утіхи.
ГРИГОРІЙ
«Гей ти, горда дівонько, на що ти дуфаєш...». — Вперше надруковано у вид.: Возняк М. Два співаники половини й третьої четвертини XVIII в. — ЗНТШ, 1922, т. 133, с. 155 — 156, за текстом рукописного збірника Стефана Вагановського середини XVIII ст. Перший рядок у рукописі починається словом «Чом». Якщо його змінити на «Гей», то вичитується акровірш «Григорій». Про автора даних немає. Скорочений варіант цієї «пісні світської» є у рукописному збірнику Івана Пашковського середини XVIII ст. (див.: ЗНТШ, 1912, т. 109, с. 32 — 33, без акровірша). Ця пісня Григорія зазнала значних текстових змін і перейшла в усне народне побутування (див.: Гринченко Б. Д. Этнографические материалы, собранные в Черниговской и соседних с ней губерниях. Песни. Чернигов, 1899, т. III, с. 212).
Подається за виданням: Возняк М. Два співаники половини і третьої четвертини XVIII ст., 1922 р., із зміною першого слова «чом» на «гей».