Попередня     Головна     Наступна




Юліан ДОБРИЛОВСЬКИЙ


ДАЙ ЖЕ, БОЖЕ, ДОБРИЙ ЧАС


Дай же, боже, добрий час,

Як у людей, так у нас,

І щасливу годину

Розвеселім родину.

Ой ну-ну, ой ну-ну,

Розвеселім родину!

Ви, малії пендраки,

Витинайте гопаки,

Ну же живо, ну же ну,

Розвеселім родину,

Ой ну-ну... і т. д.

Ви, дівчата з хлопцями,

Поставайте враз з нами,

В так щасливу годину

Розвеселім родину.

Ой ну-ну... і т. д.

Ви, матері з бабками,

Поставайте враз з нами,

Візьміть дзбанок всердину —

Розвеселіть родину.

Ой ну-ну... і т. д.

А так станьмо всі в коло,

Заспіваймо весело,

Най бог в кожду годину

Розвеселить родину.

Ой ну-ну, ой ну-ну,

Розвеселить родину.



*   *   *


Днесь пора і той час,

Охочий день для нас,

Всі станьмо в коло,

В тім колі весело,

Заспіваймо враз.

Бог нам той день дав,

Всіх нас ту зібрав;

Але ж просім його,

Щоби нам свойого

Духа даровав.

Од тя просим враз,

Щасливе дай для нас

День той пережити,

В нім ся веселити,

І на каждий час.

Нехай нас вспоможе

Ласка твоя, боже;

Бо без тебе, бога,

Ані до порога

Нікто не може.

В всякой потребі

Дай ласку і в небі

Тебе оглядати,

І враз оддавати

Честь, славу тебі.




Юліан ДОБРИЛОВСЬКИЙ

Добриловський Юліан — український поет і проповідник кінця XVIII — початку XIX ст. Народився близько 1760 р. на Волині. Помер 1825 р. у Львові. Брав участь у редагуванні почаївського «Богогласника» (1790). Двома виданнями (1792, 1794) у Почаєві вийшов здійснений ним переклад «з славенско-рускаго на простий и посполитый язык рускій» книги «Науки парохіалнія», у якій зібрані проповіді на всі свята року. В 1796 р. він прибув до Львова, де був проповідником.

Він автор двох відомих нині поезій «Дай же, боже, добрий чао і «Станьмо, браття, в коло», вперше надрукованих без імені автора у збірнику Pieśni polskie i ruskie ludu galicyjskiego. Zebrał i wydal Wacław z Oleska. We Lwowie, 1883, c. 90 — 91. Йому приписується ще й третя пісня «Тяжко знести тої розлуки», надрукована там же, с. 360. Пісня «Дай же, боже, добрий час» перейшла в народне побутування У народній обробці (див.: Угрорусские народные песни. Собраны Г. А. Де-Волланом. Спб., 1885, с. 153).

Пісні Ю. Добриловського «Дай же, боже, добрий час» і «Днесь пора і той час...» подаються за першодруком.






Попередня     Головна     Наступна


Вибрана сторінка

Арістотель:   Призначення держави в людському житті постає в досягненні (за допомогою законів) доброчесного життя, умови й забезпечення людського щастя. Останнє ж можливе лише в умовах громади. Адже тільки в суспільстві люди можуть формуватися, виховуватися як моральні істоти. Арістотель визначає людину як суспільну істоту, яка наділена розумом. Проте необхідне виховання людини можливе лише в справедливій державі, де наявність добрих законів та їх дотримування удосконалюють людину й сприяють розвитку в ній шляхетних задатків.   ( Арістотель )



Якщо помітили помилку набору на цiй сторiнцi, видiлiть мишкою ціле слово та натисніть Ctrl+Enter.