Справжня романтика «Держави» — це романтика вільного розуму, не обмеженого звичаями, не скутого людською глупотою й свавіллям, здатного спрямувати навіть сили самих звичаїв і глупоти по шляху раціонального творення. «Держава» буде вічно живим голосом вченого, проповіддю віри мислячої людини, яка вбачає у знаннях і просвіті основу суспільного прогресу.

Джордж Себайн

Платон. Держава / Пер. з давньогр. Д. Коваль. — К.: Основи, 2000. — 355 с. — ISBN 966-500-022-5.

«Держава» великого давньогрецького філософа Платона (бл. 427 — бл. 347 р. до н. е.) є одним з найориґінальніших і найсміливіших політичних трактатів у історії людства.

Багатство змісту «Держави», напружений пульс вільної, неупередженої думки зумовили те, що для всіх поколінь від часу її появи й досьогодні вона є джерелом найрізноманітніших ідей і натхнення до наукового пошуку.

Πλατων. Πολιτεια. Перекладено за виданням: Platonis Politia sive de Republica. Prolegomenis et commentariis Godofredus Stallbaum, Vol. I-II. Libr. 1-10, Londini 1858 — 1859.

ББК 87.3(0) П 37

Див. також:
Бертран Рассел. Історія західної філософії. Платон.
Дж. Себайн, Т. Торсон. Платон: «Держава»; Платон: «Політик» і «Закони».

‹‹ Попередня Головна Наступна

Вибрана сторінка

Арістотель: Призначення держави в людському житті постає в досягненні (за допомогою законів) доброчесного життя, умови й забезпечення людського щастя. Останнє ж можливе лише в умовах громади. Адже тільки в суспільстві люди можуть формуватися, виховуватися як моральні істоти. Арістотель визначає людину як суспільну істоту, яка наділена розумом. Проте необхідне виховання людини можливе лише в справедливій державі, де наявність добрих законів та їх дотримування удосконалюють людину й сприяють розвитку в ній шляхетних задатків. ( Арістотель )

Якщо помітили помилку набору на цiй сторiнцi, видiлiть мишкою ціле слово та натисніть Ctrl+Enter.