[Максим Бистрицький. Неофіційні зміни в чинній українській орфографії / Ізборник [Електронний ресурс]. — К., 2012.]

‹‹   Головна     Український правопис





Максим Бистрицький

Неофіційні зміни в чинній українській орфографії після четвертого видання


[Порівняння видань правопису 1993 та 2012 року.]



У своїх головних положеннях нинішня редакція українського правопису [1] сходить до «Найголовніших правил» 1918–1921 рр., складених під керівництвом І. Огієнка за часів визвольних змагань та удосконалених Правописною комісією Української академії наук, очолюваною А. Кримським. Ці правила, затверджені Народним комісаром освіти УСРР Г. Гріньком, були покладені в основу всіх наступних новітніх редакцій правопису [2].

Подальшу історію української літературної мови мала визначити дискусія другої половини 1920-х років, яка велася навколо проблемних моментів унормування. В площині внутрішньомовній представники романтично-етнографічного напряму сперечалися з поміркованішими мовознавцями [3]. У площині традиції стояло завдання поєднати наддніпрянські та наддністрянські літературні практики. У площині політичній мала розв’язуватися ідеологічна проблема орієнтації майбутніх норм на російську мову чи на західнослов’янські та інші європейські. На хід дискусії впливала жива практика письменництва, уважна до мовних стилів та жанрів, нагальні потреби унормування діловодства часів «українізації», вимоги шкільної та вищої освіти. Недосяжна для критики над усіма стояла більшовицька ідеологія, яка вимагала від усіх учасників розв’язувати питання мовної норми з урахуванням рівня «маси трудящих».

4 вересня 1928 року Рада народних комісарів УСРР на заміну коротким «Найголовнішим правилам» затвердила правопис, який спрощено називають «скрипниківським», за прізвищем наркома освіти, професійного революціонера Миколи Скрипника. Новий правописний кодекс виявився невдалим і мав дуже коротку історію. У ньому були химерно поєднані у своєрідно зрозумілому «компромісі» давніші західно- та східноукраїнські орфографічні системи. «Усе це було типово анемічний, безкровний фабрикат кабінетних теоретиків, не придатний для щоденного життя. Не диво, що УП 28 був невітаний майже всіма» [4]. «Вуличний співак, який співає лише для прожитку, може бути без голосу, але коли затягає фальшиво, ми затикаємо вуха, кидаючи йому милостиню з милосердя чи пересердя. Таким співаком став Харківський „Український правопис“, що хотів заспокоїти чисто буденні потреби, а одночасно вірив у свій великий голос. Ми трохи слухаємо, а трохи затикаємо вуха» [5]. Уже за кілька років (1930) у виданнях радянських органів влади обмежили вживання літери ґ та відмовилися від пом’якшеного за західноукраїнським зразком ль, а 5 вересня 1933 р. народний комісар освіти В. Затонський затвердив постанову про новий український правопис, перероблений його заступником А. Хвилею для потреб «трудящих мас України». Передвоєнне десятиліття пережили одиниці професійних мовознавців; більшість учасників правописних дискусій 20-30-х були репресовані, не зважаючи на їхні дуже відмінні погляди [6]. Звинувачення у «шкідництві на мовному фронті» означало смертний вирок для укладачів граматик, словників, для редакторів та викладачів. Наклав на себе руки більшовик Скрипник, розстріляно його наступника Затонського. Тов. Хвилю, котрий критикував тов. Скрипника за «націоналістичні перекручення», самого невдовзі розстріляли за «націоналістичні перекручення» на тому самому «мовному фронті»...

До необхідного унормування повернулися на початку Другої світової війни, коли приєднання Західної України з ідеологічними гаслами про визволення частини українського народу вимагало від радянського керівництва поступок у національному питанні. Історія чинної нині української орфографії розпочинається зі спроб виправити граматичний і словниковий безлад 30-х, коли після кількох хвиль репресій серед фахівців поточні норми по факту встановлювалися редакторами провідної партійної газети «Комуніст» і розсилалися по інших видавництвах за допомогою списків слів, яких рекомендувалося вживати.

1939 року вийшло друком видання правопису, переглянуте М. Грунським, одним з кількох професійних учасників Конференції 1927 року, що дивом пережили репресії. А вже 1940-го за його ж редакцією був підготовлений перший проект змін. Але початок війни Радянського Союзу з Німеччиною відклав реформу на потім. Та питання потребувало вирішення, і 28 серпня 1943 року у звільненому за кілька днів до того Харкові радянською республіканською партійною владою на чолі з М. Хрущовим було схвалено нову редакцію правопису, підготовленого на евакуації в Уфі під керівництвом академіка Л. Булаховського, також колишнього учасника «скрипниковської» конференції. Остаточний її варіант затвердив 1945-го народний комісар освіти УРСР П. Тичина, а перше видання нашого нового правопису, яким ми користуємося досі, вийшло друком 1946 року. Друге, незначно доповнене і виправлене видання, випустили 1960-го, в ньому пунктуація узгоджувалася зі зміненими перед тим російськими нормами. Ці норми залишалися незмінними три десятиліття, на протязі яких були видані основні нормативні словники [7], два видання радянської енциклопедії [8], великий корпус дозволеної цензурою в СРСР української літератури XIX — XX ст.

На хвилі горбачовської «перебудови» Орфографічна комісія при Відділенні літератури, мови й мистецтвознавства АН УРСР підготувала і 14 листопада 1989 р. затвердила третє видання (надруковане 1990 р.), в якому до кодексу повернули літеру ґ, дещо змінили правила написаня іншомовних назв, відновили статус кличного відмінка. Та все ж, реформи були половинчасті, і вже наступного року учасники Міжнародного конґресу україністів (27 серпня — 3 вересня 1991 р.) одностайно підтримали постанову «про потребу вироблення єдиного правопису для всіх українців», про що урочисто повідомлялося в передмові до четвертого зміненого і доповненого видання правопису, надрукованого «Науковою думкою» 1993 року. В останньому «правило дев’ятки» [9] поширювалося на низку власних назв, уточнювалися правила написання складних слів, незначно підправлено відмінювання. Ще через рік вийшов друком додатковий наклад нового «Українського правопису»... На цьому історія офіційних змін орфографічної норми закінчується трьома крапками, четверта редакція так ніколи і не була затверджена Кабміном [10], а правописні дискусії надовго перейшли у сферу політичної боротьби консервативних проектів з радикальними «проєктами».

У наступні два десятиліття для вирішення питання правописної реформи створювалися комісії при Кабінеті міністрів України (постанови 1994, 2002) [10], при НАНУ (2009) [11], писалися проекти (1999 Німчука [12], 2003 Русанівського [13]), громадськість підписувала колективні листи (2005), преса живо цікавилася суперечками навколо питань, що торкаються всіх освічених українців. Проте все негайно зупинялося, тільки-но до чиновників доходило, якою складною і невдячною справою буде хоч найменше втручання в таке ненадійне статус-кво [14].

Зрештою, останньою інстанцією, яка весь цей час визначає чинну норму де-факто, залишилося видавництво НАН України «Наукова думка», в якому спершу продовжували нумерувати стереотипні перевидання правопису (1993 — 4-е вид, виправлене й доповнене, 1994-го видрукувано додатковий наклад з тими ж вихідними даними, 1996 — 5-е, стереотип., 1997 — 6-е, стереотип., 1998 — 7-е, стереотип.), потім просто зазначали без нумерації, що перевидання стереотипне (1999, 2000, 2002, 2003, 2004, 2005), а в останніх (2007, 2008, 2010, 2012) [15] бібліографічний опис взагалі відсутній.

І за ці двадцять років у перевиданнях накопичувалися дрібні зміни та похибки, порівняно з «канонічним» четвертим виданням 1993 року. Хоча про помилки в правописному кодексі можна говорити тільки як про невідповідність наведених прикладів формулюванням основних правил, в яких не йдеться про винятки. Так, ілюстрація Тиціан (§ 104, п. 6, в, 1) до правила про написання і перед голосним суперечить однозначному правилу передачі звука [i] перед приголосним (§ 90, п. 5, а, 3), згідно з яким має писатися Тіціан. Або приклад Гольфстрім (§ 38, п. 9) суперечить загальному правилу передачі географічних назв зі звукосполученням -ри- (§ 90, п. 5, в, 4).

У новому перевиданні «Українського правопису» (2012) можна помітити редакційні правки в тексті передмови, з якої на початку 2000-х прибрали докладні обставини ухвалення видання 1990 р. Трапляються і виправлення старих помилок, і нові помилки, що вносилися при перевиданнях. Повикинуто ідеологічні приклади (колгосп, радгосп, означення «союзні республіки»), додано нові (спецназ). Білорусію замінено на Білорусь, проте зайве тепер застереження про подвоєння с залишилося. Приклад вуз в одному параграфі просто зник, а в іншому змінений на неп. Всупереч формулюванню загального правила ілюстративний приклад Верхня Сілезія замінено на Верхню Силезію, а польське прізвище Свенцицький на Свенціцький, в параграфах, що не стосуються «дев’ятки», також здригнутися на помилкове здриґнутися в параграфі, що не стосується літери ґ. У різні роки з невідомих причин були вилучені з ілюстративного матеріалу назви: Аддис-Абеба, Алма-Ата, Гавайї, Пенсильванія-авеню, Сан-Франциско, Торрічелі, Турінськ, Цюрих. Ашгабад став Ашгабатом. В покажчику поруч з анналами знаходиться помилково-анатомічне анали, всупереч прикладу основного тексту. В останніх перевиданнях перенумеровано літерні підпараграфи (а, б, в, г, д,... перероблено на а, б, в, г, ґ, д,...). В кількох наведених у прикладах і покажчику словах загублено технічні знаки наголосів.

З перегляду масиву редакційних змін стає помітним бажання видавців уникнути розв’язання питання поширення «дев’ятки» на власні назви, яке стало центральним пунктом правописних дискусій 90-х. Так, як вище згадано, в перевиданнях було знято приклади Пенсильванія-авеню, Цюрих та под. (втім, у покажчику залишається цілком відповідне правилу Пенсільванія-авеню), але безвідносно до основного правила змінено приклад Верхня Сілезія. Різнобій, який створює подібна практика, можна спостерігати в сучасних орфографічних словниках [16]. Проте, це щорічне перевидання «Науковою думкою» чинної редакції правопису залишається єдиним на сьогодні нормативним і загальноприйнятим, що так чи так дозволяє нам зберігати єдність української мови в інформаційну добу. Порівняння офіційного четвертого видання в редакції 1993-го і «стереотипного» перевидання 2012 року свідчить не тільки про неуважність видавців, а й унаочнює тенденції змін та відлуння газетних дискусій кінця 90-х — початку 2000-х.




Примітки


[1] Український правопис / АН України; Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні; Ін-т української мови. — 4-е вид., випр. та доп. — К.: Наук. думка, 1993. — 240 с.; Український правопис / НАН України, Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні; Інститут української мови. — К.: Наук. думка, 2012. — 288 с. Див. бібліографію нижче.

[2] Правопис / Енциклопедія «Українська мова». — К., 2000. — С. 479; В. Німчук. Переднє слово / Історія українського правопису: XVI — XX століття. Хрестоматія. — К., 2004. — С. 5-26.

[3] Визначення романтично-етнографічний напрям для позначення пуристів (Є. Тимченко, А. Кримський, М. Гладкий, С. Смеречинський) на відміну від поміркованих київських мовознавців (О. Синявський, М. Сулима, М. Наконечний) вжив Ю. Шевельов: «Для зручності про два напрями в мовознавстві можна говорити як про харківську й київську школи». Див.:  Українська мова в першій половині двадцятого століття (1900—1941): Стан і статус / Ю. Шевельов. Вибрані праці: У 2 кн. — К., 2008. — Кн. 1. Мовознавство. — С. 176-177.

[4] Ю. Шевельов. Про критерії в питаннях українського офіційного правопису / Ю. Шевельов. Вибрані праці: У 2 кн. — К., 2008. — Кн. 1. Мовознавство. — С. 502. «Правопис 1928 — 1929 років, дарма що старанно опрацьований видатними мовознавцями, був нереальний, приречений на невдачу. Від самого початку його прийняли вельми неприхильно, дотримувалися неохоче». Там же. — С. 171.

[5] М. Рудницький. Правопис і літературна мова. Львів, 1930. Цит. за: Н. Бабич. Історія української літературної мови. Практичний курс. — Львів, 1993. — С. 327.

[6] Доля учасників правописної конференції 1927 року.

[7] Словник української мови в 11 тт. — К., 1970-80. Цей великий словник на базі кількамільйонної лексичної картотеки досі залишається найбільшим тлумачним словником української мови.

[8] Українська радянська енциклопедія. — К., 1959–1965; Українська радянська енциклопедія / За ред. М. Бажана. — К., 1974–1985. — Вид. 2-ге.

[9] «Дев’ятки» правило / Енциклопедія «Українська мова». — К., 2000. — С. 123.

[10] Постанова Кабінету Міністрів України «Питання українського правопису» від 8 червня 1992 р., № 309, яким офіційно затверджувалося третє видання. Постанова Кабінету Міністрів України «Про підготовку і видання „Українського правопису“ у новій редакції» від 15.06.1994, № 402, яким доручалося підготувати і надрукувати в 1994—1996 рр. видання «Українського правопису» в новій редакції. Постанова Кабінету Міністрів України «Про Українську національну комісію з питань правопису» від 19.02.2002, № 198.

[11] Постанова Президії Національної академії наук України «Шляхи стабілізації правописної ситуації в Україні» від 24.06.2009, № 196, яким затверджується власна комісія з питань правопису.

[12] Український правопис. Проєкт найновішої редакції / Ін-т укр. мови НАН України. — К., 1999. — 340 c. Див. також: Русанівський В. М. Стосунок «Проєкту» до реального українського правопису // Мовознавство. — 2002. — № 6. — С. 92-98.

[13] Український правопис: Проект / В. М. Русанівський та ін.; Українська національна комісія з питань правопису. — К.: Науково-видавничий центр НБУ ім. В. І. Вернадського, 2003. — 168 с.

[14] Колективний лист до віце-прем’єра з гуманітарних питань М. Томенка зініціювала навесні 2005 року «Лабораторія наукового перекладу». Іронічна відповідь секретаря правописної комісії Л. Шевченко виглядала ляпасом: «Нам імпонує ваша глибока зацікавленість проблемами української мови, у зв’язку з чим зичимо вам подальших творчих успіхів». Див. «Дзеркало тижня». — 2006. — №9. — 11 березня.

[15] Український правопис / НАН України, Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні; Інститут української мови. — К.: Наук. думка, 2012. — 288 с. — Режим доступу: http://izbornyk.org.ua/pravopys/pravopys2012.htm.

[16] Табличку прикладів різного написання власних назв у сучасних орфографічних словниках, які спираються на чинний правопис, див.: Географічні назви і елементи «дев’ятки». Див. також: І, И в іншомовних особових іменах та географічних назвах // Довідник з культури мови / За ред. С. Я. Єрмоленко. — К.: Вища школа, 2005. — С. 323-324.









Порівняльна таблиця четвертого видання правопису 1993 та перевидання 2012 року



Примітка. В таблиці не зазначаються загальні технічні зміни та нові помилки:

1) розкриття чи вставлення дужок (§ 1, п. 1: «боїться, бо боязко;» — «боїться (бо боязко),»; § 2, п. 1: «великий, величезний, бо велич;» — «великий, величезний (бо велич),»; § 2, п. 2, в: «березень, бо березня;» — «березень (бо березня),»);

2) заміна точок на крапки з комою та внесення тексту в один рядок (§ 1, п. 2: «гаряче. / Але:» — «гаряче; але:»; § 23, п. 2: «(але: жаданий)» — «але: жаданий»; § 30, п. 1, є: «і» — «; але:»);

3) заміна тире на двокрапку (§ 23, п. 1: «але — потужний» — «але: потужний»);

4) типографська заміна, на кшталт «а) ... . б) З великої літери...»  на «а) ...; б) з малої літери...»;

5) заміна нумерації літерних підпараграфів «а), б), в), г), д)...» на «а), б), в), г), ґ)...».

6) відсутність наголосів у прикладах (§ 38, п. 9: «Музейний провýлок»; § 38, п. 11: «Об’єднаних Нáцій»; § 38, п. 26, в, прим: «езóпівська мова»; § 55, п. 1, прим: «разів», «чоловік», «чоловіків» та ін);

7) помилки посилань покажчика, що з’явилися після перенумерування літерних підпараграфів (Антона § 8, п. 2, е — треба: § 8, п. 2, д; кутя § 20, п. 4, д — треба: § 20, п. 4, ґ);

8) зміни порядку слів з ь та я в покажчиках (напр.: всесвітньо-історичний / Всесвітня Рада Миру).





Розділи

Передмова та вихідні дані

Зміни в основному тексті правопису

Зміни в формулюваннях правил

Зміни в правописних прикладах

Технічні помилки набору

Зміни в покажчику

Приклади, відсутні в покажчику 2012

Приклади, відсутні в покажчику 1993

Технічні помилки перевидання

Приклади, наявні в покажчиках, але відсутні в основному тексті перевидання 2012





Передмова та вихідні дані


Четверте видання 1993 року

Перевидання 2012 року



Титульна сторінка

4-е видання, виправлене й доповнене

[Дані відсутні.]



Редакція (С. 2)

Редакція літератури, мови та мистецтвознавства.

Редактор О. А. Дітель

Науково-видавничий відділ словникової літератури

Редактори Є. І. Мазніченко, Н. М. Максименко, О. В. Осадча




Анотація (С. 2)

ББК 81.2Ук-2

У45

У нову редакцію «Українського правопису» внесено ряд змін, зумовлених безперервним розвитком, удосконаленням мови. Зокрема розширено розділ про вживання великої літери, уточнено правила написання складних слів, розширено сферу використання закінчення -у (-ю) в родовому відмінку іменників II відміни, чіткіше сформульовані правила використання кличного відмінка, поширено правило передачі іншомовного і через и після «дев’ятки» на низку власних назв, введені правила правопису прикметників, похідних від складних географічних назв. Загалом із наявного орфографічного кодексу усувається все, що застаріло, нечітко сформульоване, суперечливе.


Для фахівців та всіх, хто цікавиться питаннями правопису сучасної української літературної мови.

УДК 81'271.1


Розглянуто питання правопису основи слова, складних слів, закінчень відмінюваних слів, слів іншомовного походження та власних назв. Викладено найголовніші правила пунктуації.


Для фахівців та всіх, хто цікавиться питаннями правопису сучасної української літературної мови.




Передмова (С. 3)

...звуки та звукосполуки...

...звуків і звукосполук...

...колишньої літери ь...

...позначення сполуки...

...так званою «гражданкою»...

...справжнє звучання слова...

...більш і менш поширених — іноді й суто індивідуальних...

правопис було таким чином поставлено поза

...У 1907 — 1909 роках...

...Згодом у його доопрацюванні взяли участь...

..., і він був виданий...

...були внесені саме в цей...

...згідно з західноукраїнськими...

...не міг бути життєвим...

...Цю роботу ... було завершено...

...до 1939 року користувалися в...

...звуки та звукосполучення..

...звуків і звукосполучень...

...колишньої літери ѣ...

...позначення сполучення...

...так званою гражданкою...

...справжнє звучання слів...

...більш і менш поширених, іноді й суто індивідуальних...

правопис, таким чином, опинився поза

...Протягом 1907 — 1909 років...

..., у доопрацюванні якого згодом взяли участь...

...Він був виданий...

...вносились саме в цей...

...згідно із західноукраїнськими...

...не міг бути життєздатним...

...Ця робота ... завершилася...

...користувалися до 1939 року в...




Передмова (С. 5-6)

...Орфографічну комісію в такому складі: акад. АН України В. М. Русанівський — голова, д. ф. н. А. А. Бурячок — учений секретар; Інститут мовознавства АН України представляли також: акад. АН України О. С. Мельничук, члени-кореспонденти А. П. Непокупний і В. В. Німчук, доктори філолог. наук І. Р. Вихованець, Г. М. Гнатюк, К. Г. Городенська, С. Я. Єрмоленко, І. М. Желєзняк, М. А. Жовтобрюх, Г. П. Їжакевич, Л. С. Паламарчук, М. М. Пещак, Г. П. Півторак, В. Г. Скляренко, О. О. Тараненко, О. Б. Ткаченко, кандидати філолог. наук Г. П. Арполенко, О. К. Безпояско, І. С. Гнатюк, С. І. Головащук, С. С. Єрмоленко, О. С. Стрижак; Інститут літератури АН України був представлений членом-кореспондентом М. Г. Жулинським і доктором філолог. наук В. Г. Дончиком; від Міністерства вищої освіти України до складу комісії входили професори університетів: Дніпропетровського — Д. Х. Баранник, Київського — О. І. Білодід, А. П. Коваль, О. Д. Пономарів, Львівського — Т. І. Панько, Одеського — Ю. О. Карпенко; Міністерство освіти України уповноважило брати участь у роботі Орфографічної комісії кандидати педагог. наук М. С. Вашуленка з Інституту педагогіки, методиста Н. І. Шинкарук, а також професора Київського педагогічного інституту А. П. Грищенка та доцента Київського інституту іноземних мов І. П. Ющука; постійними членами комісії були члени Спілки письменників України та Всеукраїнського товариства «Просвіта» ім. Т. Г. Шевченка О. Т. Гончар, І. М. Дзюба, І. Ф. Драч, П. М. Мовчан, Ю. М. Мушкетик, Д. В. Павличко, В. О. Шевчук.


...Орфографічну комісію на чолі з акад. АН України В. М. Русанівським.




...по можливості спростити...

...було розглянуто групою вчених...

...в редакції...

...Проект ... обговорювався також...

...за можливості спростити...

...розглянула група вчених...

...до редакцій...

...Проект ... обговорювали також...



...«Просвіта». За пропозицією голови товариства Д. В. Павличка було розширено (список див. раніше) склад Орфографічної комісії й затверджено новий її статус: за ухвалою Президії АН України вона стала її тимчасовим робочим органом. Орфографічна комісія...

...«Просвіта». Орфографічна комісія...



Оскільки обговорення правопису тривало й після його опублікування обмеженим накладом (50 тис. примірників), Орфографічна комісія ще раз розглянула всі висловлені в пресі зауваження й дійшла висновку, що після усунення помічених помилок і оновлення ілюстративного матеріалу «Український правопис» має бути виданий масовим тиражем. Разом із тим комісія одностайно підтримала постанову I Міжнародного конгресу українців (27 серпня — 3 вересня 1991 року) про потребу вироблення єдиного правопису для всіх українців, що проживають як в Україні, так і за її межами. Єдиний правопис має базуватися на всьому історичному досвіді його творення.

Правопис — система, що саморозвивається. Тому цей процес необхідно відстежувати, упорядковувати, коригувати. Невипадково всі країни рано чи пізно стикаються з необхідністю відкоригувати правопис, оскільки відбуваються зміни у суспільстві, у мовній системі; мова, як живий організм, нарощується новими словами, видозмінюється і, ясна річ, набуває нових властивостей, які обов’язково треба побачити й зафіксувати.

Разом із тим слід пам’ятати, що мова повинна не роз’єднувати людей, а навпаки, об’єднувати.











Зміни в основному тексті правопису


Четверте видання 1993 року

Перевидання 2012 року



Зміни в формулюваннях правил



§ 8, п. 3, д, 6

...зі складником -воз о ...

§ 8, п. 3, ґ, 6

...зі складником -воз звук о ...



§ 18

...змінюється в...

...змінюються в...


...змінюється на...

...змінюються на...



§ 18, п. 3

...стосується й дієслів...


...стосується і дієслів...



§ 18, п. 4

...змінюються в...


...змінюються на...



§ 20

Подвоєння приголосних при збігу їх


Подвоєння приголосних при їх збігу



§ 20, п. 4, в

В називному...


У називному...



§ 27, п. 4

перетворюючи словосполучення в


перетворюючи словосполучення на



§ 33, п. 1, ж

від дальшого займенника


від наступного займенника



§ 33, п. 2, а

частка що в сполуках


частка що у сполуках



§ 34, в, прим. 2

то дальше речення


то наступне речення



§ 37, п. 1, б, прим.

Коли ж цитата: а) входить ... або б) наводиться


Коли ж цитата входить ... або наводиться



§ 38, п. 2, б, прим.

вони пишуть з малої


вони пишуться з малої



§ 38, п. 12

сільрад, колгоспів, радгоспів


сільрад тощо



§ 38, п. 15, в, прим

словосполука, яка


словосполучення, яке



§ 38, п. 26, в

словосполукам


словосполученням



§ 38, п. 26, в, прим.

сполук


сполучень



§ 44

роду з закінченнями

та з закінченням

а) з закінченнями

б) з закінченням


роду із закінченнями

та із закінченням

а) із закінченнями

б) із закінченням



§ 45

роду з закінченням

з цим же

роду з закінченням

роду з закінченням


роду із закінченням

із цим же

роду із закінченням

роду із закінченням



§ 45

вітрище, бабище;


іменники всіх родів із суфіксом -ищ-е: вітрище, бабище, юрмище;



§ 48, п. 1

іменники другої відміни

Іменники середн. роду в родовому відмінку однини закінчуються


іменники чол. роду

Іменники середн. роду закінчуються



§ 53, п. 1

зокрема із суфіксами


зокрема, із суфіксами



§ 53, п. 4, прим. 3

складаються з загальної


складаються із загальної



§ 61, п. 1

словоформи з суфіксом


словоформи із суфіксом



§ 80, п. 6

змінюються в


змінюються на



§ 80, п. 8, б, 2

виду з закінченням


виду із закінченням



§ 80, п. 9, прим. 3

тільки після приголосного в


тільки після приголосного



§ 90, п. 5, в

1) В загальних назвах

назвах з кінцевими


1) у загальних назвах

назвах із кінцевими



§ 92, п. 2, б

коли я, ю позначаються пом’якшення


коли я, ю позначають пом’якшення




§95. Німецький дифтонг EI

1. Німецький дифтонг ei, англійський ey  та голландський iy, y передаються через ей:

§95. Дифтонги EI, EU, IJ, EY

1. Німецькі дифтонги ei та eu, голландські ei та ij, а також сполучення ey, властиве окремим мовам передаються за традицією переважно через ей:



§ 104, п. 2, б

після приголосного:


після приголосного (після ь та апострофа):



§ 104, п. 3, б

Але в прізвищах


Але у прізвищах



§ 104, п. 7

(польськ., чеськ., словацьк. y)


(польський, чеський, словацький y)



§ 104, п. 12, а

пишеться в прізвищах


пишеться: а) у прізвищах



§ 104, п. 12, б

б) Твердий кінцевий приголосний ц у прізвищах із суфіксом -ець пом’якшується:


б) у прізвищах із суфіксом -ець:



§ 109, п. 4

б) Російське и передається через и:


б) через и:



§ 115, п. 5

(про скорочені слова див. § 39)


(про скорочені слова див. § 39, 40)



§ 118, А, 1, прим. 2

вжите з запереченням


вжите із запереченням



§ 118, Б, п. 2, прим. 2

Якщо в складному


Якщо у складному



§ 121, п. 1, прим.

відмінку з заперечною


відмінку із заперечною



§ 121, п. 14, прим. 2

то перша кома опускається


то перша кома не ставиться



§ 123, п. 6, прим. 3

крапки слід ставити


крапку слід ставити









Четверте видання 1993 року

Перевидання 2012 року






Зміни в правописних прикладах


§ 5, п. 1

...а також після й у слові війя (війю, на війї).



...а також після й у словах війя (війю, на війї), майя.



§ 8, п. 2, д

д) В абревіатурах і в похідних утвореннях: колгосп, торгпред та ін.


§ 8, п. 2, ґ

ґ) в абревіатурах і в похідних утвореннях: спецназ, торгпред та ін.;



§ 8, п. 3, а, 1


стрілець (стрільця)



§ 15

у прізвищах ґалаґан, ґудзь і под.


у прізвищах Ґалаґан, Ґудзь і под.



§ 20, п. 1, б

стройкком


страйкком



§ 20, п. 2, б

...нечисленний...


...незчисленний...



§ 25, п. 3, б

виконком, колгосп, медінститут


виконком, медінститут



§ 25, п. 4, а

профспілка, радгосп, соцстрах; профспілковий, радгоспний, соцстрахівський


профспілка, соцстрах; профспілковий, соцстрахівський



§ 26, п. 2, 1, II, в

свят-вечір


Свят-вечір



§ 26, п. 2, 2

максі-спідниця, міні-футбол


максі-спідниця, міді-мода, міні-футбол



електросиловий (електросила), картоплесаджальний (картоплесаджалка), лісостеповий (лісостеп)



електросиловий (електросила), лісостеповий (лісостеп)



§ 29, п. 2, є

південно-східний, північно-західний, норд-остівський

§ 29, п. 2, е


південно-східний, північно-західний



§ 30, п. 2, в

...тим разом, тим часом і т. ін.


...тим разом, тим часом;



§ 36, п. 2

атмосфери й грунтів


атмосфери й ґрунтів



§ 37, п. 2

установами [колишнього] Союзу


установами [Радянського] Союзу



§ 38, п. 1

Мáрко Вовчóк

Сергеєв-Ценський


Маркó Вовчóк

Сергєєв-Ценський



§ 38, п. 3, прим. 1

президент АН України

ім. Тараса Шевченка



президент НАН України

ім. Т. Г. Шевченка



§ 38, п. 3, прим. 3

Міністр освіти України

Президент Академії наук України.


Міністр освіти і науки України

Президент Національної академії наук України.



§ 38, п. 8

Лібкнехт-штрасе (штрасе — вулиця), Пенсильванія-авеню (авеню — широка вулиця), Трафальгар-сквер (сквер — площа),


[У покажчиках обидвох видань — Пенсільванія-авеню.]


Лібкнехт-штрасе (штрасе — вулиця), Трафальгар-сквер (сквер — площа),




§ 38, п. 12

Карельська Автономна Республіка

Франція, Чехо-Словацька Федеративна Республіка.

Краснодарський край, Мусіївський колгосп ім. Тараса Шевченка

Новомлинівська сільрада, Петрівський радгосп


Автономна Республіка Крим

Франція.


Краснодарський край


Новомлинівська сільрада



§ 38, п. 13

Національна гвардія


Національна гвардія України



§ 38, п. 14

Міністерство освіти України, Міністерство культури України

профком Київського державного університету


Лейбористська партія Великобританії

Республіканська партія США, Українська республіканська партія.

Всесвітній конгрес прихильників миру


Міністерство освіти і науки України, Міністерство культури і туризму України

профком Київського національного університету

Лейбористська партія Великої Британії

Республіканська партія США;


Всесвітній форум українців



§ 38, п. 15

Республіканське виробниче об’єднання «Поліграфкнига»

Центральна наукова бібліотека АН України ім. В. Г. Вернадського

ансамбль пісні й танцю імені П. Вірського


виробниче об’єднання «Кристал», житловий кооператив «Наука», завод «Транссигнал», колгосп «Дружба», спортивне товариство «Трудові резерви», стадіон «Динамо», фабрика дитячих іграшок  «Перемога».



Виробниче акціонерне товариство «Поліграфкнига»

Національна бібліотека України імені В. Г. Вернадського

ансамбль танцю імені П. Вірського


магазин «Роксолана», видавництво «Веселка», спортивний комплекс «Трудові резерви», стадіон «Динамо».



§ 38, п. 15, а, прим.

Радгосп «Маяк», Середня школа № 2


Середня школа № 2



§ 38, п. 15, б

Академія наук України, Кінотеатр ім. О. Довженка

Державний музей українського образотворчого мистецтва

Парк культури ім. М. Рильського

Державний академічний театр опери та балету імені Тараса Шевченка

Український поліграфічний інститут ім. Івана Федорова


Національна академія наук України


Національний художній музей України


Голосіївський парк імені М. Т. Рильського

Національна опера України ім. Т. Г. Шевченка


Українська академія друкарства



§ 38, п. 15, в

Клуб письменників


Український дім



§ 38, п. 15, в, прим.

Державний академічний театр опери та балету імені Тараса Шевченка


Національна опера України ім. Т. Г. Шевченка



§ 38, п. 16

шоста сесія Київської обласної ради, відділення літератури, мови та мистецтвознавства АН України

кафедра української літератури Полтавського педінституту

сесія Хмельницької міськради.


сесія Київської обласної ради

кафедра української літератури Полтавського державного педагогічного університету ім. В. Г. Короленка

сесія Хмельницької міськради, учена рада Інституту української мови НАН України.



§ 38, п. 17

банк «Гарáнті траст компані»


банк «Гáранті траст компані».



§ 38, п. 18

«Голос України», «Дейлі Експрес», «Літературна Україна», «Слово», «Трибуна люду»


«Голос України», «Літературна Україна», «Слово»



§ 38, п. 18, прим. 2

Псалтир, Часослов


Псалтир



§ 38, п. 19

Київський вокзал (у Москві)


аеропорт «Бориспіль», Київський вокзал (у Москві)




§ 38, п. 21

Печерська лавра


Почаївська лавра



§ 38, п. 22

День незалежності України, Свято перемоги.


День Незалежності України, Свято Перемоги.



§ 38, п. 25

печиво «Столичне»


цукерки «Столичні»



§ 38, п. 26, в, прим.

пушкінські рукописи, шевченківський стиль


шевченківський стиль



§ 39, п. 2, прим.

вуз (у вузах), загс (до загсу)


рагс (до рагсу)



§ 47, Б, п. 1

судді


судді, сироти



§ 47, Б, п. 2, в

старостів старост — з іншим значенням)


старостів



§ 48, п. 2, а

колгоспника, промовця


промовця



§ 48, п. 3, в

карниза, еркера


еркера, карниза



§ 48, п. 3, г

клубу, колгоспу, комісаріату, комітету, радгоспу, університету


клубу, комісаріату, комітету, університету



§ 48, п. 3, д

абзацу, валу, байраку

§ 48, п. 3, ґ

абзацу, байраку, валу



§ 48, п. 3, е

вогню, вітру

§ 48, п. 3, д

вітру, вогню



§ 48, п. 3, ж

дисонансу, догмату, достатку

експорту, екскурсу

способу, стиду, стогону

§ 48, п. 3, є

дисонансу, достатку

екскурсу, експорту

способу, стогону



§ 48, п. 3, и

танку, танцю

§ 48, п. 3, з

танцю



§ 48, п. 3, і

трубопрóводу

затору, запису

§ 48, п. 3, и

трубопрóвóду

запису, затору



§ 48, п. 3, й

Котліну, Кіпру

§ 48, п. 3, ї

Кіпру, Котліну



§ 51, п. 3, а

Бюлóвом


Бю́ловом



§ 54, п. 3

але тільки вівса й тільки тати (від тато)


вівса — вівси; але тільки тати (від тато)



§ 55, п. 2, прим

озéрець


озéрéць



§ 66, п. 2, в

лéщат

я́сéл


лещáт

я́сел



§ 66, п. 3, а

воротам


воротамворотям)



§ 67, п. 2, а

задній, заміжня, крайній


задній, крайній



§ 70, п. 1

одно (одне)


одне (одно)



§ 70, п. 6

(карбованців)


(гривень)



§ 84, п. 1, б

осілий


обмоклий


[У покажчику залишено осілий.]



§ 89, п. 3

Руссо, Торрічеллі, Фламмаріон

Шіллер   [проте також Шиллер у § 100]


Руссо, Фламмаріон

Шиллер



§ 90, п. 1

жюрі


журі



§ 90, п. 4

але: Гавайї, Гойя


але: Гойя



§ 90, п. 5, а, 2

Мýрсія


Мурсíя



§ 90, п. 5, в, 3

Лейпциг, Сан-Франциско, Циндао


Лейпциг, Циндао



§ 90, п. 5, в, 4

із звукосполученням -ри-

Рим, Цюрих та ін.


із звукосполученням ри

Рим та ін.



§ 90, п. 5, в, 5

Аддис-Абеба, Аргентина


Аргентина



§ 91, п. 1

Енгельс, Есхіл


Есхіл



§ 92, п. 1

Рів’єра


Рив’єра



§ 93, п. 1, а

адьє


адью



§ 93, п. 1, б

катофалк


катафалк



§ 93, п. 2

Дюма, Сю, Цюрих


Дюма, Сю



§ 95

Ван-Дейк


Ван-Ейк



§ 104, п. 3, в

Пугачов, Хрущов, Щипачов


Пугачов, Щипачов



§ 104, п. 6, в, 2

Вавилóвський


Вавúловський



§ 104, п. 8, б

Свенцицький

[У покажчику: Свєнцицький]


Свенціцький

[У покажчику: Свєнцицький]



§ 104, п. 10

Горький


Зоркий



§ 104, п. 11

Водоп’янов, В’яземький, В’яльцева


Водоп’янов, В’яльцева



§ 106, п. 1, г

Ламеттрі

[Але в § 107, п. 4 та покажчику: Ламетрі]


Ламетрі



§ 106, п. 1, е

Гнуєн Конг Хоан

§ 106, п. 1, д

Нгуєн Конг Хоан



§ 109, п. 6

Білорусія


Білорусь



§ 109, п. 7, а

Грозний, Становий (хребет)


Становий (хребет)



§ 109, п. 7, в

Набережні Човни, Карські Ворота, Чисті Пруди


Набережні Челни, Чисті Пруди



§ 112, п. 5

Алма-Ата — Алма-Ати, в Алма-Аті, Баден-Баден


Баден-Баден



§ 113, п. 1

болдінський, Турінськ — турінський, Філіппіни


болдінський, Філіппіни



§ 113, п. 1

Алма-Ати — алма-атинський, Аляска



Аляска



§ 114, п. 1, а

Верхня Сілезія


Верхня Силезія



§ 114, п. 2, д

Ашгабад

§ 114, п. 2, ґ

Ашгабат



§ 114, п. 3, а

Ельзас-Лотарінгіяельзас-лотарінзький

Чехо-Словаччина — чехо-словацький

Югославія, Індокитай та похідні від них прикметники


Ельзас-Лотарингіяельзас-лотаринзький

Австро-Угорщина — австро-угорський

Індокитай та похідні прикметники від подібних назв



§ 114, п. 3, в

Аддис-Абеба, Алма-Ата, Буенос-Айрес

Кзил-Орда, Нар’ян-Мар

Улан-Уде, Чатир-Даг; аддис-абеський, алма-атинський, буенос-айреський


Буенос-Айрес

Кзил-Орда

Улан-Уде; буенос-айреський



§ 114, п. 3, г

Сан-Сальвадор, Сан-Франциско

вест-індійський, нью-йоркський, сан-франциський


Сан-Сальвадор

нью-йоркський



§ 115, п. 5, прим. 1

радгосп, вуз


неп



§ 118, А, п. 12

Він справді здригнувся


Він справді здриґнувся



§ 118, Б, п. 5, прим.

під ганком


під ґанком



§ 124, п. 3

крейсер «Аврора»

видавництво «Наукова думка», колгосп «Дружба»


катер «Ластівка»

видавництво «Довіра»



§ 124, п. 3, прим. 1, б

Точелектроприлад


Азовсталь








Четверте видання 1993 року

Перевидання 2012 року






Технічні помилки набору


[Бракує коми перед м’яким знаком в табличці з алфавітом після перевидання 2005-го]



§ 1, п. 1


[Після вставлення дужок помилково залишено крапку з комою замість коми після голуб.]



§ 2, п. 3

тривога;


тривога),

[Крапка з комою помилково набрана як дужка з комою.]



§ 6, п. 3, прим. 2

Посилання § 108, п. 8


Посилання § 108, п. 8


[Правильне посилання § 109, п. 8]



§ 30, п. 3

до лиця


ло лиця



§ 90, п. 5, б

приголосний:


приголосний;



§ 124, п. 2

()


[]



§ 125. п. 4, прим.

галицький?»


галицький“?»















Зміни в покажчику


Четверте видання 1993 року

Перевидання 2012 року


Австро-Угорщина § 114, п. 2, г

австро-угорський § 114, п. 3, а

Австро-Угорщина § 114, п. 2, г; § 114, п. 3, а



Алма-Ата § 112, п. 5; § 113, п. 1; § 114, п. 3, в; Алма-Ати, в Алма-Аті § 112, п. 5

алмаатинець § 114, п. 3, в

алмаатинець § 114, п. 3, в




Білорусія



Республіка Білорусь § 38, п. 12

білорус § 38, п. 1, прим. 6

Білорусь § 109, п. 6

«Білорусь» § 38, п. 25

білоруський § 109, п. 6

Республіка Білорусь § 38, п. 12



Приклади, відсутні в покажчику 2012

Аддис-Абеба § 90, п. 5, в, 5; § 114, п. 3, в

аддис-абебський § 114, п. 3, в

Академія наук України § 38, п. 15, б; § 39, п. 1, в

Аркадій Журавський § 104, п. 7

Асканія-Нова, Асканії-Нової, Асканії-Новій, § 112, п. 4, б [в основному тексті немає]

Аю-Даг § 38, п. 8, прим. 3

Благоєв § 104, п. 2, б [в основному тексті немає]

відділення літератури, мови та мистецтвознавства АН України, § 38, п. 16

вуз, у вузах § 39, п. 2, прим.

В’яземський § 104, п. 11

Гавайї § 90, п. 4

Грозний § 109, п. 7, в

Ґете § 15, прим.

Ґібралтар § 15, прим.

Ґренландія § 15, прим.

«Дейлі Експрес» § 38, п. 18

Державний академічний театр опери та балету імені Тараса Шевченка § 38, п. 15, б

Державний музей українського образотворчого мистецтва § 38, п. 15, б

ЖЕК § 39, п. 2

завод «Транссигнал» § 38, п. 15, в

загс, до загсу § 39, п. 2, прим

заміжжя § 67, п. 2, в [в основному тексті — заміжня]

Карельська автономна Республіка § 38, п. 12

Карські Ворота § 38, п. 8, прим. 1, § 109, п. 7, в.

Копет-Даг § 114, п. 3, в

Крим — Криму § 48, п. 2, й

Лайка § 38, п. 4

Міжнародна конференція промисловців § 38, п. 23

Міжнародна організація праці § 38, п. 14, б

Мусіївський колгосп ім. Т. Г. Шевченка § 38, п. 12

напівоберт § 26, п. 1, е

нечисленний § 20, п. 2, б

Печерська лавра § 38, п. 21

пушкінський — пушкінські рукописи § 38, п. 26, в, прим. 3

радгосп § 25, п. 4, в, радгоспу § 48, п. 2, г

Радгосп «Маяк» § 38, п. 15, а, прим.

радгоспний § 25, п. 4., а

Республіканське виробниче об’єднання «Поліграфкнига» § 38, п. 15, а

Розлив § 109, п. 4, б, 3

Сан-Франциско § 90, п. 5, в, 3; § 114, п. 3, г

сан-франциський § 114, п. 3, г

стид — стиду § 48, п. 2, ж

томашув-мазовецький § 114, п. 3, в

Торрічеллі § 89, п. 3

«Трибуна люди» § 38, п. 18

Цюрих § 90, п. 5, в, 4; § 90, п. 2

Часослов § 38, п. 18, прим. 2

Чехо-Словацька Федеративна Республіка § 38, п. 12

чехо-словацький § 114, п. 3, а

Чехо-Словаччина, § 114, п. 2, г; § 114, п. 3, в

ЧСФР § 39, п. 2

Югославія § 114, п. 3, а



Приклади, відсутні в покажчику 1993

Автономна Республіка Крим § 38, п. 12

аеропорт § 38, п. 19

аж ніяк § 33, А, п. 1, е, прим.

Азовсталь § 124, п. 3, прим. 1

«Бориспіль» § 38, п. 19

Ван-Ейк § 95, п. 1

видавництво «Веселка» § 38, п. 15, а

водносталь § 30, п. 1, е

«Довіра» § 124, п. 3

Зоркий § 104, п. 10

катер § 124, п. 3

«Ластівка» § 124, п. 3

Львівський політехнічний університет § 124, п. 3, прим. 1

магазин «Роксолана» § 38, п. 15, а

напівсон § 26, п. 1, д

Національна академія наук України § 38, п. 15, б

Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського § 38, п. 15, а

Національна опера України ім. Т. Г. Шевченка § 38, п. 15, б, в, прим.

Почаївська лавра § 38, п. 21

учена рада Інституту української мови НАН України § 38, п. 16

ціпилно § 17, п. 4

цукерки § 38, п. 25



адьє § 93, п. 1, а

Ашгабад § 114, п. 2, д

бартолетова сіль § 38, п. 26, в, прим. 6.

Верхня Сілезія § 114, п. 1, а

«Вечірній Київ» § 38, п. 18

воск — воску § 48, п. 3, а

громадяни́н

Ельзас-Лотарінгія § 114, п. 3, а

ельзас-лотарінзький § 114, п. 3, а

інтернаціонал § 86, п. 1, а

кафедра української літератури Полтавського педінституту § 38, п. 16


Лейбористська партія Великобританії § 38, п. 14, б

марсельєза § 93, п. 1, а

Набережні Човни § 109, п. 7, в

президент АН України § 38, п. 3;, прим. 1.

Президент Академії наук України § 38, п. 3;, прим. 3

профком Київського державного університету § 38, п. 14, а

рій — роєм § 51, п. 1

«Слово о пóлку Ігоревім» § 38, п. 18

Шіллер § 89, п. 3; § 100, п. 1, II; Шіллера, Шіллером § 100, п. 1, II

шоста сесія Київської обласної ради § 38, п. 16

адью § 93, п. 1, а

Ашгабат § 114, п. 2, ґ

бертолетова сіль § 38, п. 26, в, прим., б

Верхня Силезія § 114, п. 1, а

«Вечірні вісті» § 38, п. 18

віск — воску § 48, п. 3, а

громадя́нин

Ельзас-Лотарингія § 114, п. 3, а

ельзас-лотаринзький § 114, п. 3, а

Інтернаціонал § 86, п. 1, а

кафедра української літератури Полтавського державного педагогічного університету ім. В. Г. Короленка § 38, п. 16

Лейбористська партія Великої Британії § 38, п. 14, б

Марсельєза § 93, п. 1, а

Набережні Челни § 109, п. 7, в

президент НАН України § 38, п. 3;, прим. 1.

Президент Національної академії наук України § 38, п. 3;, прим. 3

профком Київського національного університету § 38, п. 14, а

рій — рою § 48, п. 3, б; роєм § 51, п. 1

«Слово о полкý Ігоревім» § 38, п. 18

Шиллер § 89, п. 3; § 100, п. 1, II; Шиллера, Шиллером § 100, п. 1, II

сесія Київської обласної ради § 38, п. 16 [знаходиться на місці шоста, як у старому]



ансамбль пісні й танцю імені П. Вірського § 38, п. 15, а

День незалежності України § 38, п. 22

Ельза Вірхов § 100, п. 2

Міністерство культури України § 38, п. 14


Міністерство освіти України § 38, п. 14

Міністр освіти України § 38, п. 3, прим. 3


Оперний театр (Державний академічний театр опери та балету імені Тараса Шевченка) § 38, п. 15, в, прим.

Свято перемоги § 38, п. 22

спортивне товариство «Трудові резерви» § 38, п. 15, а

ансамбль танцю імені П. Вірського § 38, п. 15, а


День Незалежності України § 38, п. 22

(Ельза) Вірхов § 100, п. 2

Міністерство культури і туризму України § 38, п. 14

Міністерство освіти і науки України § 38, п. 14

Міністр освіти і науки України § 38, п. 3, прим. 3

Оперний театр (Національна опера України ім. Т. Г. Шевченка) § 38, п. 15, в, прим.


Свято Перемоги § 38, п. 22

спортивний комплекс «Трудові резерви» § 38, п. 15, а



виробниче об’єднання «Кристал» § 38, п. 15, а


Всесвітній конгрес прихильників миру § 38, п. 14, б

Всесвітня федерація демократичної молоді § 38, п. 14, б

Українське товариство охорони пам’яток історії та культури § 38, п. 14


Виробниче акціонерне товариство «Поліграфкнига» § 38, п. 15, а

Всесвітній форум українців § 38, п. 14, в




Український дім § 38, п. 15, в



Технічні помилки перевидання покажчика

анали [нижче в покажчику — аннали]

бóязкість

Джемс § 90, п. 1 [в основному тексті Джеймс]

Донецька шахта «Вітка-Глибока» § 38, п. 15, а


Ілле § 47, А, п. 6, б

анали [нижче в покажчику — аннали]

боя́зкість

Джемс § 90, п. 1 [в основному тексті Джеймс]

Донецька шахта «Вітка Глибока» § 38, п. 15, а [в самому тексті з дефісом]

Іллє § 47, А, п. 6, б [в основному тексті — Ілле]



Переставлено приклади

Берингове море § 38, п. 8

Березова § 109, п. 2, б

Березова § 109, п. 2, б

Берингове море § 38, п. 8




Приклади, наявні в покажчиках, але відсутні в основному тексті перевидання 2012

житловий кооператив «Наука» § 38, п. 15, а

норд-остівський § 29, п. 2, є

осілий § 84, п. 1, б

Пенсільванія-авеню § 38, п. 8

[В основному тексті 93-го — Пенсильванія-авеню.]

житловий кооператив «Наука» § 38, п. 15, а

норд-остівський § 29, п. 2, е

осілий § 84, п. 1, б

Пенсільванія-авеню § 38, п. 8





Підготовлено для сайту «Ізборник» (http://litopys.kiev.ua/), 20 вересня 2012 р.





Бібліографія перевидань правопису


1993 — Український правопис / НАН України, Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні; Ін-т української мови; [ред. О. А. Дітель]. — 4-е вид., випр. й доп. — К.: Наук. думка, 1993. — 240 с. — ISBN 5-12-003832-8.

1994 — Український правопис / НАН України, Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні; Ін-т української мови; [ред. О. А. Дітель]. — 4-е вид., випр. й доп. — К.: Наук. думка, 1994. — 240 с. — ISBN 5-12-003832-8.

1996 — Український правопис / НАН України, Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні; Ін-т української мови; [ред. О. А. Дітель]. — 5-те вид., стереотип. — К.: Наук. думка, 1996. — 240 с. — ISBN 966-00-0046-4.

1997 — Український правопис / НАН України, Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні; Ін-т української мови; [ред. О. А. Дітель]. — 6-те вид., стереотип. — К.: Наук. думка, 1997. — 240 с. — ISBN 966-00-0125-8.

1998 — Український правопис / НАН України, Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні; Ін-т української мови; [ред. О. А. Дітель]. — 7-е вид., стереотип. — К.: Наук. думка, 1998. — 240 с. — ISBN 966-00-0489-3. — Тираж 5000.

1999 — Український правопис / НАН України, Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні; Ін-т української мови; [ред. О. А. Дітель]. — стереотип. вид. — К.: Наук. думка, 1999. — 240 с. — ISBN 966-00-0519-9.

2000 — Український правопис / НАН України, Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні; Ін-т української мови; [ред. О. А. Дітель]. — стереотип. вид. — К.: Наук. думка, 2000. — 240 с. — ISBN 966-00-0638-1.

2002 — Український правопис / НАН України, Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні; Ін-т української мови; [ред. О. А. Дітель]. — стереотип. вид. — К.: Наук. думка, 2002. — 240 с. — ISBN 966-00-0792-2. — Тираж 10000.

2003 — Український правопис / НАН України; Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні; Ін-т української мови; [ред. О. А. Дітель]. — стереотип. вид. — К.: Наук. думка, 2003. — 240 с. — ISBN 966-00-0120-7.

2004 — Український правопис / НАН України; Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні; Ін-т української мови; [ред. О. А. Дітель]. — стереотип. вид. — К.: Наук. думка, 2004. — 240 с. — ISBN 966-00-0120-7.

2005 — Український правопис / НАН України, Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні; Ін-т української мови; [ред. О. А. Дітель]. — стереотип. вид. — К.: Наук. думка, 2005. — 240 с. — ISBN 966-00-0120-7. — Тираж 5000.

2007 — Український правопис / НАН України; Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні, Ін-т української мови; [ред.: Є. І. Мазніченко, Н. М. Максименко, К. С. Чайка]. — К.: Наук. думка, 2007. — 288 с. — ISBN 978-966-00-0617-1. — Тираж 10000.

2008 — Український правопис / НАН України; Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні; Ін-т української мови; [ред.: Є. І. Мазніченко, Н. М. Максименко, К. С. Чайка]. — К.: Наук. думка, 2008. — 288 с. — ISBN 978-966-00-0723-9.

2008 — Український правопис / НАН України; Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні; Ін-т української мови; [ред.: Є. І. Мазніченко, Н. М. Максименко, К. С. Чайка]. — К.: Наук. думка, 2008. — 288 с. — ISBN 978-966-00-0955-0.

2010 — Український правопис / НАН України, Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні; Ін-т української мови; [ред.: Є. І. Мазніченко, Н. М. Максименко, О. В. Осадча]. — К.: Наук. думка, 2010. — 288 с. — ISBN 978-966-00-1023-0.

2012Український правопис / НАН України, Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні; Ін-т української мови; [ред.: Є. І. Мазніченко, Н. М. Максименко, О. В. Осадча]. — К.: Наук. думка, 2012. — 288 с. — ISBN 978-966-00-1263-9. — Тираж 7000.


2015Український правопис / НАН України, Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні; Ін-т української мови; [ред.: Є. І. Мазніченко, Н. М. Максименко, О. В. Осадча]. — К.: Наук. думка, 2015. — 288 с. — ISBN 978-966-00-1509-8. — Тираж 3000. (*)



(*) Перевидання 2015 року ідентичне 2012. В ньому залишилися всі помічені вище помилки набору попереднього видання.









‹‹   Головна     Український правопис


Вибрана сторінка

Арістотель:   Призначення держави в людському житті постає в досягненні (за допомогою законів) доброчесного життя, умови й забезпечення людського щастя. Останнє ж можливе лише в умовах громади. Адже тільки в суспільстві люди можуть формуватися, виховуватися як моральні істоти. Арістотель визначає людину як суспільну істоту, яка наділена розумом. Проте необхідне виховання людини можливе лише в справедливій державі, де наявність добрих законів та їх дотримування удосконалюють людину й сприяють розвитку в ній шляхетних задатків.   ( Арістотель )



Якщо помітили помилку набору на цiй сторiнцi, видiлiть мишкою ціле слово та натисніть Ctrl+Enter.