[Тарас Шевченко. Повне зібрання творів в десяти томах. — К., 1961. — Т. 7: Живопис, графіка 1830-1847. — Кн. 1.]

Попередня     Головна     Наступна                 Умовні скорочення








85. Автопортрет. Папір, туш, перо (22,7x18,4). [Яготин]. [23 — 26.ХІ] 1843.

Справа внизу тушшю рукою автора дата: 1843, нижче, в центрі, тушшю підпис автора: Т. Шевченко.

Дата уточнена на підставі листа В. М. Рєпніної до Шарля Ейнара від 27.I 1844 p., де вона згадує про те, що Шевченко присвятив їй поему «Тризна», вступ до якої був написаний ним і прочитаний 11 листопада 1843 р. Через кілька днів після цього Шевченко виїхав з Яготина на 10 днів і, повернувшись (орієнтовно 23.XI 1843 p.), подарував В. М. Рєпніній поему «Тризна», пообіцявши наступного дня подарувати ще свій автопортрет: «Шевченко отдал мне тетрадь, всю писанную его рукою, и сказал, что к этой рукописи принадлежит еще портрет автора, который он и вручит мне завтра» («Русские пропилен», т. II, М., 1916, стор. 203 — 221).

На підставі зіставлення окремих даних в цьому ж листі В. М. Рєпніної можна вважати, що автопортрет був подарований не пізніше 26.XI 1843 р. (там же).

Підтвердженням того, що портрет був дійсно вручений Шевченком В. М. Рєпніній, може бути її лист до М. К. Чалого від 10.I 1881 p.: «У меня находится портрет Шевченко, сделанный им самим» («Киевская старина», 1897, кн. II, стор. 171).

Попередні місця збереження: власність В. М. Рєпніної, Є. М. Орлової.

1939 р. експонувався на Республіканській ювілейній шевченківській виставці в Києві (Каталог, № 140); 1948 р. — на виставці російської графіки в Державному музеї образотворчих мистецтв ім. О. С. Пушкіна у Москві.

На звороті рисунок «Сліпий» («Невольник») — див. № 301.


Власність І. С. Зільберштейна (Москва)










Попередня     Головна     Наступна                 Умовні скорочення


Вибрана сторінка

Арістотель:   Призначення держави в людському житті постає в досягненні (за допомогою законів) доброчесного життя, умови й забезпечення людського щастя. Останнє ж можливе лише в умовах громади. Адже тільки в суспільстві люди можуть формуватися, виховуватися як моральні істоти. Арістотель визначає людину як суспільну істоту, яка наділена розумом. Проте необхідне виховання людини можливе лише в справедливій державі, де наявність добрих законів та їх дотримування удосконалюють людину й сприяють розвитку в ній шляхетних задатків.   ( Арістотель )



Якщо помітили помилку набору на цiй сторiнцi, видiлiть мишкою ціле слово та натисніть Ctrl+Enter.