[Тарас Шевченко. Повне зібрання творів в десяти томах. — К., 1964. — Т. 9: Живопис, графіка 1851-1857.]

Попередня     Головна     Наступна                 Умовні скорочення








3. Вид на Кара-Тау з долини Апазир. Папір, акварель (15,6 × 28,4). [1 — 20.VI 1851].

Справа внизу олівцем рукою Шевченка позначено: 3 та напис іншою рукою: Апазиръ.

На звороті зліва внизу чорнилом рукою Шевченка напис: 6. Зъ долины Anaзиръ видъ на Кара-Тау.

Напис на лицьовій стороні малюнка зроблено в час Кара-тауської експедиції, цифра «З» визначає порядковий номер малюнка, виконаного під час експедиції (див. прим. до № 1 — 17 та № 71 — 124, а також № 10, 12, 71 — 106).

Авторський напис на звороті зроблено в 1857 р. перед відправкою акварелі в числі 17 малюнків Бр. Залеському для «Віленського альбома» (див. прим. до № 58).

Долина Апазир знаходиться біля підніжжя гори Каратаучик, за 80 км від Новопетровського укріплення. Це був перший пункт, де експедиція виявила поклади бурого вугілля і в зв’язку з цим пробула тут з 1 по 20 червня (див. прим. до № 1 — 17).

Зображення долини Апазир див. також на офорті Бр. Залеського (альбом «La vie des steppes Kirghizes», Paris, 1865, між стор. 52 — 53). В пояснювальному тексті до офорта дано опис долини Апазир: «Під цією назвою відомі кілька долин, що тягнуться між горбами і ущелинами Мангишлака. Вони не мають особливого, лише їм властивого характеру, і саме тому по них можна скласти загальну уяву про /7/ цей край, бо зустрічаються вони дуже часто. Горби і скелі змінюються і тягнуться одноманітною низкою до самого обрію».

Інше зображення долини Апазир, виконане під час Кара-тауської експедиції, див. № 73.

Попередні місця збереження: ЧМТ — № 261, ЧІМ, ГКШ.


ДМШ, інв. № г — 498.










Попередня     Головна     Наступна                 Умовні скорочення


Вибрана сторінка

Арістотель:   Призначення держави в людському житті постає в досягненні (за допомогою законів) доброчесного життя, умови й забезпечення людського щастя. Останнє ж можливе лише в умовах громади. Адже тільки в суспільстві люди можуть формуватися, виховуватися як моральні істоти. Арістотель визначає людину як суспільну істоту, яка наділена розумом. Проте необхідне виховання людини можливе лише в справедливій державі, де наявність добрих законів та їх дотримування удосконалюють людину й сприяють розвитку в ній шляхетних задатків.   ( Арістотель )



Якщо помітили помилку набору на цiй сторiнцi, видiлiть мишкою ціле слово та натисніть Ctrl+Enter.