[Тарас Шевченко. Повне зібрання творів в десяти томах. — К., 1964. — Т. 9: Живопис, графіка 1851-1857.]

Попередня     Головна     Наступна                 Умовні скорочення








5. Тріо. Папір, сепія (18,3 × 25,4). [VI — VIII 1851].

На звороті олівцем рукою Бр. Залеського напис: Киргизька мелетъ хлебъ на ручномъ жерно†а мужъ тренькаетъ на нехитромъ инструментЂ BZ.

Назву сепії встановлено на підставі листа Бр. Залеського до А. Венгржиновського від 21.II 1854 p., де він дає опис цього малюнка: «Тріо музичне в степу, що складається з киргиза, що грає на балалайці, жінки, що меле на жорнах, і корови, що ричить» («Питання шевченкознавства», в. 1, К., 1958, стор. 122).

Малюнок датовано на підставі листа Бр. Залеського до Шевченка від 2.VI 1859 p., з якого видно, що Бр. Залеський в 1851 р. (під час експедиції в Кара-Тау) зробив копію з малюнка Шевченка «Тріо»: «Трио твое, друже мой, не знаю, где находится, может быть ты с ним встретишься теперь на родине. Но у меня есть копия, но лишь та, которую я делал в Кара-Тау, я ее сохранил на память о тебе, друже мой; она, натурально, не заменит оригинала, но ты ее теперь исправишь» («Из переписки Т. Г. Шевченка с разными лицами», «Киевская старина», 1897, кн. III, стор. 474). /8/

Малюнок міг бути виконаний лише в час тривалої зупинки експедиції, коли Шевченко одержав можливість ближче познайомитись з місцевим населенням, тобто не раніше прибуття в долину Апазир (див. прим. до № 1 — 17).

В літературі малюнок відомий під назвами: «Внутренность кибитки киргизов» (В. Г[орленко], Картины, рисунки и офорты Шевченко, «Киевская старина», К., 1888, кн. VI, стор. 82), «Молодий киргиз у кибитці грає на домрі» («Малюнки Т. Шевченка», вип. 1, СПб., 1911, табл. 10), «Киргиз грає на домрі» (О. Новицький, Тарас Шевченко як маляр, Львів — Москва, 1914, табл. 63), «Киргизька родина» (Л. Ревуцький, Шевченко і народна пісня, X., 1930, між стор. 33 — 34), «Киргизька родина в юрті» («Т. Г. Шевченко. До 125-річчя з дня народження. Матеріали для проведення ювілею в бібліотеках», К. — Х., 1930, стор. 38).

М. Г. Бурачек («Великий народний художник», X., 1939) та інші дослідники помилково ототожнювали цей малюнок з малюнком «Казахський бакса» 1849 р. (див. т. VIII, № 204).

Начерки до малюнка «Тріо» (голова корови, теля) див. № 108.

За останніми відомостями, оригінал малюнка «Тріо» знаходився в збірці Ю. Тарновського в с. Сухій біля м. Живця (Польща), а нині — у Варшавському національному музеї.

Попередні місця збереження: власність В. М. Лазаревського, Д. С. Лазаревського, збірка Є. Є. Рейтерна, РМ, ІТШ, ГКШ.


ДМШ, інв. № г — 298.










Попередня     Головна     Наступна                 Умовні скорочення


Вибрана сторінка

Арістотель:   Призначення держави в людському житті постає в досягненні (за допомогою законів) доброчесного життя, умови й забезпечення людського щастя. Останнє ж можливе лише в умовах громади. Адже тільки в суспільстві люди можуть формуватися, виховуватися як моральні істоти. Арістотель визначає людину як суспільну істоту, яка наділена розумом. Проте необхідне виховання людини можливе лише в справедливій державі, де наявність добрих законів та їх дотримування удосконалюють людину й сприяють розвитку в ній шляхетних задатків.   ( Арістотель )



Якщо помітили помилку набору на цiй сторiнцi, видiлiть мишкою ціле слово та натисніть Ctrl+Enter.

Iзборник. Історія України IX-XVIII ст.