[Спогади про Тараса Шевченка. — К.: Дніпро, 1982. — С. 72-73.]

Попередня     Головна     Наступна            





М. А. Маркевич

ЩОДЕННИК

(Уривки)



1840 РІК


[Березень] 4. Штернберг Василь Іванович. На 11-й лінії в будинку Доннерберга. Шевченко Тарас Григорович. Ibidem.

[Квітень] 24. Вечір і за четверту годину після півночі у мене гості: Чижов, Мартос, Каменський, Струговщиков, Корсаков, граф Толстой, Булгарін і Кукольник...

Це чудовий у моєму житті вечір... А Кукольник уже напав на Мартоса, критикував Шевченка. Запевняв, що спрямування його «Кобзаря» шкідливе й небезпечне. Мартос впадав у відчай. Нестор додав, що тепер необхідно заборонити мови: польську, малоросійську і в остзейських губерніях німецьку. Ми сміялися, і я додав, що німців, поляків, татар і самоїдів треба зробити греко-католиками.

[Травень] 4. У мене Штернберг, Струговщиков і Шевченко, автор «Кобзаря».

[Травень] 9. Пам’ятний у житті день! Кілька візитів. Серве тут. О 9 годині приїхав додому від Прюма і застав у себе кілька чоловік гостей. Це прощальна вечеря — і водночас іменини. Були в мене:

1. 2. 3. Брати і кузен — Раковичі, 4. 5. 6. Тарновські, 8. Голенковський, 9. Шереметев, 10. Князь Голіцин, 11. Віце-президент граф Толстой, 12 Штернберг, 13. Нікітенко, 14. Корсаков, 15. Полевой, 16. Булгарін, /73/ 17. Греч, 18. Струговщиков, 19. Губер, 20. Сенковський, 21. Каменський, 22. Шевченко, 23. 24. Кукольники і з ними 25. Яненко. 26. 27. 28. Глінка зі своїми двома товаришами, 29. Прюм, 30. Штьор, 31. Дрейшок, 32. Карл Майер, 33. Серве, Лоді, Данченко, 34. Рігельман, 35. Горленко, 36. Корба, 37. Ад’ютант Толя — Толстой, 38. Чижов, 39. Грегор Галаган, 40. Соболевський, 41. Товариш Прюма. Дванадцяти не пам’ятаю — усіх нас було 53 чоловіки.

[Липень] 5. Сумно перебув я цей день... Зате вечір чудовий! У Нестора зібралися: Греч, Булгарін, граф Толстой, Чернишов, Каменський, Чижов, Струговщиков, Прокопович, Шевченко, Яненко та багато інших (коротше, нас було 30 чоловік), ми слухали вдруге «Холмского» — і цього разу він здався нам ще кращим.




1853 РІК


[Листопад, 12]. Це мені нагадало Шевченка в шинку з мужиками. Він узяв зерно в руки, поклав на стіл одну зернинку і сказав: «Оце цар». Потім навколо нього на помітній віддалі поклав коло зернин: «Оце пани». Нарешті навколо цих зернин поклав ще купки, теж на віддалі, і сказав: «А се громада, люде простії». Мужики сиділи, дивилися, слухали: «Примічайте, дивіться добре, де цар і де пани; замітили, які вони?» — «Замітили», — відповідає народ. Раптом Шевченко змішав усі купки і закінчив словами: «Шукайте царя й панів! Де вони?..»








М. А. Маркевич

ЩОДЕННИК

(Уривки)


Автограф зберігається в ІРЛІ АН СРСР, відділ рукописів, ф. 488, № 39, Щоденник не виданий. Уривки подаються за автографом.

Маркевич Микола Андрійович (1804 — 1860) — український дворянський історик, поет, музикант і етнограф. Автор збірки поезій «Украинские мелодии» (М., 1831) та п’ятитомної «Истории Малороссии» (М., 1842 — 1843). Познайомився з Шевченком у квітні 1840 p., зустрічався з ним до свого виїзду на Україну, а згодом, 1844 p., й на Україні. 1847 року поклав на музику вірш Шевченка «Нащо мені чорні брови».

Булгарін Тадей Венедиктович (1789 — 1859) — російський реакційний письменник. Редагував і видавав разом з М. Гречем газ. «Северная пчела» і журн. «Сын отечества». Був, очевидно, автором негативної рецензії на «Кобзар» 1840 p., написаної з позицій «офіційної народності», надрукованої в «Северной пчеле» (1840, 7 травня, № 101).

Серве Адрієн Франсуа (1807 — 1866) — бельгійський скрипаль-віртуоз. Виступав з концертами в Петербурзі навесні 1840 р.

Це прощальна вечеря і водночас іменини. — Вечірка відбулася перед від’їздом Маркевича на Україну. До цієї події Шевченко написав вірш «Н. Маркевичу» («Бандуристе, орле сизий!»), датований 9 травня 1840 р.

Ракович Михайло Олександрович (1816 — 1899) — чиновник Державної ради, племінник В. В. Тарновського (старшого).

Голенковський Андрій Осипович (нар. 1815 р.) — поміщик Пирятинського повіту, віолончеліст, композитор-аматор. У 30-х роках служив у департаменті військового міністерства в Петербурзі.

Шереметев Дмитро Миколайович — гофмейстер двору, син графа М. П. Шереметева.

Голіцин Сергій Григорович (1806 — 1868) — поет і композитор, добрий знайомий М. Глінки та О. Струговщикова.

Нікітенко Олександр Васильович (1804 — 1877) — критик, літературознавець, професор Петербурзького університету. Колишній кріпак, звільнений з кріпацтва завдяки допомозі Рилєєва, Жуковського та ін. Як цензор Петербурзького цензурного комітету в серпні 1844 р. дав дозвіл на вихід у світ книжки Шевченка «Чигиринський Кобзар і Гайдамаки». Зустрічався з Шевченком і після повернення його з заслання. Разом з Чернишевським, Тургенєвим та іншими підписав лист комітету Товариства для допомоги нужденним літераторам і вченим з приводу звільнення родичів Шевченка з кріпацтва.

Греч Микола Іванович (1787 — 1867) — російський реакційний журналіст і письменник, філолог. Автор книжок «Практическая русская грамматика» (1827) та «Опыт краткой истории русской литературы», які згадав Шевченко у повістях «Несчастньш» та «Близнецы».

Штьор Карл (1824 — 1889) — німецький скрипаль і композитор. Приїздив на гастролі до Петербурга в 1840 p., але через хворобу не виступав.

Дрейшок Александр (1818 — 1869) — чеський піаніст і композитор. У квітні 1840 р. з великим успіхом виступав з концертами в Петербурзі. З 1862 р. займав посаду професора Петербурзької консерваторії. /421/

Майєр Карл (1799 — 1862) — російський піаніст, композитор і педагог. Учитель М. Глінки з теорії музики.

Данченко (Немирович-Данченко) Микола Федорович (пом. 1842 р.) — поет, знайомий М. Глінки та О. Струговщикова. Вчився у Ніжинській гімназії вищих наук, служив у Міністерстві державного майна.

Рігельман Микола Аркадійович (1817 — 1888) — чиновник-перекладач канцелярії київського генерал-губернатора Бібікова, співробітник Тимчасової комісії для розгляду давніх актів у Києві. Познайомився з Шевченком 1840 р. Притягався до слідства в справі Кирило-Мефодіївського товариства за підозрою про участь у ньому. В лютому 1857 p., коли Шевченко був на засланні, допоміг йому матеріально. В рецензії на «Записки о Южной Руси» П. Куліша, де була вміщена без прізвища автора поема Шевченка «Наймичка», дав їй високу оцінку («Русская беседа», 1857, № 8).

Горленко Давид Семенович (1788 — 1848) — багатий поміщик, власник маєтків на Прилуччині та Пирятинщині.

Корбе Іван Михайлович (1800 — 1868) — полковник лейб-гвардії уланського полку, згодом генерал-майор. Шевченко зустрічався з ним в кінці 30-х років у Петербурзі, в 40-х — на Україні, бував у його маєтку с. Вейсбахівці, Прилуцького повіту, Полтавської губернії (тепер Прилуцького р-ну, Чернігівської обл.), де збиралися друзі поета Я. де Бальмен, В. Закревський, М. Маркевич та ін. У 1852 р. через Казанську комісаріатську комісію, яку очолював Корбе, Шевченко одержав гроші, надіслані С. Гулаком-Артемовським. Після заслання поет зустрічався з Корбе в Петербурзі.

Толстой Павло Матвійович — флігель-ад’ютант, полковник Кавалергардського полку.

Толь Карл Федорович (1777 — 1842) — державний і військовий діяч.

Чижов Федір Васильович (1811 — 1877) — російський математик, письменник, близький до слов’янофілів. Автор праць з історії літератури та мистецтва, громадський діяч і промисловець. 1847 року був заарештований і притягався до слідства у справі Кирило-Мефодіївського товариства. Звільнений за відсутністю доказів.

...слухали вдруге «Холмского»... — п’єсу Н. Кукольника «Князь Холмский».












Попередня     Головна     Наступна            


Вибрана сторінка

Арістотель:   Призначення держави в людському житті постає в досягненні (за допомогою законів) доброчесного життя, умови й забезпечення людського щастя. Останнє ж можливе лише в умовах громади. Адже тільки в суспільстві люди можуть формуватися, виховуватися як моральні істоти. Арістотель визначає людину як суспільну істоту, яка наділена розумом. Проте необхідне виховання людини можливе лише в справедливій державі, де наявність добрих законів та їх дотримування удосконалюють людину й сприяють розвитку в ній шляхетних задатків.   ( Арістотель )



Якщо помітили помилку набору на цiй сторiнцi, видiлiть мишкою ціле слово та натисніть Ctrl+Enter.