[Спогади про Тараса Шевченка. — К.: Дніпро, 1982. — С. 73-74.]

Попередня     Головна     Наступна            





О. М. Струговщиков

МИХАЙЛО ІВАНОВИЧ ГЛІНКА

1839-1841

(Уривки)



Увечері 27 квітня зібралися в мене: М. І. Глінка, граф Ф. П. Толстой, О. П. і К. П. Брюллови, три брати Кукольники, князь В. Ф. Одоєвський, барон П. О. Вревський (мій однокашник, убитий біля Чорної), граф В. О. Сологуб, П. П. Каменський, М. О. Гедеонов, Е. І. Губер, В. І. Григорович, Рамазанов (тоді учень скульптури), П. В. Басін, С. Ф. Щедрін (брат відомого мариніста), О. П. Лоді (на сцені Несторов), М. А. Маркевич, І. І. Сосницький, поет Шевченко, скульптор Віталі, який щойно приїхав з Москви, В. Г. Бєлінський, О. В. Нікітенко, І. І. Панаєв, Струйський, Гвронович (учень К. Брюллова), Я. Ф. Яненко, Владиславлєв і кілька моїх родичів. Не було: О. І. Сенковського, Даргомижського, двох братів Степанових, Штерича, В. А. та П. А. Каратигіних, О. О. Петрова і лікаря Гейденрейха. З ними список прибулих, що зберігся в мене, дав би повний перелік нашого гуртка, за винятком осіб, які групувалися в основному навколо графа М. Ю. Вієльгорського.

Дрейшок, який січе, за словами Глінки, пальцями котлети, розбив за цей вечір два роялі, взяті мною у Вірта напрокат, і примусив декого, /74/ серед них і Бєлінського, поїхати ще до вечері, зате Маркевич здивував усіх своєю грою, затьмаривши навіть Штьора. Усі були досить втомлені, але весела розмова за вечерею оживила нас. Заговорили про нову оперу Глінки, він не витримав, встав із-за столу й сів до рояля, струни забряжчали; але у Дрейшока був ключ, і він нашвидку налагодив інструмент. Глінка був невтомний, спочатку він виконав деякі закінчені номери «Руслана и Людмилы», потім знайомив нас, дедалі більше запалюючись, із замальовками підготовчих партитур, і тоді виконання ставало врівень із творчістю. Настав теплий ранок; вікна були відчинені, було сім, коли хтось зауважив, що перехожі зупиняються. Мої гості роз’їхалися.

Наприкінці травня (1840) К. Брюллов зробив нарешті ескіз давно задуманої ним картини «Облога Пскова». Який вдалий був цей ескіз! Яка жалюгідна, порівняно з ним, незакінчена картина!

2 червня я зустрів його в коридорі академії з фарборозтирачем Липиним, який ніс цілу купу малярського приладдя. Брюллов був збуджений і сказав мені: «Йдемо у велику майстерню, на облогу Пскова, тижнів на два; надсилай мені, будь ласка, по дві чашки кави, по два яйця і по тарілці супу».

Я жив тоді на 2-й лінії, навпроти майстерні, і акуратно виконував його прохання. До його меню я додав тільки смажене курча, яке жодного разу не стало зайвим.

15 червня, коли я був сам у квартирі, годині о сьомій вечора пролунав дзвінок. Увійшов зарослий бородою і дуже схудлий К. Брюллов.

«Даси мені шампанського та щось попоїсти? — запитав він, очевидно, задоволений своєю роботою, і додав: — Тепер скажи, як відкараскатися від цікавих? Показувати незакінчену картину все одно, що ходити без чобіт».

Пригадую його слова щоразу, коли мені доводиться бачити так геніально задуману і так нещасливо припинену роботу над «Облогою Пскова». Яка тут вбивча строкатість і в кольорах, і в лініях! Саме ця строкатість і непокоїла художника при думці, що картина може залишитися незакінченою. І як сон у руку: підоспіли вимоги на картони, на роботу для Ісакіївського собору... а потім... та про це опісля.

Тим часом, коли я говорив слузі про вино й закуску, Брюллов на не дописаному мною аркушику паперу накидав кілька карикатур на своїх братів, на Кукольника, на Шебуєва та Шевченка і сказав:

— Будьте ласкаві, чи не можна й цих потвор — Глінку й Кукольника — сюди? жити хочеться!

— Спробуємо!

Слуга пішов, і нам пощастило. Кукольник і Глінка були вдома і десь через годину обидва приїхали слідом за посильним, який встиг запастися всім необхідним. Почалося бенкетування, розповіді з суперечками і смі-« хом пополам. Після праці весело. /75/








О. М. Струговщиков

МИХАЙЛО ІВАНОВИЧ ГЛІНКА (1839 — 1841)

(Уривки)


Спогади О. М. Струговщикова про М. І. Глінку написані на схилі його життя — 1873 р. Матеріалами для них послужили частково листування та записи початку 40-х років, збережені мемуаристом, зокрема список осіб, присутніх на вечорі в Струговщикова наприкінці квітня 1840 р. Первісна назва спогадів, закреслена в автографі, — «Среда композитора Глинки в 1839, 1840, 1841 годах». Вперше надруковано (із значними купюрами та перекрученнями тексту) в журн. «Русская старина», 1874, кн. 4, с. 697 — 725; повністю за автографом — у виданні: «Глинка в воспоминаниях современников». М., Музгиз, 1955, с. 186 — 198. Уривки друкуються за автографом, що зберігається в ІРЛІ АН СРСР, відділ рукописів, ф. 265, № 14, арк. 5 — 6, 7.

Струговщиков Олександр Миколайович (1808 — 1878) — російський поет, перекладач, у 1840 — 1841 роках — редактор-видавець «Художественной газеты», /422/ на сторінках якої не раз згадувались твори Шевченка-художника, зокрема 9 вересня 1840 p., 9 і 10 липня та 28 вересня 1841 р. та ін. Приймав Шевченка на вечорах у себе й зустрічався з ним на вечорах у Н. Кукольника, М. Маркевича.

Увечері 27 квітня... — Певності в тому, що дату вечора зазначено точно, нема. 23 квітня 1840 р. М. Маркевич писав О. Струговщикову, що Штьор і Дрейшок гратимуть у Струтовщикова в четвер, тим часом 27 квітня 1840 р. була субота. Опис цього ж вечора знаходимо в щоденнику О. Нікітенка також під непевною датою — 7 травня 1840 р. (Никитенко А. В. Дневник в трех томах, т. І. М., Гослитиздат, 1955, с. 220).













Попередня     Головна     Наступна            


Вибрана сторінка

Арістотель:   Призначення держави в людському житті постає в досягненні (за допомогою законів) доброчесного життя, умови й забезпечення людського щастя. Останнє ж можливе лише в умовах громади. Адже тільки в суспільстві люди можуть формуватися, виховуватися як моральні істоти. Арістотель визначає людину як суспільну істоту, яка наділена розумом. Проте необхідне виховання людини можливе лише в справедливій державі, де наявність добрих законів та їх дотримування удосконалюють людину й сприяють розвитку в ній шляхетних задатків.   ( Арістотель )



Якщо помітили помилку набору на цiй сторiнцi, видiлiть мишкою ціле слово та натисніть Ctrl+Enter.