[Старосольський В. Й. Теорія нації. — Нью-Йорк; Київ, 1998. — XL, 157 с.]

‹‹   Попередня     Головна     Наступна





Володимир СТАРОСОЛЬСЬКИЙ

ТЕОРІЯ НАЦІЇ


Нью-Йорк

Наукове товариство ім. Т. Шевченка


Київ

«Вища школа»

1998



ЗМІСТ



І. Кресіна. Свідомість і воля — основа нації . . . . . . . . . . I-XL


I. Вступні замітки . . . . . . . . . . 3

1. Трудности соціольоґічного досліду . . . . . . . . . . 3

2. Роля свідомости в суспільній творчости. Суспільна ідея . . . . . . . . . . 5

3. Труднощі розслідування явищ звязаних з ідеєю . . . . . . . . . . 7

4. Труднощі розслідування у відношенню питання про націю . . . . . . . . . . 10


II. Атомістичне розуміннє нації . . . . . . . . . . 11

1. Практичні основи такого розуміння . . . . . . . . . . 11

2. Суть атомістичного розуміння . . . . . . . . . . 13

3. Раса як обєктивний крітерій нації . . . . . . . . . . 16

4. Культура як обєктивний критерій нації . . . . . . . . . . 19

5. Територія як «прикмета» нації. Перехід від атомістичного розуміння. Манціні . . . . . . . . . . 25


III. Нація як суспільство . . . . . . . . . . 30

1. Поняттє суспільства . . . . . . . . . . 30

2. Спільнота і спілка . . . . . . . . . . 33

3. Нація се спільнота . . . . . . . . . . 38

4. Стихійний імперіялізм. Месіянізм . . . . . . . . . . 47

5. Ексклюзивність нації . . . . . . . . . . 52


IV. Дійсне значіннє «обєктивних» прикмет нації . . . . . . . . . . 54

1. Раса . . . . . . . . . . 54

2. Культура . . . . . . . . . . 58

3. Історичні традиції . . . . . . . . . . 62

4. Сповідь Франка . . . . . . . . . . 63


V. Нація як твір нової доби історії . . . . . . . . . . 66

1. Старовина не знала нації . . . . . . . . . . 66

2. До історії слова «нація» . . . . . . . . . . 71


VI. Нація і демократія . . . . . . . . . . 73

1. Нація і ідея народньої суверенности . . . . . . . . . . 73

2. Безнаціональність феодальної передкапіталістичної держави . . . . . . . . . . 75

3. Раціоналізація життя . . . . . . . . . . 78

4. Раціоналізм демократії вимагає практичного доповнення спільнотою . . . . . . . . . . 80


VII. Єство нації . . . . . . . . . . 85

1. Політична боротьба — мати нації . . . . . . . . . . 85

2. Боротьба й обєктивні прикмети нації . . . . . . . . . . 89

3. Єство нації . . . . . . . . . . 92


VIII. Нація і держава . . . . . . . . . . 94

1. Дещо до характеристики держави . . . . . . . . . . 94

2. Ціль держави . . . . . . . . . . 99

3. Ціль держави і інтереси нації . . . . . . . . . . 103

4. Нація природний носій власти в державі . . . . . . . . . . 106

5. Національно мішані области . . . . . . . . . . 110


IX. Універсалізм та нація . . . . . . . . . . 114

1. Питаннє про напрям розвою . . . . . . . . . . 114

2. Ідеал універсалізму і нація . . . . . . . . . . 120


X. Проблєма бездержавности та нація . . . . . . . . . . 126

1. Теза про майбутню бездержавність . . . . . . . . . . 126

2. Політичний характер публичної влади . . . . . . . . . . 129

3. Проблєма «загальної волі» . . . . . . . . . . 133

4. Проблєма «неполітичної влади» та «загальної волі» й визволеннє нації . . . . . . . . . . 137

5. Нація і держава . . . . . . . . . . 143


XI. Закінченнє . . . . . . . . . . 145

Нація і міждержавне право . . . . . . . . . . 145


Додаток . . . . . . . . . . 150







Старосольськии В. Й. Теорія нації / Передм. І. О. Кресіної. — Нью-Йорк; Київ: Наук. Т-во ім. Т. Шевченка: Вища шк., 1998. — XL, 157 с. — ISBN 5-11-004693-Х

Володимир Старосольський — видатний український вчений-етнополітолог, соціолог, історик і теоретик права, один з провідників національно-визвольного руху в Галичині, доктор права й адвокат, професор кількох європейських університетів і в’язень сибірських таборів.

«Теорія нації» — одна з класичних праць В. Старосольського, де на основі психологічного методу дається блискучий аналіз феномена нації. Автор розглядає взаємозв’язок нації і держави, об’єктивних і суб’єктивних чинників формування нації як політичної спільноти.

В Україні книга видається вперше.

Для широкого кола читачів.


Друкується за виданням: Старосольський В. Теорія нації. — Відень, 1922. — 143 с.








‹‹   Попередня     Головна     Наступна


Вибрана сторінка

Арістотель:   Призначення держави в людському житті постає в досягненні (за допомогою законів) доброчесного життя, умови й забезпечення людського щастя. Останнє ж можливе лише в умовах громади. Адже тільки в суспільстві люди можуть формуватися, виховуватися як моральні істоти. Арістотель визначає людину як суспільну істоту, яка наділена розумом. Проте необхідне виховання людини можливе лише в справедливій державі, де наявність добрих законів та їх дотримування удосконалюють людину й сприяють розвитку в ній шляхетних задатків.   ( Арістотель )



Якщо помітили помилку набору на цiй сторiнцi, видiлiть мишкою ціле слово та натисніть Ctrl+Enter.

Iзборник. Історія України IX-XVIII ст.