Попередня     Головна     Наступна





УЖЕВИЧ Іван (10-і pp. 17 ст., можливо, Пн. Волинь — 2-а пол. 17 ст.) — укр. мовознавець. Навч. 1637-41/42 у Краків. та 1641-45/46 Париз. ун-тах. Будучи студентом Сорбонни, У. 1643 створив лат. мовою кн. «Грамматыка словенская». У 1645 написав ін. варіант твору. Збереглися обидва автографи пам’ятки. У граматиці описана гол. чин. система укр. мови серед. 17 ст. Розкриваються також деякі особливості міжслов’ян. церковнослов’ян. мови, яку автор називає «священною» («святою»). У книзі помітний порівн. аспект. У. іноді показує особливості польс., чес. і хорв. мов. Мабуть, У. прагнув створити працю про абстрактну слов’ян. грамат. систему. Це намагання співзвучне тодішній франц. грамат. думці, яка пізніше реалізувалася в універсальній граматиці А. Арно та К. Лансло. Автор часто підкреслено виділяє подібність або відмінність слов’ян, і лат. структур, принагідно залучає факти з грец. та гебрайської (староєвр.) мов. У праці відчувається деякий вплив Мелетія Смотрицького. «Грамматыка...» У. — непересічне явище в історії укр. лінгвістики. Укр. мовна система в ній викладена вдало, хоч у автора виникали труднощі при тлумаченні деяких специф. слов’яно-укр. грамат. особливостей (напр., ор. і місц. відмінків, дієприслівника) засобами лат. схеми й термінології. В історію філології У. увійшов як учений, що перший лінгвістичне опрацював укр. мову. «Грамматыка...», підготовлена до друку І. Білодідом та Є. Кудрицьким, була видана 1970.


Літ.: Граматика слов’янська І. Ужевича. К., 1970; Німчук В. В. Мовознавство на Україні в XIV-XVII ст. К., 1985.


В. В. Німчук.








Попередня     Головна     Наступна


Вибрана сторінка

Арістотель:   Призначення держави в людському житті постає в досягненні (за допомогою законів) доброчесного життя, умови й забезпечення людського щастя. Останнє ж можливе лише в умовах громади. Адже тільки в суспільстві люди можуть формуватися, виховуватися як моральні істоти. Арістотель визначає людину як суспільну істоту, яка наділена розумом. Проте необхідне виховання людини можливе лише в справедливій державі, де наявність добрих законів та їх дотримування удосконалюють людину й сприяють розвитку в ній шляхетних задатків.   ( Арістотель )



Якщо помітили помилку набору на цiй сторiнцi, видiлiть мишкою ціле слово та натисніть Ctrl+Enter.