‹‹   Попередня     Головна     Наступна





Іван УЖЕВИЧ

ГРАМАТИКА СЛОВ’ЯНСЬКА


(за вид. «Граматика слов’янська І.Ужевича. Київ — 1970. Пам’ятки української мови XVII ст.»)




Передмова


І. К. Білодід, Є. М. Кудрицький. Іван Ужевич і його граматика


ПАРИЗЬКИЙ РУКОПИС (1643)

Написи на обкладинці

Титульна сторінка

сторінка 2.

сторінка 3.

сторінка 4.

сторінка 5.

сторінка 6.

сторінка 7.

сторінка 8.

сторінка 9.

сторінка 10.

сторінка 11.

сторінка 12.

сторінка 13.

сторінка 14.

сторінка 15.

сторінка 16.

сторінка 17.

сторінка 18.

сторінка 19.

сторінка 20.

сторінка 21.

сторінка 22.

сторінка 23.

сторінка 24.

сторінка 25.

сторінка 26.

сторінка 27.

сторінка 28.

сторінка 29.

сторінка 30.

сторінка 31.

сторінка 32.

сторінка 33.

сторінка 34.

сторінка 35.

сторінка 36.

сторінка 37.

сторінка 38.

сторінка 39.

сторінка 40.

сторінка 41.

сторінка 42.

сторінка 43.

сторінка 44.

сторінка 45.

сторінка 46.

сторінка 47.

сторінка 48.

сторінка 49.

сторінка 50.

сторінка 51.

сторінка 52.

сторінка 53.

сторінка 54.

сторінка 55.

сторінка 56.

сторінка 57.

сторінка 58.

сторінка 59.

сторінка 60.

сторінка 61.

сторінка 62.

сторінка 63.

сторінка 64.

сторінка 65.

сторінка 66.

сторінка 67.

сторінка 68.

сторінка 69.

сторінка 70.

сторінка 71.


ПЕРЕКЛАД ПАРИЗЬКОГО РУКОПИСУ


ПРИМІТКИ


БІБЛІОГРАФІЯ




АРРАСЬКИЙ РУКОПИС (1645)

Написи на обкладинці

Титульна сторінка

сторінка 5.

сторінка 6.

сторінка 7.

сторінка 8.

сторінка 9.

сторінка 10.

сторінка 11.

сторінка 12.

сторінка 13.

сторінка 14.

сторінка 15.

сторінка 16.

сторінка 17.

сторінка 18.

сторінка 19.

сторінка 20.

сторінка 21.

сторінка 22.

сторінка 23.

сторінка 24.

сторінка 25.

сторінка 26.

сторінка 27.

сторінка 28.

сторінка 29.

сторінка 30.

сторінка 31.

сторінка 32.

сторінка 33.

сторінка 34.

сторінка 35.

сторінка 36.

сторінка 37.

сторінка 38.

сторінка 39.

сторінка 40.

сторінка 41.

сторінка 42.

сторінка 43.

сторінка 44.

сторінка 45.

сторінка 46.

сторінка 47.

сторінка 48.

сторінка 49.

сторінка 50.

сторінка 51.

сторінка 52.

сторінка 53.

сторінка 54.

сторінка 55.

сторінка 56.

сторінка 57.

сторінка 58.

сторінка 59.

сторінка 60.

сторінка 61.

сторінка 62.

сторінка 63.

сторінка 64.

сторінка 65.

сторінка 66.

сторінка 67.

сторінка 68.

сторінка 69.

сторінка 70.

сторінка 71.

сторінка 72.

сторінка 73.

сторінка 74.

сторінка 75.

сторінка 76.

сторінка 77.

сторінка 78.

сторінка 79.

сторінка 80.

сторінка 81.

сторінка 82.

сторінка 83.

сторінка 84.

сторінка 85.

сторінка 86.



Іван Ужевич. Граматика слов’янська. Титульна сторінка Арраського рукопису





Див. також:

Іван Федорович. Буквар (Львів, 1574).

Іван Федорович. Азбука (Острог, 1578).

Лаврентій Зизаній. Граматика словенська. (Вільно, 1596).

Лаврентій Зизаній. Лексис. (Вільно, 1596).

Мелетій Смотрицький. Грамматіки славенския правилноє синтаґма. (Єв’є, 1619).

Памво Беринда. Лексикон словенороський (Київ, 1627).

Східнослов’янські граматики XVI-XVII ст. (збірка статей, Київ, 1982).

Василь Німчук. Мовознавство на Україні в XIV—XVII ст. Київ, 1985.

Енциклопедія «Українська мова». УЖЕВИЧ Іван













© Сканування та обробка: Максим, «Ізборник» (http://litopys.kiev.ua)
15.III.2003







Попередня     Головна     Наступна


Вибрана сторінка

Арістотель:   Призначення держави в людському житті постає в досягненні (за допомогою законів) доброчесного життя, умови й забезпечення людського щастя. Останнє ж можливе лише в умовах громади. Адже тільки в суспільстві люди можуть формуватися, виховуватися як моральні істоти. Арістотель визначає людину як суспільну істоту, яка наділена розумом. Проте необхідне виховання людини можливе лише в справедливій державі, де наявність добрих законів та їх дотримування удосконалюють людину й сприяють розвитку в ній шляхетних задатків.   ( Арістотель )



Якщо помітили помилку набору на цiй сторiнцi, видiлiть мишкою ціле слово та натисніть Ctrl+Enter.