Попередня     Головна     Наступна





«КОВАНІ СЛОВА» неологізми, що творилися діячами укр. культури кін. 19 — поч. 20 ст., «коли українському слову приходилось здобувати нові поля невідомих досі понять» (І. Франко). К. с. виникали насамперед у перекладах на укр. мову творів світ. л-ри, у публіцист. і наук. працях. «Кованими» їх називали тому, що вони часто творилися за моделями, відсутніми у тодішній укр. мові. Деякі з нових слів, що означали нові поняття і не порушували закономірностей словотвору укр. мови, ввійшли до її словникового складу. М. Старицькому належать слова «нестяма», «байдужість», «загарт», «приємність», «провинність», «млявий» «страдниця», «противовага» (сучас. противага); Олені Пчілці — «мистецтво», «переможець», «променистий»; Лесі Українці — «невідборонно»; І. Франкові — «недвижно», «невпинний», «отвір», «привид», «припис», «пречудовий», «проблиск», «прямовісно», «свідоцтво»; А. Кримському — «зміст» та ін. Діячі укр. науки і культури по-різному ставилися до К. с: М. Костомаров, І. Нечуй-Левицький, Б. Грінченко були проти них, а І. Франко у ст. «Михайло Петрович Старицький» захищав словотворчість письменника. Позитивно оцінював «кування» слів як один із засобів збагачення лексики укр. мови А. Кримський.


Літ.: Хванько А. (Кримський А.). Наша язикова скрута та спосіб зарадити лихові. «Зоря», 1891, № 24; Нечуй-Левицький І. Сьогочасна часописна мова на Україні. К., 1907; Франко І. Михайло П[етрович] Старицький. В кн.: Франко І. Зібр. тв., т. 33. К., 1982.


Є. С. Регушевський.




Див. також:

Дмитро Чижевський. Історія української літератури. Реалізм

Віталій Русанівський. Розширення функціональних меж української мови





Попередня     Головна     Наступна


Вибрана сторінка

Арістотель:   Призначення держави в людському житті постає в досягненні (за допомогою законів) доброчесного життя, умови й забезпечення людського щастя. Останнє ж можливе лише в умовах громади. Адже тільки в суспільстві люди можуть формуватися, виховуватися як моральні істоти. Арістотель визначає людину як суспільну істоту, яка наділена розумом. Проте необхідне виховання людини можливе лише в справедливій державі, де наявність добрих законів та їх дотримування удосконалюють людину й сприяють розвитку в ній шляхетних задатків.   ( Арістотель )



Якщо помітили помилку набору на цiй сторiнцi, видiлiть мишкою ціле слово та натисніть Ctrl+Enter.