Попередня     Головна     Наступна

Анонім

НА СТАРОЖИТНЫЙ КЛЕЙНОТ ЯСНЕ ОСВЕЦОНЫХ И ВЕЛЬМОЖНЫХ КНЯЗЯТ ОСТРОЗСКИХ

Сличноє злото нЂкгды бы не сіало,

Кгды бы му солнце промени не взычало.

От него теды вдячную сличность маєт,

Простый крушець многоцЂнным ставаєт.

Такъ теж и славою нЂхто не сіаєт,

Кгды єѝ огонь цноты не розжигаєт.

Але якъ продки тіѝ много помагають,

Такъ не менше и дЂлности высвЂдчають.

Котрыми певныѝ знаки выслугують

И цным потомком за клейнот зоставують.

Тых єс[т] оквите в дому княжат Острозских,

Котрых з славных продков мають з даров бозских.

ГдЂ бачим знаки богатырского мензства

Веспол c цнотами полными набоженства.

Не продкують тут кгрецкіи Ахиллесы,

НЂ оныи лвосилыи Геркулесы.

Острозскіи бовЂм пляц им заступають,

Котріи в савромматєх c кролми ровнають.

ПРИМІТКИ

Анонім

На старожитный клейнот ясне освецоных и вельможных князят Острозских. У кн.: Часослов, сирЂч послЂдованіє службы по преданію церковному по чину часов всего дня положенноє... Острог, 1612. арк. 2, та МЂсяцеслов..., Острог, 1612, арк. 2 (див.: Ундольский, М., 1871, № 190; Каратаев, Спб., 1883, № 211; Свєнціцький, Жовква, 1908, № 163; Быкова, Л., 1973, №№ 21, 22; Максименко, Львів, 1975, №№ 199, 200).

Публікації: Бычков И. А. Заметки о некоторых церковнославянских старопечатных книгах. Спб., 1886, с. 6 — 7; ч. 1 — 5. Перетц, т. 1, ч. 2, Спб., 1900, с. 148.

Подається за першодруком, ДБЛ.

Попередня     Головна     Наступна