Попередня
Головна (тексти)
Наступна
[Див. також: Зведений словник застарілих та маловживаних слів]
Агдеш — а де ж
аиpній — повітряний
анимýш — натхнення, душевне піднесення, завзяття, підбадьорювання, бадьорість; характер, вдача, норов
анфологіон — християнська богослужбова книга, збірник послідувань (тобто викладів молитов або вказівок на молитви) на господні та богородичні свята, а також на дні пам’яті святих; синоніми: анфологій, трефологіон, трефологій, цвітослов, цвітна мінея, святкова мінея.
апостат, апостата — відступник
арxа (Ноєва арха) — ковчег, судно, корабель
аспект — положення планети чи сузір’я відносно сонця (астрологічне) ; погляд, певне розуміння чого-небудь
аспид — отруйна змія; дракон
астролатри (звЂздослужители) — волхви, жерці
ач — якщо, коли, отож, отже, заради цього, чи, хоча, хоч, незважаючи
ачей — може
аще — якщо, чи, хоча
Бі(Ђ)гуни — втікачі, перебіжчики, перекинчики, ренегати
білоглова — жінка
благостыня — милосердя, милосердність, милостивість, доброчинність, благодіяння, плата за працю
блáзи — благі, доброчинні
блуды — помилки, гріхи
бобкове древо — лазр, лаврове дерево
бовЂм — тому що, оскільки, бо
бута — пиха, гонор, гордовитість, зарозумілість, чванство
Вадити — заважати, бути на заваді; сварити
ваку(о)вати — бути вакантним, бути порожнім, пустувати
валечный — войовничий, переможний, героїчний; славетний військо-
вою доблестю, воєнними подвигами
валка — війна
ведзь — знай
ведлуг — щодо, на честь, відповідно до, згідно з чим-небудь
вейзрéнє — погляд
велебность — преподобіє (титулування священика)
велице — дуже
веліа — велика
велій — великий
вельце — дуже
венц — отже
верже (від «вергти») — кидає
вертеп — печера, ущелина, яр, сховище, пристановище, сад
вдя́чне — гарно
вжды — принаймні, адже, однак, проте
взє́мше — взявши
взоp — взірець, зразок, приклад
взpок — погляд
вы — вас
выборне — відмінно, якнайкраще, як на відбір, взірцево, зразково
вызнанье вЂры — віросповідання
выницовати — перелицьовувати, вивертати навиворіт, переробляти
виноград — сад
выносити — славити, прославляти, уславляти
виридар — монастирський сад; садочок біля будинку
выpóк — відступник; той, що відрікся; зрадник
витай — приймай вітання, слався
Влаская земля — Італія
власкій язик — італійська мова
власность — властивість, функція, призначення, якість
влочня — спис
вмЂтати — вмітати (мітлою); вметувати, вкидати
внет(ь) — аж, враз, одразу ж, зараз, миттю, негайно, скоро
вож — вождь, проводир
вонности — пахощі
вóня — пахощі, аромат
вонь — пахощі, аромат
воp — міх, торба
воспріати стéпень — здобути вчений ступінь
воcxод — сходи, драбина
вóта — вотум; дар на вівтар у церкву; церковна обітниця
вотувати — вотувати, голосувати; давати обітницю, брати зобов’язання; приносити дар на церковний вівтар
вpЂти — жевріти, тліти; вирувати, кипіти, клекотати
врубы — зарубки, насічки; геральдичний знак: три горизонтальні паралельні насічки-лінії, що укорочуються зверху вниз «лійкою»
вшакже — однак, проте
вшелякій — всілякий
вшетечность — розпуста, розпусність
въжделЂнный — жаданий
въ прод — на майбутнє, наперед, прозапас, впрок
въспирати — підпирати, підтримувати, підносити
въставичне, уставичпе — постійно, завжди
въcтаніє — воскресіння
въсхищен — вознесений
вЂжество — знання
вЂcти — знати, вміти
Гды — коли
гдысь — коли
гелм — шолом
герцЂрове — вершники, кіннотники (від «гарцювати»)
глейт — охоронна грамота, перепустка; охорона, конвой
гойный — добрий, гарний, багатий
голд — честь
голдувати — воздавати честь
гомити — нечистоти
гонор — честь, почуття честі, гордість, гордовитість
горливость — запал
горожа — огорожа заслона, оборона, захист
гуф — військо, рать, почт, загін ,
Дáток — подарунок
двоp — загал
дебелость — неуцтво, дурість
дедикація — посвята, дарчий напис
дедикованая — присвячена, подарована
декрет — суд, судження, присуд, вирок, устав, статут, традиція, рада
дécно — праворуч
діоцезія — територіальна одиниця в церковному управлінні
днecь — сьогодні
доброть — доброта, добрість
довцЂп — дотеп, дотепність, хист
дозор — нагляд
дойзрала — дозріла
дондеже — доки, доки не, коли, як тільки, що, як, чому, через що
досведчати — випробовувати, досліджувати
достоить — достойно, гідно, варто, можна, доречно, слід
доcтъ(ь) — досить
дощяду — без пощади, до ноги (побити, вибити, винищити)
дpіáды — лісові німфи, мавки
дхлый — дохлий
дЂлатели — робітники
дЂлати — робити, працювати
Евpы — вітри, зокрема східні чи південно-східні, ранкові; в грецькій і римській міфології істоти божественного походження, що уособлюють ці вітри
екзарх — повноважний самостійний представник церкви як організації або певної значної її частини, щось середнє між митрополитом і патріархом; у православній церкві — єпископ чи митрополит, підпорядкований патріархові; він керує церковним округом, за яким визнається певна самостійність
елефант — слон
Єдновлáсность — одновладдя, самовладдя
єже — щоб, як, якщо
єpeй (ієрей) — священик
єpодіиcь (єродіа, єродій) — чапля
єсли — якщо, чи
Забави — заняття
законный — чернечий
залецáти — доручати
залецéньє — доручення, призначення
занє — бо, тому що, оскільки, щоб
запрЂтися — відмовитися, зректися
зацный — знатний, родовитий, шляхетний, славетний
зачáло — параграф; на зачала розділені тексти Євангелія й Апостола; кожне зачало є закінченим викладом певної події
збавéнє — спасіння, порятунок, звільнення
збыть — надто
збоp — загал
звáлчити — перемогти, побороти
зволóчати — стягати, скидати
згладити — знищити
згóла — зовсім, цілком
зголдована — упокорена, полонена; така, що підпала під чиюсь владу
згрЂбЂлый — зістарілий, одряхлілий
зданьє — положення, думка, теза, висловлювання, речення
здарити — настати, наступити, статися
здойми́ти — піднести, підняти, привести в гарний настрій
здpoй — потік, течія, струмінь
здумЂтися — здивуватися
зезвóлити — зволити
зЂло — дуже
з кгрунту — дощенту
злеци́ти — доручити
змаза — порок, вада, гріх, скверна,
пляма
змышленый — вигаданий
значно — примітко, помітно, значимо, вагомо
зодіак — звірине коло, пояс неба, який складають дванадцять сузір’їв, що їх названо іменами тварин; кожне із цих сузір’їв має свій знак — зображення відповідної тварини; по цьому колу здійснюється видимий річний рух Сонця; кожному сузір’ю зодіака і його знакові астрологи надають містичного значення
зpок — зір
зpяще — бачачи
зъгола — вельми, цілком, зовсім, всіляко, аж ніяк
зъдарити — подарувати, зробити, учинити
зъєднати — набути
Жарливоє — сповнене жару, запальне, пристрасне
жecь — що
живот — життя
Ид, їдь — яд, отрута, кислота; уїдливість, заїдливість, злість, злоба
идольска — поганська
иже — котрий, який, хто, що; які, якими
изражати — зраджувати
имнологія — піснеслів’я
имяше — мала
иож (іож) — вже
иpмоc — (від грецьк. зв’язувати) — перший вірш кожного канону; ірмос зв’язує «стройно в числЂ стоп и строк» наступні вірші канону — тропарі
испровръже — перекине, зруйнує
иcтыи — істинні, правдиві, справжні
Камо — де, куди
канон — ряд піснеспівів (ірмосів і тропарів); канон поділяється на дев’ять частин-пісень, кожна з яких містить по одному ірмосу і по кілька тропарів: канони мають прозову або віршову форму; кожний канон за змістом виражає суть події, що відзначається даною церковною відправою, і її внутрішнє значення, канони бувають повні (з дев’яти пісень) і неповні (з однієї, двох, трьох, чотирьох пісень); форму канона розробив у VIII ст. Іоанн Дамаскін.
касія — ароматична рослинна речовина, яку давні євреї застосовували для ритуального помазання.
кгдыcь — коли, як
кгpóты — дротики, маленькі списи; штучні печери в садах; печери
кды — коли
кимвáл — музичний інструмент у давніх євреїв, який застосовувався при богослужінні; складався із двох металевих глечиків, якими під час гри били один об другий
кир — пан, владика, государ (при імені)
кіновар (цинобра) — фарба червоного кольору
кіновія — форма чернечого співжиття у вигляді монастирської корпорації, організованої за певним статутом
кламати — брехати
кламливи — брехливі
клейнóты — знаки; коштовності, ювелірні вироби; скарб; герб; регалії
клиpик — будь-який священо- чи церковнослужитель
ключар — ключник, той, що пильнує ключів і замків
кокош — курка
колвек — тільки
костел — церква
котвиця — якір
который — той
креви́на — рослина; те, що росте з кореня (коревина)
креованый — створений; призначений; обраний
кретовы очи — кротові, тобто сліпі чи підсліпуваті очі
кримінал — в’язниця, тюрма
крЂпость — міць
ксенофиліово здоровьє — здоров’я, яке забезпечує довге життя; про грецького математика Ксенофіла (V ст. до н. е.) Лукіан писав, що він помер, досягши стоп’ятилітнього віку
куншты — мистецькі вміння; фокуси, штучки, витівки, хитрощі, хитромудрі витребеньки; викрутаси; сміхотворство
куншты Марсовы — прояви військового мистецтва, подвиги кустодії — в старовинних рукописах і друках слова чи вислови (їхні фрагменти), з яких починається текст наступної сторінки; вони вміщувалися наприкінці сторінки (на нижньому березі праворуч)
Лавра — великий, багатолюдний, славетний монастир, що має особливе значення, користується популярністю серед віруючих і привілеями
ладан — ароматична деревна смола, спалюючи яку, обкурюють церкву під час відправи
лацина — латинська моза
левіти — за Біблією, коліно нащадків сина Іакова Левія, яке набуло особливих прав на богослужіння; у стародавніх євреїв священослужителі розділялись на первосвяще-
ників, священиків і левітів; на левітів покладались нижчі обов’язки священослужіння, зокрема вони були співцями й музиками, читцями і суддями, з утвердженням християнства із середовища левітів вийшло багато християнських священиків
лéпЂй — краще
леч — а, але, однак, все ж, проте
лик — зображення тих, хто співає в церкві; клирос (місце в церкві, на якому стоять співаки під час відправи; самі співаки на клиросі); собор святих; зображення особи, обличчя
лЂпо — добре
лЂпо ýбо — добре-бо
лобызати — цілува ги
ловитва — погоня, полювання, лови
лýпы — трофеї, воєнна здобич
лучитися — єднатися
люб — або, чи
любо — хоч
лямент — плач, голосіння
Малженка — шлюбна жінка, дружина
малженок — шлюбний чоловік
малмазія — південноєвропейські, забалканські, сіцілійські, канарійські, іспанські і, зокрема, грецькі вина; в Речі Посполитій мальвазії надавали перевагу перед винами західноєвропейськими і угорськими; головним осередком торгівлі мальвазією був Львів; за найкращі мальвазії вважались мускатель, іпсима, алікант, латика, коцифал
мамона — багатство, маєток, зокрема неправедно набуті; слово сірійського чи халдейського походження; у Новому Завіті воно застосовується як ім’я злого духа, який сприяє збагаченню й багатіям
марънотравность — марнотратність, марнотратство
маθусаилове лЂта — довгі роки життя (біблійний патріарх Мафусаїл прожив начебто 969 років)
мдлистый — нудотний, приторний (смак, запах); тьмяний, мутний (світло); тьмяний, бляклий, сірий, нудний; слабкий, хирявий; боязкий, легкодухий
мéнжне — мужньо
миро — мастило, що застосовується християнською церквою в таїнстві миропомазання; спершу миро виготовлялося із чистої рослинної олії, згодом до олії почали примішувати різні ароматичні речовини
миропомазання — християнське таїнство, через яке людині має передаватися божа благодать, яка дає їй силу для успішного подвижництва в духовному житті; полягає у помазанні чола, очей, уст,
ніздрів, вух, грудей, рук і ніг миром із відповідним примовлянням
мнимати — вважати
мнóго плЂни́ти — заволодіти, оволодіти
мнять ся — вважають себе
мняще — вважаючи
модлы — молитви
можний — могутній, славний, славетний, спроможний, можновладний
музы — в грецькій міфології дев’ять богинь, покровительок різних мистецтв і наук, натхненниць творчості; переносно музою називають джерело творчого, зокрема поетичного, натхнення, яке уособлюється в образі жінки, богині
Набоженство — богослуження, церковна відправа
над заказ — всупереч забороні
над статечність — незважаючи на статечність
нáзбыть — дуже, надто
наздáніє — відтворення, відновлення, відродження
наїзди — збройні напади шляхтичів (магнатів і їхньої шляхти) на сусідські маєтки з метою зведення економічних, політичних, родових чи особистих рахунків; королівська влада Речі Посполитої і міські уряди боролися з наїздами як із незаконними виявами сваволі
намнЂй — якнайменше
нань — на нього
направа — відбудова, реставрація, ремонт
народи — сукупність людей, люд
наслЂдити — наслідувати, успадкувати
небо — ніби
невечерный cвЂт — немеркнучий, тобто сталий, незмінний, вічний світ (йдеться про «той світ»); немеркнуче, стале, вічне світло
недза, нендза — нужда, злиденність
недóпыр — кажан
незвитяжоный — непереможний
нéкгдысь — колись
некгýєт — заперечує
несторовы лЂта — довгі роки життя; один із персонажів «Іліади», цар Пилосу Нестор, найстарший із грецьких вождів під Троєю, дожив до глибокої старості і відзначався великою мудрістю, опертою на життєвий досвід
нетескливе — безтужно
нєx — нехай
ны — нас
ниже — ані
никгды — ніколи
нищета — бідність, убожество, злиденність
нищі — бідні, убогі, злиденні, знедолені, смиренні
ні(Ђ)гдись — колись
ні(Ђ)кгды — ніколи
ні(Ђ)коих — декого
ні(Ђ)сть — не є
нужници — бідолахи, див.: нищі
Обецнє — тепер, зараз
обилноє — багате, щедре
обЂти — обіцянки, зобов’язання, обітниці
образ — приклад, взірець, зразок
обря́дки — обряди
обрЂсти — знайти
обфите — багате, щедре, розкішне
обфЂтувати — розкошувати
обходити (праздник) — справляти, святкувати, відбувати, відзначати, проводити, зазнавати
овшем — навпаки
одесную — праворуч
оказалый (герб) — пишний, розкішний; видатний, показний, відмітний, відмінний
окрут — корабель
окрутный — підступний
ольбрим — велетень
оный — той
оного — того
опатренє — опіка
оплаток — римсько-католицький опріснок, тоненький коржик, який у католиків замінює просфору (відповідає просфорі), символізуючи тіло Христове в таїнстві причастя
опока — скеля; опора, оплот, твердиня, основа
опрЂснок — корж із прісного неквашеного тіста, який застосовується в іудейському релігійному вжитку як пасхальна їжа; маца; прісний хліб у іудеїв; прісний хліб, який застосовувався християнськими єретиками для здійснення таїнства євхаристії ще в І ст.; звичай цей перейшов у XII ст. в іспанську церкву і швидко розповсюдився по всій католицькій Європі
оpшак — почт, юрба, зборище люду, сонм, збори, поїзд (пан у супроводі почту)
осанна — радісний молитовний вигук, славослів’я, що означає в перекладі з грецької мови «спаси!», «сохрани!»
остробóдныє — колючі
островидз — гострозорий, далекоглядний, проникливий
отвратитися — відвернутися
откупитель — той, хто дає викуп за когось
отмЂтати — відкидати, заперечувати
отпусты — відпущення гріхів
от раз — одразу
отроки — діти від семи до п’ятнадцяти років; придворні; слуги, раби
офЂpа — жертва
Пагуба — загибель, згуба
падый — той, що впав
пакт — договір, умова, угода
пан — бог
папЂжи — папи
параклит — утішитель (це слово застосовується тільки на означення святого духа)
пастыри — пастухи, вчителі, наставники
патериця — жезл, посох
патрон — покровитель, потентат, меценат
паучина — павутина
пáче — більше, тим більше
пенд — стрімкий, швидкий рух; біг; політ; потяг, порив; прорість
пенитарxа — старший над п’ятіркою учнів у школі
переднЂйшій — найперший, найкращий
перекладати над иншіє речи — віддавати перевагу переставати — перебиватися, задовольнятися
перъсть — прах, порох, пил
пéтра — скеля
петpъ, пéтрус — камінь
підскарбій (королівський) — скарбник, казначей, посада королівської адміністрації; підскарбій займався фінансовими справами
пЂнези — гроші
пЂняжний — грошовий
пищали — різновид вогнепальної зброї
плясаньци — танцюристи
пляц — місце, площа, майдан, поле бою
повожéнє — гарний стан, успіх
подлый — бідний, убогий, примітивний, нікчемний
подойшлый вЂк — поважний, літній, підтоптаний вік
подсмеіанъна — гідна (варта) сміху, осміяння
пожекгнати — попрощатися
позмишляти — вигадувати
покой — мир
поколя — доки
полецати — доручати
полечность — довір’я
поликратово шастьє — нестале, ненадійне щастя; за переказом, життя Полікрата тирана Самосу (537 — 522 до н. е.), проходило щасливо, у всьому йому велося; єгипетський цар Амазис застерігав його перед гнівом богів і радив добровільно піддати себе якомусь терпінню, принести богам якусь жертву; Полікрат викинув у море улюблений коштовний перстень; однак боги не прийняли його жертву — за кілька днів перстень було знайдено у виловленій рибині; через кілька років Полікрат загинув
полки — війська, загони, обози, раті
полученіє — випадок
помазанный — посвячений через помазання священим єлеєм або
миром, зокрема, в сан священика чи архієрея; визначений з волі божої на яке-небудь високе служіння
понéже — оскільки
попрáти — підкорити, перемогти
поработáти — підкоритися
поруганы — зневажені
порфира — верхній урочистий одяг червоного (багряного) кольору, багряниця
послЂдувати — наслідувати
послýшники — підвладні
постава — постать, форма, обриси
поступуючи — чинячи
потвар — наклеп, напасть, пакость, капость, спокуса
потварáти — зводити наклепи, нападати, пакостити, спокушати
потварца — наклепник, пакосник
потентат — покровитель, патрон, меценат
потомность — майбутність
прáве — майже
превеліа — превелика
предъглаголати — віщувати, пророкувати
предстáтель — представник, захисник, повірений довірена особа
през (щось) — з допомогою чогось
през вас — вами
през тебе — тобою
презацный — пречесний, преславний
прелесть — зваба, спокуса
преложéнство — зверхність, керівництво
пренаслЂдованьє — переслідування
преподобный — означення ченця, уславленого моральними подвигами і святістю життя; праведний, святий
преслушáти — не слухати, виявляти непослух
преч — геть
прибыток — набуток
при́cно — завжди
приспЂти — прибути
приступ — екзордіум, вступ, початок
причи́нци — ті, що вносять «причину»; ті, що клопочуться перед кимсь за когось
прияти — прийняти
пріамовы лЂта — довгі роки життя, похилий вік (Пріам — останній троянський цар, який дожив до глибокої старості й був забитий під час вторгнення греків у Трою)
провожати — проводити, провадити, проживати
промишляти — дбати
промованый (від промоція) — той, кому присвоєно вчений ступінь, військове звання; підвищений по службі; переведений у наступний клас; той, кому виявляється покровительство; протегований
просфонима — привітання, звернення з промовою, голос
просфора — квасний пшеничний хлібець, який у православній церкві застосовується для здійснення таїнства причастя як аналог тіла Христового
Рачей — швидше, вірніше; краще
рачити — благоволити, зволити, воліти, хотіти
ректи — казати, промовляти
рецЂм — кажімо
речéнная, вся речéнная — всього, що вище сказано
рыболовци — рибалки
рыхло скоро — як тільки
póвне — так само
рóвне теж — також
poжай — рід, різновид
розвлЂкати — роздягати
розказувати — наказувати, веліти
роспужоны — розігнані страхом
русчизна — руська мова
Савромати — сармати
сакраментувати — причащати
самаритани, самаритяни — давні мешканці Самарії, частина давніх ізраїльтян, яка злилася з ассірійськими колоністами і поступово перейшла в поганство, що спричинило вороже ставлення до них з боку іудеїв
сатурносовыи часы — очевидно, сатурналії: давньоримське свято на честь Сатурна яке тривало сім днів по закінченню польових робіт; у давньоримській міфології Сатурн був богом часу і плодючості
свЂтлозрачный — світлоокий; із світлим поглядом; світлий на вигляд; осяйний
секта — рід
сице — так
симонія — святокупство, продаж священих посад, торгівля церковними і монастирськими посадами
сі(Ђ)нь — тінь, сутінки, морок
скіпетры — знаки влади
скóра — шкіра
скрушéны — розбиті
скуток — наслідок
слагáтися (в землю) — кластися
сличный — гарний, красивий
сличность — краса
слодковонный — ароматний, запашний
слухи — вуха
смарагды — ізумруди, коштовне каміння, самоцвіти
смьíслы, смысл — розум, почуття
смирна — ароматна смола, яку використовують для кадіння
смоки — змії, дракони
смоковница — фіга, фігове дерево; біблійна смоковниця — тутове
дерево, що родить плоди, подібні до винної ягоди (інжиру) чи фіги, сикомор
смотреніє — догляд, опіка
снáдный — гарний, гідний; такий, як слід; належний; по сназі, посильний
снЂдáти — з’їдати
собор — збір, сукупність, множина
сподоблени — удостоєні
справувати — робити, чинити, діяти; справляти (обряд)
статечный — сталий певний, стійкий, постійний, надійний
стáток — статечність, сталість, твердість у переконаннях; корабель
стезя — стежка
стихира — похвальний тропар, який співають на ранішніх і вечірніх богослужіннях; піснеспів, який складається з багатьох віршів і попереджається здебільшого віршами із Біблії; назву взято із Старого Завіту; першим автором стихир був константинопольський патріарх Анатолій (V ст.)
столець — престол
столиця — престол
страшъки — залякування
студенець — криниця, колодязь
студы — сороми
сумт, сумпт — витрата, видаток
сфолкгувати — ослабнути, зменшитись; відпустити гріхи, дати поблажку, попустити
схизма — розкол єдності
схизматик — розкольник церкви, порушник церковної єдності
сцептри — скипетри
съдержати — утримувати, займати
съкруши́ти — розбити, звалити
сънЂдáти — з’їдати
съраслен — той, що зрісся з чим-небудь
Таїнство, сакрамент — за християнськими уявленнями священнодійство, через яке під яким-небудь видимим знаком, наприклад, водою, миром, хлібом, вином тощо, таємничим і невидимим чином учасникам церковної громади чи окремому християнину передається благодать божа; православна церква приймає сім таїнств: хрещення, миропомазання, причастя, покаяння, священство, шлюб і єлейосвящення
тарча — щит
тва — твоя
твар — личина, зовнішній вигляд, зовнішність, обличчя
твépжа — твердиня
тéды — тоді
теплійший — найгарячіший, найпалкіший, найполум’яніший, найзавзятіший
тецЂм — ідімо
теченіє — хід (плин) земного життя; біг, хода, процесія; хід (плин) часу; служіння; подвиг
тыл — зад
тип — друк, друкарня
типікаровóдець — друкар, типограф, керівник (розпорядник) друкарні
товоля — сумка, торбина
тóжде — теж
толи́ка — така, така ж (щодо кількості, ступеню, міри)
толиких — стількох
топазин, топазій — топаз, коштовний камінь, самоцвіт
тоpжно — урочисто
тріодь, трипіснець — церковна богослужбова книга, що містить у собі канони, які складаються з трьох пісень; розрізняють тріодь пісну, яка містить канони на служби від неділі митаря і фарисея до світлої сідмиці, і тріодь цвітну, яка містить канони на служби від світлої сідмиці до неділі всіх святих
тpойця — трьохіпостасне християнське божество; єдиний бог, сущий у трьох іпостасях — отця, сина і святого духа
тропами — слідом, услід
тропар — церковний вірш-піснеспів; тропарі в каноні йдуть за ірмосом; вони звертаються до ірмосу і підкоряються його ритму і тону; тропарі являють собою молитовні пісні, в яких розповідається про суть свята і священної події, що відзначається, або про головні події життя і головні подвиги святого, котрий уславляється
трость — перо, пристрій для письма
тщеславніи — марнославні
Убо — так бо
убожухно — убого, смиренно
увельбити — обожнювати
увяcло — див.: клейнот
удобно — зручно, легко
укоp — докір, ганьба
укрыжовати — розп’ясти на хресті
умно — розумово, мисленно
упоминок — подарунок на пам’ять, пам’ятний подарунок
упрéймость — ввічливість, ґречність, учтивість, люб’язність
уpазы — вади
урожона — притаманна, властива, вродлива
ускрóмити — втихомирити, упокорити
уcты — устами
утлый — слабкий
уфность — надія
ученієм прилежащіи — ті, що навчаються, здобувають освіту; учні, студенти
Фавор — милість, прихильність, покровительство
фенікс — у давньогрецькій міфології птах, наділений здатністю спалювати себе і знову відроджуватися з попелу; символ вічного оновлення, відродження
ферувати — виносити вирок
філeopти, празнолюбці — ті, що святкують; учасники свята
филіомузы — аматори муз, музолюби
филяр, фЂляр — стовп, колона, опора
форботы — мереживо, пацьорки
форта — титульний аркуш книжки
фортуна — доля
фрасунок — жаль, горе, смуток
фундована — заснована, грунтована, закладена
фурія — гнів
Хéнтне — охоче
хиротонія — голосування піднесенням рук; рукопокладення, посвячення в ступінь священства (на диякона, священика, єпископа)
хоть — див.: хуть
хуть — хіть, охота, бажання, прагнення
Цвичóный — освічений, вправний
целебровати — правити урочисте богослужіння, урочисто сповняти обряд, священнодіяти
ци́мерман — тесля
ці(Ђ)ло — цілком
цний — чесний, славний, славетний, шляхетний
цнóты — чесноти
Чада — діти, нащадки
чáчка — квітка
чаяти — сподіватись, мати надію
чвора — четверо
чин — порядок, статут, устав, прийнята послідовність дій (в обряді), звичай
чудЂтися — дивуватися
Шедли́ва (старость), шедива (старость) — сива
шедливость, шедивость — сивизна
шифар — корабельник
шкрипт — писання, рукопис
штука — мистецтво, витівка
Юзники — в’язні
юж — вже
Я†— явно
язьíки — народи
яже — яка, що; ніж
яко — що, як
ялмужна — милостиня
яcкиня — печера, яма, прірва, нора, берлога