‹‹   Попередня     Головна     Наступна




Віталій ЩЕРБАК

УКРАЇНСЬКЕ КОЗАЦТВО: формування соціального стану
Друга половина XV — середина XVII ст.



КИЇВ — 2000





ПЕРЕДМОВА


Розділ 1. ГЕНЕЗА І СТАНОВЛЕННЯ КОЗАЦТВА В УКРАЇНІ

1.1. Історичні передумови та причини виникнення

1.2. Джерела формування українського козацтва

1.3. Запорозька Січ як центр організації й консолідації козацтва



Розділ 2. ФОРМУВАННЯ СТАНОВИХ ОЗНАК УКРАЇНСЬКОГО КОЗАЦТВА

2.1. Реєстрові козаки на державній службі

2.2. Становлення козацького землеволодіння

2.3. Витоки козацького права



Розділ 3. СОЦІАЛЬНЕ ОБЛИЧЧЯ КОЗАЦТВА

3.1. Чисельність, особовий та етнічний склад запорожців і реєстровців

3.2. Риси соціального обличчя козацької верхівки

3.3. Рядове козацтво: характер занять, здобуття і відстоювання станових прав



Розділ 4. ПРАВОВЕ УТВЕРДЖЕННЯ КОЗАЦЬКОГО СТАНУ

4.1. Взаємовідносини козацтва з іншими соціальними верствами, королівською та місцевою владою

4.2. Шляхи та основні етапи формування козацького стану

4.3. Перетворення козацької старшини в окремий соціальний прошарок



Розділ 5. ЗАРОДЖЕННЯ СТАНОВОЇ ТА НАЦІОНАЛЬНОЇ СВІДОМОСТІ

5.1. Чинники становлення самосвідомості

5.2. Українське козацтво і православ’я

5.3. Козацтво — авангард національно-визвольного руху в Україні




ВИСНОВКИ








Щербак В. О.

Українське козацтво: формування соціального стану. Друга половина XV — середина XVII ст.— К.: Видавничий дім "КМ Academia", 2000.— 300 с.: іл.


ISBN 966-518-077-0


У монографії досліджується проблема формування українського козацтва як соціального стану. Аналізуються правові, економічні та духовні основи становлення козацької верстви. Конкретизовано етнічний склад та чисельність козацтва напередодні Національно-визвольної війни, висвітлено процес долучення його світоглядних засад до генези національної свідомості українців.

Видання адресовано науковцям, викладачам і студентам вузів, усім, хто цікавиться історичним минулим України.






ЩЕРБАК Віталій Олексійович — доктор історичних наук, професор Національного університету "Києво-Могилянська академія".








Попередня     Головна     Наступна


Вибрана сторінка

Арістотель:   Призначення держави в людському житті постає в досягненні (за допомогою законів) доброчесного життя, умови й забезпечення людського щастя. Останнє ж можливе лише в умовах громади. Адже тільки в суспільстві люди можуть формуватися, виховуватися як моральні істоти. Арістотель визначає людину як суспільну істоту, яка наділена розумом. Проте необхідне виховання людини можливе лише в справедливій державі, де наявність добрих законів та їх дотримування удосконалюють людину й сприяють розвитку в ній шляхетних задатків.   ( Арістотель )



Якщо помітили помилку набору на цiй сторiнцi, видiлiть мишкою ціле слово та натисніть Ctrl+Enter.