‹‹   Головна     Наступна




Василь ҐРЕНДЖА-ДОНСЬКИЙ

ЩАСТЯ І ГОРЕ КАРПАТСЬКОЇ УКРАЇНИ





ЗМІСТ


Літописець Карпатської України. Передмова В. І. Ільницького, Д. М. Федаки



ЩАСТЯ І ГОРЕ КАРПАТСЬКОЇ УКРАЇНИ. Щоденник

   
Частина перша.З великих днів Карпатської України

7-го жовтня 1938 — 9-го листопада 1938

10-го листопада 1938 — 4-го січня 1939

3-го лютого 1939 —23-го лютого 1939

24-го лютого 1939 — 14-го березня 1939

15-го березня 1939 (матеріали засідання Сойму Карпатської України)

   
Частина друга. Під чоботом окупанта

Вечором 15-го березня 1939 — 31-го березня 1939

1-го квітня 1939 — 29-го квітня 1939

1-го травня 1939 — 17-го травня 1939

13-го травня 1939 (злочини мадярської солдатески)

19-го травня 1939 — Кінець серпня 1939

Додаток (список)




МОЇ СПОГАДИ

Частина 1.

Частина 2.

Частина 3.

Частина 4.



Примітки








Ґренджа-Донський В. С. Щастя і горе Карпатської України: Щоденник. Мої спогади / Упорядкування та примітки Д. М. Федаки; вступна стаття В. І. Ільницького, Д. М. Федаки. — Ужгород: ВАТ "Видавництво "Закарпаття", 2002. — 516 с., іл.

ISBN 966-7703-37-1

Василь Ґренджа-Донський (1897—1974) — український письменник, журналіст, громадсько-культурний діяч, один із чільних творців Карпатської України, редактор її щоденної газети "Нова свобода". Його щоденник "Щастя і горе Карпатської України" — своєрідний літопис українського державотворення на теренах Закарпаття наприкінці 1938 — початку 1939 років. "Спогади" розширюють і доповнюють хронологічні рамки щоденника, представляють постать автора у контексті подій усієї першої половини XX століття. Обидва твори в Україні друкуються вперше.












Див. також:

Василь Ґренджа-Донський. Ілько Липей - Карпатський розбійник.











Головна     Наступна


Вибрана сторінка

Арістотель:   Призначення держави в людському житті постає в досягненні (за допомогою законів) доброчесного життя, умови й забезпечення людського щастя. Останнє ж можливе лише в умовах громади. Адже тільки в суспільстві люди можуть формуватися, виховуватися як моральні істоти. Арістотель визначає людину як суспільну істоту, яка наділена розумом. Проте необхідне виховання людини можливе лише в справедливій державі, де наявність добрих законів та їх дотримування удосконалюють людину й сприяють розвитку в ній шляхетних задатків.   ( Арістотель )



Якщо помітили помилку набору на цiй сторiнцi, видiлiть мишкою ціле слово та натисніть Ctrl+Enter.

Iзборник. Історія України IX-XVIII ст.