[Василь Микитась. Давньоукраїнські студенти і професори. — К., 1994. — 288 с.]

‹‹   Попередня     Головна     Наступна





Василь МИКИТАСЬ

ДАВНЬОУКРАЇНСЬКІ СТУДЕНТИ І ПРОФЕСОРИ



КИЇВ — 1994





ЗМІСТ


Вступ . . . . . . . . . . . . . . . . 3


Предтечі . . . . . . . . . . . . . . . . 11


Шляхами велелюдними. Перші гуманісти . . . . . . . . . . . . . . . . 31


Братські школи. Острозька школа-колегіум . . . . . . . . . . . . . . . . 49


Петро Могила і Київський колегіум . . . . . . . . . . . . . . . . 71


У молосі війни та руїни . . . . . . . . . . . . . . . . 93


Києво-Могилянська академія . . . . . . . . . . . . . . . . 131

«Бабське століття» . . . . . . . . . . . . . . . . 131

На піднесенні . . . . . . . . . . . . . . . . 147

По похилій площині . . . . . . . . . . . . . . . . 176

Матеріальне становище. Професорські корпорації . . . . . . . . . . . . . . . . 199

Студентські конгрегації. Диспути. Бібліотека . . . . . . . . . . . . . . . . 213

Бурси-гуртожитки . . . . . . . . . . . . . . . . 229

Українські ваганти. «Мандрівні дяки» . . . . . . . . . . . . . . . . 240

Відплив розумів. Міжнародні зв’язки . . . . . . . . . . . . . . . . 261


Висновки . . . . . . . . . . . . . . . . 281











Микитась, Василь. Давньоукраїнські студенти і професори. — К.: Абрис, 1994. — 288 с.: іл. — ISBN 5-86828-015-6.

Відомий український вчений цікаво розповідає про найдавніших українських студентів і професорів, про їх сповнене труднощів і романтики життя та навчання у вітчизняних братських школах, колегіумах, славетній Києво-Могилянській академії, про їх мандри за знаннями ще у XV — XVI ст. до західноєвропейських університетів. Духовна спадщина давніх українських студентів і професорів, їх творчість українською і латинською мовами, їх основоположна роль у розвитку освіти і науки всього східного (а в окремих випадках — і західного) слов’янства є гордістю нашого національного минулого, ще мало знаного сьогодні. Книга розрахована на масового читача.

Відповідальний редактор В. А. Азархін. Редактор В. І. Мазний

ББК 74. 03(4УКР) М59








‹‹   Попередня     Головна     Наступна


Вибрана сторінка

Арістотель:   Призначення держави в людському житті постає в досягненні (за допомогою законів) доброчесного життя, умови й забезпечення людського щастя. Останнє ж можливе лише в умовах громади. Адже тільки в суспільстві люди можуть формуватися, виховуватися як моральні істоти. Арістотель визначає людину як суспільну істоту, яка наділена розумом. Проте необхідне виховання людини можливе лише в справедливій державі, де наявність добрих законів та їх дотримування удосконалюють людину й сприяють розвитку в ній шляхетних задатків.   ( Арістотель )



Якщо помітили помилку набору на цiй сторiнцi, видiлiть мишкою ціле слово та натисніть Ctrl+Enter.

Iзборник. Історія України IX-XVIII ст.