Попередня     Головна     Наступна





«СЛОВО О ПОЛКУ ІГОРЕВІМ» — найвидатніша світська пам’ятка Київ. Русі 12 ст., шедевр світової л-ри. Ств. під враженням походу новгород-сівер. кн. Ігоря Святославича та ін. руських князів проти половців 1185. Поразка русичів послужила авторові приводом для пекучих роздумів про долю рідної землі і народу, про необхідність всенар. єднання для відсічі ворогам. Автор не відомий, але це високоосвічена і талановита людина. «Слово» — глибоко патріот. твір, йому притаманні ліризм, драматизм, багатство та оригінальність поетики, яскравість картин і образів. Основою мови «Слова» є народнопоет. стихія, тогочасна жива розм. мова. Найяскравіше відображені в мові «Слова» лексика і фразеологія військового побуту, майстерно використані вислови та образи землеробства і мисливства, помітна літературнокнижна фразеологія. Зустрічається у пам’ятці значна кількість діалектизмів (до 150), таких, як болоня, велми, гораздъ, жалощи, зегзиця, зоря, клекътъ, ковылиє, лада, смага, тутнути, чрьленыи, щекоть та ін. Є у «Слові» поодинокі грецизми (панолома), а також чимало тюркізмів (кащей, чага, харалуг та ін.). Характерними є уособлення абстр. понять, персоніфікація природи, широке використання поет. і метафор. епітетів, порівнянь, метонімій, гіпербол, введення монологів та діалогів, вживання риторичних питань і окликів, прийомів паралелізму, метатези та ін. Різноманітною є ритміка «Слова». Мовна, стилістична сила його не лише в окр. словах, фразеологізмах, образних висловах, а і в системі, по-перше, героїзації усієї композиції за допомогою мовних засобів, старанно дібраних і використаних для певних ідей («За землю Руську»), і, по-друге, в могутньому лірич. струмені, безпосередньому зверненні співця-автора до слухача, до природи, до своїх близьких, до воїнів, до народу руського. «Слово» показало силу староукр. народнорозм. і народнопісенної мови, її красу й багатство, афористичність, крилатість у вираженні мудрості, патріотизму, обов’язку. Пам’ятку виявив О. Мусін-Пушкін у 80 — х pp. 18 ст. у рукопис. збірнику поч. 16 ст. і надр. її у Москві 1800, подавши також переклад рос. мовою. Під час моск. пожежі 1812 рукопис «Слова» згорів. Твір перекладений багатьма мовами світу. Його досліджували як вітчизн., так і зарубіж. учені (М. Максимович, Ф. Буслаєв, О. Потебня, І. Франко, В. Перетц, М. Грунський, О. Білецький, М. Гудзій, Д. Лихачов, Л. Булаховський, В. Адріанова-Перетц та ін.). Переспівували і перекладали М. Шашкевич, Т. Шевченко, Панас Мирний, І. Франко, М. Рильський та ін. Сюжети й тема «Слова» знайшли відображення у худож. л-рі, оперному та образотв. мист-ві. 1985 за ухвалою ЮНЕСКО відзначалося 800-річчя «Слова».


Вид.: Слово о полку Игореве. М., 1950; «Слово о плъку Игореве» в укр. худож. перекладах і переспівах XIX — XX ст. К., 1953; Слово о полку Ігоревім (Вступ. ст. М. Гудзія). К., 1955; «Слово о плъку Игоре※ та його поет. переклади і переспіви. К., 1967; Слово о полку Игореве. М., 1988.

Літ.: Перетц В. Слово о полку Ігоревім. К., 1926; Грунський М. К. Слово о полку Ігоревім. X., 1931; Дмитриев Л. А. Слово о полку Игореве. Библиогр. изданий, переводов и исследований. М. — Ленинград, 1955; «Слово о полку Игореве» — памятник XII века. М. — Ленинград, 1962; Пінчук С. П. Мова і стиль «Слова о полку Ігоревім». УМШ, 1963, № 1; Кобилянський Б. В. Діалектна лексика у «Слові о полку Ігоревім». «Мовознавство», 1970, № 4; Німчук В. В. «Слово о полку Ігоревім» і нар. мова. «Мовознавство», 1971, № 3; Творогов О. В. Мова «Слова о полку Игореве». «Мовознавство», 1975, № 6.


Д. Г. Гринчишин.








Див. також:
Тематичний розділ «Слово о полку Ігоревім».

Слово о плъку ИгоревЂ
«Слово о плъку Игоре※ та його поетичні переклади та переспіви.
Ироическая пЂснь о походЂ на половцовъ... (видання 1800 року, графіка)

Михайло Грушевський. Історія української літератури. т. II. Творчість XII-XIII вв. «Слово о полку Ігоревім».
Володимир Перетц. Слово о полку Ігоревім. Пам’ятка феодальної України-Руси XII віку. Київ, 1926.
Віталій Скляренко. «Темні місця» в «Слові о полку Ігоревім». Київ, 2003.
Борис Яценко. «Слово о полку Ігоревім» та його доба. Київ, 2000.
«Слово о полку Ігоревім» за Енциклопедією українознавства.
А. М. Робінсон. «Руська земля» в «Слові о полку Ігоревім» (витяг з книги).










Попередня     Головна     Наступна


Вибрана сторінка

Арістотель:   Призначення держави в людському житті постає в досягненні (за допомогою законів) доброчесного життя, умови й забезпечення людського щастя. Останнє ж можливе лише в умовах громади. Адже тільки в суспільстві люди можуть формуватися, виховуватися як моральні істоти. Арістотель визначає людину як суспільну істоту, яка наділена розумом. Проте необхідне виховання людини можливе лише в справедливій державі, де наявність добрих законів та їх дотримування удосконалюють людину й сприяють розвитку в ній шляхетних задатків.   ( Арістотель )



Якщо помітили помилку набору на цiй сторiнцi, видiлiть мишкою ціле слово та натисніть Ctrl+Enter.